Справа № 22ц-226-2008р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія спори, що Пономаренко В.В.
випливають із договору Доповідач в апеляційній інстанції
дарування Храпко В.Д.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"7" лютого 2008 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Храпка В.Д.
суддів Карпенко О.В., Бурлака В.О.
при секретарі Петренко С.П.
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського районного суду від 27 листопада 2007р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Червоно слобідської сільської ради, Черкаського районного відділу земельних ресурсів про визнання договору дарування жилого будинку недійсним, визнання недійсним рішення Червоно слобідської сільської ради та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.
встановила:
ОСОБА_4 пред'явила позов до ОСОБА_3 про визнання договору дарування жилого будинку недійсним. Зазначала, що 2 березня 2002р. між сторонами укладено договір дарування жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що договір укладений в результаті обману і помилки, просила визнати його недійсним.
Під час розгляду справи збільшила свої позовні вимоги і просила визнати недійсним рішення Червоно слобідської сільської ради від 29 вересня 2002 року, який дано дозвіл на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого на ім.'я ОСОБА_3 від 22 грудня 2003р.
Рішенням Черкаського районного суду від 27 листопада 2007р. договір дарування від 2 березня 2002р. укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про дарування жилого будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 - розірвано.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на жилий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.
Визнано недійсним рішення Червоно слобідської сільської ради Черкаського району від 27 вересня 2002р. №3-12 в частині передачі земельної ділянки площею 0, 20 га, розташованої по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3
Скасовано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 1795 га, розташованої по АДРЕСА_1 виданого на ім.'я ОСОБА_3 від 22 грудня 2003р.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, як постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, а по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції судова колегія приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду і постановления нового рішення по наступних підставах:
Постановлюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачка уклала договір дарування внаслідок помилки, що має істотне значення і тому такий договір необхідно розірвати.
Але такі висновки суду не відповідають матеріалам справи і нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.56 ЦК України (1963р.) угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належало домоволодіння в с.Червона Слобода по АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності від 9 липня 1993р.
ЗО липня 1996р. ОСОБА_4 подарувала вказане домоволодіння ОСОБА_5 (дочці відповідачки ОСОБА_3). Рішенням Черкаського районного суду від 14 серпня 2001р. договір дарування був розірваний. Підставою для розірвання договору дарування було те, що ОСОБА_4 уклала угоду внаслідок помилки, поскільки мала на меті укладення договору довічного утримання.
22 березня 2002р. ОСОБА_4 повторно уклала договір дарування на ім.'я своєї дочки ОСОБА_3 Ініціатором укладання цього договору була позивачка ОСОБА_4 12 вересня 2002р. ОСОБА_4 звернулася до сільського голови с.Червона Слобода із власноручною заявою в якій вказувала, що подарувала жилий будинок ОСОБА_3 і в зв'язку із цим просила вилучити земельну ділянку (а/с 109).
Протягом 2006р. між ОСОБА_4і ОСОБА_6 (чоловіком відповідачки ОСОБА_3) почали виникати конфліктні ситуації.
8 березня 2001р. ОСОБА_4 повторно звернулася до суду із позовом про визнання договору дарування недійсним, мотивуючи тим, що мала на меті укладення договору довічного утримання.
Вищевикладені дії позивачки підтверджують, що при укладенні договору дарування вона діяла свідомо і розуміла, що укладає договір дарування, а не договір по життєвого утримання. Від судового рішення до укладення договору дарування пройшло всього 7 місяців.
Будь-яких доказів, які достовірно підтверджують позовні вимоги ОСОБА_4 в судове засідання не надано.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст.56 ЦК України (1963р.), судова
колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.
Рішення Черкаського районного суду від 27 листопада 2007р. скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Червоно слобідської сільської ради, Черкаського районного відділу земельних ресурсів про визнання договору дарування жилого будинку недійсним, визнання недійсним рішення Червонослобідської сільської ради та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.