Справа № 22-Ц-3989/07

                                                                        Головуючий у 1 - й інстанції Дзюби Н.М.

Категорія 01, 29, 31

                                                                       Доповідач у 11-й інстанції Сліпченко О.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2008 року колегія Суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Сліпченка О.І.,  суддів Тракало В.В.,  Воробйової Н.С. ,  при секретарі Галицькому К.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Копилівеького притулку для неповнолітніх Служби в справах неповнолітніх Київської обласної державної адміністрації на рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 Копилівеького притулку для неповнолітніх Служби в справах неповнолітніх Київської обласної державної адміністрації (надалі Копилівського притулку для неповнолітніх ССН Київської ОДА),  третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди,  -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,  колегія суддів

встановила:

У травні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом,  який обґрунтовувала тим,  що,  що наказом № 168 від 13.09.2004 року вона була призначена на посаду вихователя Копилівського притулку для неповнолітніх ССН Київської ОДА та наказом N ц34 від 23.04.2007 року вона була звільнена з даної посади за  ст. 40 п.3 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним з тих підстав,  що на протязі 2006 - 2007 року декілька раз з її групи втікали вихованці,  а на неї не покладено обов'язки бігати і ловити дітей. Вважає,  що у відповідача правил внутрішнього розпорядку,  посадових інструкцій або ж положення,  якими б визначалося коло прав та обов'язків кожного працівника притулку. Крім того,  вважає що її звільнення проведено без згоди на те профкому.

Просила поновити на роботі,  стягнути середній заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяну моральну шкоду,  яку оцінила в 5 000 грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2007 року позов задоволено частково,  ОСОБА_1. поновлено на роботі на посаді та стягнути на її користь 6578 гривень 70 копійок заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено

В апеляційній скарзі Копилівський притулок для неповнолітніх ССН Київської ОДА просить рішення суду скасувати як таке,  що постановлене з неналежним застосуванням

норм матеріального права,  неповним з'ясуванням обставин,  що мають істотне значення для правильного вирішення спору та винести нове рішення,  яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

За правилами ч.1  ст. 147,  148 та ч.ч.1,  4  ст. 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосований тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

При цьому до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В апеляційній скарзі апелянт,  вказував,  що він не погоджувався з висновком суду першої інстанції про те,  що звільнення позивача . з займаної посади проведене з порушенням встановленої КЗпП України процедури,  а тому не є незаконним. ,  разом з тим позивач не погоджувався з застосуванням до нього дисциплінарних стягнень так як трудової дисципліни не порушував,  про що звертали увагу суду,  який доводам сторін не дав відповідної оцінки та в порушення вимог п.4  ст. 10 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи,  не роз'яснив особам,  що беруть участь у справі,  їх права та обов'язки,  не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і не сприяв здійсненню їхніх прав.

Крім того,  суд першої інстанції не перевірив які функціональні обов'язки та згідно яких нормативних актів повинна була виконувати ОСОБА_1.,  не перевірив чи є вона ч.1еном профспілкової організації та не залучив до участі у справі Службу в справах неповнолітніх Київської обласної державної адміністрації.

Дані обставини перешкоджають суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини,  які не були предметом розгляду в суді першої інстанції,  тому рішення суду повинно бути скасованим з направленням справи на новий судовий розгляд в ході якого суду належить врахувати наведене,  зібраним доказам дати належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір.

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  307,  311,  314 ЦПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Копилівеького притулку для неповнолітніх Служби в справах неповнолітніх Київської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2007 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.