Справа № 22-1508/2008 р головуючий у 1 інстанції - Венгерчук А.О.
доповідач - Григоренко М.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Василевича В.С.,
суддів : Ковальчук Н.М., Григоренка М.П.,
при секретареві Омельчук А.М.,
за участю представника ДП „Острозьке лісове господарство” - Максимчука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства „ Острозьке лісове господарство” на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради та ДП „Острозьке лісове господарство” про визнання права власності на майно,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ним право приватної власності на нерухоме майно - приміщення піонерського лісництва ДП „Острозьке лісове господарство”, яке знаходиться на території Новомалинського лісництва (квартал №8 виділ 22), розмірами 11х15 метрів, загальною площею 165 м.кв..
В поданій апеляційній скарзі ДП „Острозьке лісове господарство” вказує, що дане рішення є незаконним, оскільки його висновки не відповідають обставинам справи і при його ухваленні судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також порушено та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Судом не було прийнято до уваги, що станом на 1 листопада 2005 року спірне майно рахувалось на балансі ДП „Острозьке лісове господарство”, що підтвердив свідок ОСОБА_2, який працював лісничим Новомалинського лісництва і був матеріально-відповідальною особою.
Всі основні засоби, які рахувались на балансі ДП „Острозьке лісове господарство”, могли бути відчужені лише із письмового дозволу Державного комітету лісового господарства України та Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства України, але такий дозвіл на продаж спірного майна не надавався.
Крім того, договір купівлі-продажу № 95\05 від 14 жовтня 2005 року спірного майна має сумнівне походження, оскільки він не зареєстрований в журналі реєстрації договорів ДП „Острозьке лісове господарство” за 2005 рік і номер цього договору невідомо звідки взятий, оскільки у вищевказаному журналі останній договір зареєстрований під номером 78.
Оскільки, вищевказаний договір купівлі - продажу спірного майна був укладений всупереч встановленого порядку, тому він не мав мати будь-яке значення при вирішенні даної справи.
У зв'язку із викладеним, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення на користь ДП „Острозьке лісове господарство”.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду першої інстанції вважає правильним, а тому просить залишити його без змін, оскільки договір купівлі-продажу № 95\05 від 14 жовтня 2005 року спірного майна на даний час є чинним і відповідач його у встановленому порядку не оспорював.
Межиріцька сільська рада листом від 02 грудня 2008 року повідомила апеляційний суд Рівненської області про те, що приміщення піонерського лісництва, що знаходиться в урочищі „Бір” було власністю ДП „Острозьке лісове господарство”, відомості про його продаж ОСОБА_1 у сільській раді відсутні, оскільки землі, на яких розташоване спірне майно, не належать Межиріцькій сільській раді, в зв'язку із чим просить розглянути справу у відсутності їхнього представника.
В ході апеляційного розгляду справи представник ДП „Острозьке лісове господарство” підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити і при цьому уточнив, що просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи за ним право приватної власності на нерухоме майно - приміщення піонерського лісництва ДП „Острозьке лісове господарство'', яке знаходиться на території Новомалинського лісництва (квартал №8 виділ 22), розмірами 11х15 метрів, загальною площею 165 м.кв., суд першої інстанції виходив із того, що останній набув право власності на вищевказане майно на підставі договору купівлі-продаж № 95\05 від 14 жовтня 2005 року, який на даний час є чинним.
Проте, колегія суддів не погоджується із даним висновком суду першої інстанції і вважає, що рішення Острозького районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2008 року підлягає скасуванню, на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням у справі нового рішення.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно частин 1 та 2 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статут державного підприємства „Острозьке лісове господарство”(а.с.144), а саме пункт 5.4., передбачає, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за Підприємством, здійснюється за погодженням з Органом управління майна в порядку, що встановлений чинним законодавством.
Пунктом 4 „Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю”, яке затверджено наказом Фонду державного майна України від 30.07.99 р. №1477, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 серпня 1999 року під № 573\3866, передбачено, що відчуження майна державного підприємства здійснюється безпосередньо підприємством після отримання погодження державного органу приватизації, який здійснює функції управління цим підприємством, а пунктом 5.8 цього ж Положення закріплено, що поряд із цим ще є необхідним і погодження на це галузевого міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продаж № 95\05 від 14 жовтня 2005 року приміщення піонерського лісництва ДП „Острозьке лісове господарства, було укладено колишнім директором вказаного державного підприємства ОСОБА_3 без письмового дозволу Державного комітету лісового господарства України та Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства України, що суперечить як Цивільному Кодексу України так і іншим актам цивільного законодавства, а також означає, що останній без вказаних дозволів не мав права на укладення вищезазначеного правочину.
Частиною 1 та 2 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що договір купівлі-продаж № 95\05 від 14 жовтня 2005 року приміщення піонерського лісництва ДП „Острозьке лісове господарство”, який був укладений між колишнім директором державного підприємства „Острозьке лісове господарство”ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 без відповідного дозволу органу державної приватизації, Державного комітету лісового господарства України та Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства України, є нікчемним правочином, а тому не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в зв'язку із чим, в задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено за безпідставністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 309, 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу державного підприємства „ Острозьке лісове господарство” задовольнити.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно - приміщення піонерського лісництва ДП „Острозьке лісове господарства, яке знаходиться на території Новомалинського лісництва (квартал №8 виділ 22), розмірами 11х15 метрів, загальною площею 165 м.кв. - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :