АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/357/14 Справа № 201/9054/13 Головуючий у 1 й інстанції - Брага А.В. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Шаботинець С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2013 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 23 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року. Відповідно до умов договору, визначених у п. п. 2, 3 ч. 1, п. п. 1.1, 1.4, 1.5, 1.6 ч. 2, банк надав останньому кредит в іноземній валюті на загальну суму 37 322,00 долари США на придбання нерухомого майна терміном з 23 липня 2008 року до 23 липня 2014 року, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 23 від 23 липня 2008 року. Пунктом 3 ч. 1 та п. п. 1.4, 1.5 (з відповідними підпунктами) частини 2 кредитного договору встановлено зобов'язання боржника здійснювати щомісячне погашення суми кредиту, що складається із суми погашення заборгованості за кредитом та суми нарахованих процентів на фактичну суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором, 23 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року. Згідно умов п. п. 1.1, 1.2, 2.1 договору поруки, поручитель у порядку та на умовах, передбачених договором поруки зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором щодо повернення основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту. 23 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір № 308/582/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт), за умовами якого останньому було встановлено ліміт овердрафту в розмірі 3 400,00 гривень, які він зобов'язаний належним чином використати та повернути банку повну суму отриманого кредиту і сплатити відповідну плату за користування цим кредитом та виконати інші зобов'язання.

Окрім того, позивач зазначає, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року та 27 січня 2012 року, ПАТ «ОТП Банк» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року та кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року, які були укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2, а також за договором поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року, який був укладений між ЗАТ «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3

Відповідно до п. 1.9.1 кредитного договору на адресу відповідача 05 червня 2013 року, позивачем була надіслана досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № МL-308/161/2008 на адресу ОСОБА_2 від 05 травня 2013 року за вихідним № 398/13, а на підставі договору поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року позивачем була надіслана досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № МL-308/161/2008 від 05 червня 2013 року на адресу ОСОБА_3 за вихідним № 435/13. Зазначена у вимогах заборгованість відповідачами не сплачена, тому позивач просить її стягнути з відповідачів на його користь. Станом на 17 січня 2013 року загальна заборгованість відповідачів за кредитними договорами перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» складає 1 533 536,23 гривень, з яких заборгованість за кредитним договором № МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року в розмірі 1 531 318,77 гривень, в тому числі: заборгованість по кредиту - 36 727,70 доларів США, що дорівнює 293 564,51 гривень; заборгованість по відсоткам - 4 384,42 долари США, що дорівнює 35 044,67 гривень; заборгованість по пені - 1 202 709,59 гривень. Заборгованість за кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року в розмірі 2 217,46 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту - 1 575,21 гривень; заборгованість по відсоткам - 642,25 гривень.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму боргу за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року в розмірі 1 531 318,77 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму боргу за кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року в розмірі 2 217,46 гривень. Також вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», (Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року (а.с. 18 - 23).

Відповідно до умов договору, визначених у п. п. 2, 3 ч. 1, п. п. 1.1, 1.4, 1.5, 1.6 ч. 2 кредитного договору, банк надав ОСОБА_2 кредит в іноземній валюті на загальну суму 37 322,00 долари США на придбання нерухомого майна терміном з 23 липня 2008 року до 23 липня 2014 року, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 23 від 23 липня 2008 року (а.с. 17).

Пунктом 3 ч. 1 та п. п. 1.4., 1.5 (з відповідними підпунктами) частини 2 кредитного договору встановлено зобов'язання боржника здійснювати щомісячне погашення суми кредиту, що складається із суми погашення заборгованості за кредитом та суми нарахованих процентів на фактичну суму кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом.

Згідно п. 3. ч. 1 кредитного договору за користування кредитними коштами встановлена фіксована процентна ставка в розмірі 4,49% річних.

Договір діє від дня його підписання і до повного виконання зобов'язань по ньому (п.7.3 договору).

23 квітня 2009 року між банком та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір №1, згідно з яким останньому було встановлено новий графік погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с. 24 - 25).

Згідно з додатковим договором № 1 до кредитного договору, на період з 23 квітня 2009 року до 23 вересня 2009 року для розрахунку відсотків за користування кредитом було встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 7,00 % річних, на період з 23 вересня 2009 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором було встановлено плаваючу процентну ставку в розмірі фіксованого проценту 6,2 % + FIDR за кожен календарний рік користування кредитом, із розрахунку 366 у році.

