Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 12 » грудня 2008р. справа № 22а-12849/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Руднєва О.В. за довір. № 63/86 від 31.01.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Маріупольського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 21.08.2008р.
у справі № 2а-772/08
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Маріупольського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області
про стягнення компенсаційних виплат за формене обмундирування та невикористану відпусту при звільнені з органів внутрішніх справ, відшкодування моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Маріупольського міського управління ГУ МВС України в Донецькій області.
В ході судового розгляду позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з прибуттям до суду.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2008 року у справі № 2а-772/08 (суддя Хрімлі О.Г.) було частково задоволено зазначений адміністративний позов.
Суд першої інстанції виходив з того, що на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ не було будь-яких обмежень щодо сплати вказаних видів компенсацій.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.
Вважає, що на час звільнення позивача були відсутні правові підстави для сплати останньому компенсації за формене обмундирування.
Зазначає, що оскільки позивач належить до середнього начальницького складу, то у нього відсутнє право на отримання компенсації за невикористану відпустку.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги на задоволенні якої наполягав. Позивач та третя особа у судове засідання не з'явилися, звернулися із заявами про розгляд справи у їх відсутність.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач з ІНФОРМАЦІЯ_1 року проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України, звідки ІНФОРМАЦІЯ_3 року наказом УМВС України в Донецькій області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року № НОМЕР_1, був звільнений за п. 64 «ж» (за власним бажанням) у запас, звання - старший лейтенант міліції.
На день звільнення ОСОБА_1. Маріупольське МУ ГУ МВС України в Донецькій області, де вона проходила службу, не сплатило останній компенсації замість предметів форменого обмундирування та невикористаної відпусти.
Зазначені обставини не спростовуються сторонами у справі.
Згідно ст. 16 Закону України «Про міліцію», працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно.
Статтею 71 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР» (із змінами та доповненнями) закріплено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу (до яких відноситься позивач), які бездоганно прослужили в органах внутрішніх справ, Збройних Силах СРСР і органах Комітету державної безпеки СРСР 20 і більше років (у пільговому обчисленні), а тим, які мають особливі заслуги, незалежно від вислуги років, при звільненні в запас або відставку наказами начальників, які здійснюють звільнення, може надаватися право носіння встановленої форми одягу.
Згідно з п. 4.6 Положення про забезпечення речовим майном в системі МВС України, затвердженим Наказом МВС України № 1489 від 05.12.2003р., військовослужбовцям, звільненим в запас, видається належне на день звільнення обмундирування, чи виплачується грошова компенсація за нього, зазначеним особам, які звільняються без права носіння форми одягу, виплачується тільки грошова компенсація.
Наказом МВС України № 1265 від 30.12.2005р. приписи, які викладені в п. 4.6. Положення змінені, в частині виплати компенсації, тому на момент звільнення (ІНФОРМАЦІЯ_3р.) на ОСОБА_1. положення Наказу МВС України № 1489 від 05.12.2003р не розповсюджувалися.
Щодо позовних вимог про стягнення грошової компенсації за щорічну відпустку, то суд першої інстанції не врахував, що у відповідності до п. 56 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ та п. 107 Наказу України № 501 від 30.06.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу» особам рядового і начальницького складу (крім осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація. Для виплати грошової компенсації до розрахунку береться середньоденне грошове забезпечення (окладів грошового утримання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки), яке множиться на кількість днів невикористаної відпустки».
Статтею 2 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ визначено, що звання старший лейтенант міліції належить до середнього начальницького складу.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звільнення позивач мала зазначене звання, тобто, у відповідності до вищевказаного Наказу № 501 ОСОБА_1. не належить до осіб, які мають право на отримання компенсацію за невикористану відпустку.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо потреби у застосуванні положень ст. 83 Кодексу Законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про відпустки» при вирішенні позову в частині відшкодування компенсації за невикористану відпустку, з огляду врегулювання зазначеного питання Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, яке у відповідності до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» зазначає порядок та умови проходження служби в міліції, форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції.
Аналізуючи встановлені обставини та вищенаведене законодавство, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності дій відповідача відносно відмови позивачу у сплаті грошової компенсації за формене обмундирування при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ та за невикористану відпустку, що унеможливлює задоволення позову як в частині стягнення грошових коштів за вказаними видами компенсації, так і в частині відшкодування завданої моральної шкоди.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції перевірені доводи сторін, яким дано невірну оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні спростовуються, порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постановленого у справі судового рішення.
Керуючись статтями 2, 11, 21, 160, 184, 195, 196, пунктом 3 статті 198, пунктами 3, 4 статті 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Маріупольського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2008р. у справі № 2а-772/08 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення компенсаційних виплат за формене обмундирування та невикористану відпусту при звільнені з органів внутрішніх справ, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2008р. у справі № 2а-772/08 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення компенсаційних виплат за формене обмундирування та невикористану відпусту при звільнені з органів внутрішніх справ, відшкодування моральної шкоди - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольського міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення компенсаційних виплат за формене обмундирування та невикористану відпусту при звільнені з органів внутрішніх справ, відшкодування моральної шкоди - відмовити за безпідставністю.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
С.А. Малашкевич