ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 лютого 2014 року Справа № 5017/3223/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ (м. Донецьк)

на постанову та ухвалувід 19.11.2013 р. Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. господарського суду Одеської області

у справі№ 5017/3223/2012 господарського суду Одеської області

за заявою приватної виробничої комерційної фірми "Ной", м. Макіївка Донецької області

до боржникаприватного підприємства "Термінал Т-К", м. Одеса

провизнання банкрутом

ліквідаторарбітражний керуючий Селезньов О.В.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"Тукман Ю.В., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2012 року порушено провадження у справі № 5017/3223/2012 про банкрутство приватного підприємства "Термінал Т-К" (далі - Боржник, Підприємство) за заявою приватної виробничої комерційної фірми "Ной" (далі - Кредитор, Фірма) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Одеської області від 05.03.2013 року Підприємство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Селезньова О.О., якого зобов'язано здійснити певні дії у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2013 року (суддя - Б.О. Бахарєв) в задоволенні скарг публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі-Банк) на дії ліквідатора відмовлено. При цьому призначений розгляд заяви Банку про визнання поточних вимог до Боржника та відкладений розгляд справи у судовому засіданні.

Не погодившись частково із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 17.10.2013 року в частині відмови в задоволенні скарг Банку на дії ліквідатора, задовольнити ці скарги та визнати неналежним виконання ліквідатором Боржника - арбітражним керуючим Селезньовим О.В. обов'язків ліквідатора у даній справі, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року (головуючий суддя - Воронюк О.Л., судді: Аленін О.Ю., Лашин В.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 17.10.2013 року в частині відмови в задоволенні скарг Банку на дії ліквідатора - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 17.10.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року в частині відмови в задоволенні скарг Банку на дії ліквідатора, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 15, 41, 98 Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, ст.ст. 25, 26 Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених в нього з змін, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу в даному судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Норми Закону про банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого суду в апеляційному порядку та в касаційному порядку.

Так, згідно норм ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, якими врегульовані питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, на відміну від апеляційного порядку, коли предметом оскарження можуть бути усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (ч. 2 ст. 8 цього закону), у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство) касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення відповідного касаційного провадження не допускається.

Цей висновок відповідає роз'ясненню, наведеному в п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)", відповідно до ч. 2 якого (пункту) наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню, є вичерпним, і тому подання апеляційних або касаційних скарг на інші судові рішення, прийняті у справі про банкрутство, тягне за собою наслідки у вигляді відмови в прийнятті відповідної апеляційної або касаційної скарги.

Як вбачається, під час здійснення апеляційного провадження у справі, за результатами якого апеляційним судом винесена постанова, предметом оскарження була ухвала місцевого суду про відмову Банку у задоволенні скарг на дії ліквідатора Підприємства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що постанова про визнання банкрутом Боржника, відкриття та застосування відносно нього ліквідаційної процедури була винесена 05.03.2013 року, тобто у період, коли вже набули чинності та діяли приписи Закону про банкрутство в редакції змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212- VІ. Відповідно ж до приписів ч. 3 п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону про банкрутство в редакції змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212- VІ положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".

Отже, всі питання, що виникають, стосуються та вирішуються у ліквідаційній процедурі Підприємства, у тому числі і щодо скарг на дії ліквідатора, підлягають розгляду та вирішенню в порядку норм редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212- VІ.

Саме цієї редакцією Закону про банкрутство керувались і місцевий, і апеляційний суд при прийнятті оскаржуваних судових рішень (ст. 41 зокрема).

Таким чином, оскаржуючи та заперечуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, заявник оскаржує судові рішення, оскарження яких не відповідає наведеним нормам ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство, оскільки судове рішення про відмову у задоволенні скарг на дії ліквідатора Боржника не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, а також те, що за скаргою Банку оскаржується судове рішення про відмову у задоволенні скарг на дії ліквідатора Боржника, тобто рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, не підлягає вирішенню в касаційному порядку спір згідно поданої Банком касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 17.10.2013 року. У зв'язку з цим помилково порушене касаційне провадження за скаргою вказаної особи на відповідні судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягає припиненню.

З урахуванням наведеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 8, 41, п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212- VІ, та ст.ст. 33, 34, п. 1 ст. 80 та ст.ст. 106, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 17.10.2013 р. у справі № 5017/3223/2012.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Ухвала виготовлена та підписана 13.02.2014 року.