19 жовтня 2009 року між банком та ОСОБА_2 був укладений додатковий договір №2 до кредитного договору, згідно з яким позичальнику було встановлено новий графік погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с. 28 - 30).

Згідно з додатковим договором № 2 до кредитного договору, на період з 23 жовтня 2009 року до 25 січня 2010 року для розрахунку відсотків за користування кредитом було встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 9,90 % річних, на період з 25 січня 2010 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором було встановлено плаваючу процентну ставку в розмірі фіксованого проценту 6,70 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язань основного позичальника за кредитним договором, 23 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року (а.с. 30).

Згідно умов п. п. 1.1, 1.2, 2.1 договору поруки, ОСОБА_3 у порядку та на умовах передбачених договором поруки зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором щодо повернення основної суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за прострочення повернення кредиту, прострочення сплати відсотків та штрафу за нецільове використання кредиту.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки, на дату укладення договору поруки розмір боргових зобов'язань, забезпечених порукою, становить 37 322,00 долари США. Порукою забезпечені боргові зобов'язання в разі зміни їх суми, відповідно до п. 2.1 договору поруки.

23 квітня 2009 року між поручителем та банком було укладено додатковий договір № 1 до договору поруки (а.с. 31).

19 жовтня 2009 року між поручителем та банком було укладено додатковий договір №2 до договору поруки (а.с. 32).

Пунктом 3 додаткового договору № 1 до договору поруки, п. 3 додаткового договору № 2 до договору поруки, п. 2.2. договору поруки доповнено п. 2.2.1 наступного змісту: «в разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього договору, такі боргові зобов'язання забезпечуються в їх повному розмірі без укладення будь-яких додаткових договорів до цього договору».

23 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір № 308/582/08/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт), за умовами якого останньому встановлено ліміт овердрафту в розмірі 3 400,00 гривень, які він зобов'язаний належним чином використати та повернути банку повну суму отриманого кредиту і сплатити відповідну плату за користування цим кредитом та виконати інші зобов'язання (а.с. 33 - 34).

Пунктом 1.9.1 ч. 2 кредитного договору встановлено, що незважаючи на інші положення цього договору позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3 та ст. 3 договору) чи іншими укладеними з банком умов документів забезпечення (надалі - вимога). При цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Вимога вважається надісланою в день їх направлення на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі, за допомогою поштового зв'язку. До направлення вимоги на адресу позичальника прирівнюється також і їх вручення позичальнику чи його представникам (в тому числі особам, що мешкають разом з позичальником) під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, п. 1.9.1 кредитного договору, 05 червня 2013 року на адресу відповідача ОСОБА_2 позивачем була надіслана досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № МL-308/161/2008 від 05 травня 2013 року за вихідним №398/13.

На підставі договору поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року, 05 червня 2013 року позивачем на адресу ОСОБА_3 була надіслана досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № МL-308/161/2008 від за вихідним №435/13 (а.с. 35 - 37, 134 - 137).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року та 27 січня 2012 року, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року та кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року, які були укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_2 23 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року. Згідно умов п. п. 1.1, 1.2, 2.1 договору поруки, поручитель у порядку та на умовах, передбачених договором поруки зобов'язалася нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року (а.с. 46 - 56).

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року та 27 січня 2012 року, ПАТ «ОТП Банк», у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року та кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року, які були укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2, а також за договором поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року, який був укладений між ЗАТ «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_3

Разом з договорами купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року та 27 січня 2012 року були укладені договори комісії від 12 листопада 2010 року та 27 січня 2012 року відповідно до умов п. 3.2.1 та п. 3.2.2 яких, комісіонер - ПАТ «ОТП Банк» прийняв зобов'язання приймати платежі за кредитними договорами від боржників/поручителів у національній та іноземній валюті. У разі отримання платежів від боржників /поручителів за кредитними договорами у іноземній валюті, - конвертувати за поточним офіційним курсом в українські гривні та тільки після цього перераховувати їх на користь комітента - ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Враховуючи, що відповідачі не виконують своїх зобов'язань стосовно повернення кредиту, у зв'язку з чим станом на 17 січня 2013 року загальна заборгованість відповідачів за кредитними договорами перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» складає 1 533 536,23 гривень, з яких солідарна заборгованість відповідачів за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року в розмірі 1 531 318,77 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту - 36 727,70 доларів США, що дорівнює 293 564,51 гривень; заборгованість по відсоткам - 4 384,42 долари США, що дорівнює 35 044,67 гривень; заборгованість по пені - 1 202 709,59 гривень. Заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року в розмірі 2 217,46 гривень, в тому числі заборгованість по кредиту - 1 575,21 гривень; заборгованість по відсоткам - 642,25 гривень (а.с. 10 - 16).

