Справа № 2-2969/12

Провадження № 22ц/782/4301/13

УХВАЛА

іменем України

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Авалян Н.М.

суддів - Максюти І.О., Туренка С.І.

при секретарі - Вербицькому І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач 25 вересня 2012 року звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в період з 12 грудня 2011 року по 28 березня 2012 року були здійснені страхові виплати в розмірі 17 353,60 грн. застрахованій особі ОСОБА_2 за період його стаціонарного лікування, яке він проходив у зв'язку із завданими тілесними ушкодженями. Винним в завданні тілесних ушкоджень був визнаний відповідач, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Посилаючись на те, що з вини відповівдача була завдана шкода бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, позивач просив стягнути з відповідача 17 353,60 грн.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 17 вересня 2013 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 17 353,60 грн. матеріальну шкоду в звязку з виплатою допомоги по тимчасовій втраті працездатності. Вирішено питання про судові витрати.

Відповідач з вказаним рішенням не згоден, вважає його несправедливим з огляду на те, що за лікування потерпілого ОСОБА_2 з нього вже було стягнуто 30 000 грн. вироком суду, у зв'язку з чим він вважає заявлено до нього позову вимогу подвійним стягненям.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахована та виплачена застрахованій особі сума страхового відшкодування, підлягає стягненню з відповідача в порядку, передбаченому ч.1, ч.2 ст.1191 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, оскільки він повністю відповідає встановленми обставинам справи та правильно застосованим до правовідносин сторін нормам матеріального права.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV

Підставою для нарахування та виплати є, зокрема листок непрацездатності.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Аналогічна нома міститься в Законі України «Про страхування» від 07 березня 1996 року №85/96-ВР, якою передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат

переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст.27).

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 був визнаний винним в заподіянні потерпілому ОСОБА_2 10 грудня 2011 року тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. З приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий проходив лікування в період з 12 грудня 2011 року по 28 березня 2012 року. Позивачем були здійснені нарахування та виплата позивачу допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на на підставі листків тимчасової непрацездатності в загальному розмірі 17 353,60 грн.

За таких обставин відповідно до приписів вказаних норм права на відповідача законом покладається обов'язок відшкодувати сплачені позивачем страхові виплати

Доводи апеляційної скарги про те, що вироком суду на користь потерпілого з відповідача вже були стягнуті суми на його лікування, в тому числі суми втрати ним заробітку в період лікування , не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до закону на відповідача покладається обов'язок відшкодувати Фонду розмір допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю потерпілого, а у разі незгоди з вироком суду в частині цивільного позову відповідач мав право його оскаржити, але не скористався цим правом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення лише тільки з формальних міркувань.

Керуючись ст. ст.307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: