Справа № 22ц-437/2008 рік. Головуючий по 1 інстанції
Категорія 26 Кисельова Т.М.
Доповідач в апеляційній Інстанції
Ювшин В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2008 року м.Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі:: Наконечна М.М.
з участю адвоката ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6; треті особи: Шолянська державна нотаріальна контора та відділ опіки і піклування Придніпровської районної ради м. Черкаси про визнання заповіту частково недійсним, виділення обов'язкової долі та визнання права власності на спадкове майно, -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про визнання заповіту частково недійсним, виділенням обов'язкової долі та визнання права власності на спадкове майно., посилаючись на те, що він перебував у шлюбі з ОСОБА_7 26 жовтня 2004 року ОСОБА_7 видала заповіт, яким заповідала все своє майно , яке буде належати її на день смерті, в рівних долях позивачу ОСОБА_2 та онукам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Заповіт посвідчено в Шполянській державній нотаріальній конторі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 та жилого будинку вАДРЕСА_2. Вважає даний заповіт частково недійсним, так як при складанні заповіту ОСОБА_7 не було враховано перебування в них неповнолітнього онука ОСОБА_5, над яким вони здійснюють опіку. Мати ОСОБА_5, дочка сторін по справі ОСОБА_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті ОСОБА_5 постійно знаходиться на їх утриманні та проживає разом з ними. Внаслідок постійної психічної напруги ОСОБА_7 не включила свого онука, ОСОБА_5 до заповіту, чим порушено права малолітнього онука. Просив суд визнати заповіт, посвідчений у Шполянській державній нотаріальній конторі за реєстром 1737 на ім.'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_6 частково недійсним. Виділити ОСОБА_5 його обов'язкову долю в спадщині та визнати за ним право власності на 1/4 частину жилого будинку АДРЕСА_2 та 1/12 частину у квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Шполянського районного суду від 25 грудня 2007 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким повністю задоволити його позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки грунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що опікуном малолітнього ОСОБА_5 являвся лише позивач по справі, ОСОБА_2, відповідно до рішення Придніпровської районної ради м. Черкаси №144 від 01 квітня 2004 року /а.с. 11/, відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України право на обов'язкову частку у спадщині мають лише малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Малолітніх онуків до вказаної категорії осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадковому майні, законом не віднесено.
Крім того, у відповідності до ст.. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ч. 1 ст.
1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька, фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Таким чином, право вибору своїх спадкоємців належить виключно заповідачу, незалежно від ступеня їх родинних відносин. Заповідач ОСОБА_7 до числа своїх спадкоємців онука ОСОБА_5 не внесла. Спадкування за законом проводиться лише при відсутності заповіту, або коли мається обов'язкова доля в спадщині, яка спадкується незалежно від змісту заповіту.
Доводи апелянта про те, що при проживанні малолітньої дитини в квартирі, право власності на частку в квартирі не може переходити в порядку спадкування до інших осіб є помилковими і необгрунтованими на законі. Також не є обґрунтованим на законі твердження про те, що судом сторонам по справі не було надано строк для йому не було надано час для підготовки мирової угоди, так як мирову угоду сторони можуть укласти і при апеляційному розгляді справи при наявності на це їх згоди. П. 2-1 прикінцевих та перехідних положень до ЦПК України передбачено, що фіксація судового процесу здійснюється технічними засобами лише за заявою сторони і дана норма закону є чинною до 01.01. 2008 року. Судове ж рішення постановлено в грудні 2007 року і заява про фіксування судового засідання технічними засобами від ОСОБА_2 не надходила.
Судом першої інстанції враховано всі вказані вимоги, а тому обґрунтовано відмовлено в позові.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом процесуальних норм.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2007 року відхилити, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 25 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.