Однак, колегія суддів не погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне перевірити судове рішення в повному обсязі, не обмежуючись доводами апеляційної скарги.

Так, із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року та кредитний договір № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року, були укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_2 на суму, строк та на умовах, передбачених договорами.

Також було укладено договір поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк») та ОСОБА_3

До зазначених договорів неодноразово укладалися додаткові договори.

Відповідачі належним чином свої зобов'язання не виконували, у зв'язку з чим у них перед банком виникла заборгованість. Листами від 19.02.2009 року на адресу відповідачів банком була направлена досудова вимога, про дострокове погашення заборгованості протягом 30 днів, тобто до 20.03.2009 року, відповідно до п. 1.9 кредитного договору, за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, у встановлений договором строк (ч.1 ст. 530 ЦК України). Згідно ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк», копія якого знаходиться в матеріалах справи, у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077 - 1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №МL-308/161/2008 від 23 липня 2008 року, яке було укладено між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 (а.с. 48-56).

Договір купівлі-продажу кредитного портфелю з відповідними додатками від 27 січня 2012 року з правом вимоги за кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року а також за договором поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року, на які в позовній заяві посилається позивач та в рішенні суд 1 інстанції, в матеріалах справи відсутній.

Позивач в позовній заяві зазначає, що є новим кредитором за зазначеними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зі справи вбачається, що документи, які засвідчують права вимоги за кредитними договорами та інформація, яка є важливою для їх здійснення, позивачем при зверненні до суду до позовної заяви не долучені.

Відповідно до змісту переданих прав вимоги такими документами, які засвідчують права вимоги за кредитними договорами, слід вважати наступні документи в оригіналі: кредитний договір, бухгалтерські платіжні документи про отримання боржником кредитних коштів у банку та бухгалтерські платіжні документи про чергові платежі, здійснені боржником в погашення кредиту.

Інформацією, яка є важливою для здійснення позивачем переданих йому прав вимоги за кредитним договором, слід вважати розрахунок банку заборгованості на час уступки права вимоги з розшифровкою здійснених боржником платежів та залишком заборгованості по кожному виду платежів (кредиту, відсоткам, пені).

Отже і документи, які засвідчують права, що передаються, і інформацію, яка є важливою для їх здійснення, мають бути банком надані новому кредитору.

Відповідно до ст.518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції зобов'язався надати апеляційному суду документи, які засвідчують права, що передаються, і інформацію, яка є важливою для їх здійснення:

- договір купівлі-продажу кредитного портфелю з відповідними додатками від 27 січня 2012 року з правом вимоги за кредитним договором № 308/582/08/1 від 23 липня 2008 року а також за договором поруки № SR-308/161/2008 від 23 липня 2008 року;

- оригінали кредитних договорів та договір поруки, укладеного між банком та відповідачами;

- оригінали платіжних документів, що засвідчують отримання відповідачем кредитних коштів в банку за кредитними договорами;

- оригінали платіжних документів, що засвідчують здійснення відповідачем чергових платежів банку в погашення кредитну за кредитними договорами;

- розрахунки заборгованості за кредитними договорами та договором поруки станом на час укладання договору купівлі-продажу кредитного портфелю, який має містити відомості про нарахування та періодичні платежі відповідача;

На вимогу суду апеляційної інстанції щодо надання таких документів, переданих банком позивачу, останній доказів, передбачених ч.1 ст.517 ЦК України, апеляційному суду не надав, а отже апеляційний суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення до суду з позовом та відповідність нарахованої заборгованності.

Крім того, згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення позивачем оплати, відповідно до вимог ст.. 1077 ЦК України.

Отже, позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитними договорами підлягає скасуванню як таке, що не ґрунтується на вимогах закону та дійсних обставинах справи з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2013 року - скасувати.

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: