Справа № 0425/880/2012

Провадження № 1/181/2/14

П О С Т А Н О В А

"12" лютого 2014 р. суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., при секретарі Чупіковій В.А.,

з участю прокурора Кужель В.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

під час попереднього розгляду в залі суду смт. Межова Дніпропетровської області кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Покровське Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта вища, розлученої, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.191, ч.1 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Під час попереднього розгляду справи від підсудної ОСОБА_14 надійшла скарга на дії помічника прокуратури та прокурора.

ОСОБА_13 зазначила, що помічником прокурора Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_35 було винесено три постанови про порушення кримінальної справи у відношенні неї, після чого в червні 2012 року кримінальну справу було закінчено провадженням та направлено до суду.

З постанови про притягнення її в якості обвинуваченої, слідує, що вона, згідно протоколу №2 загальних зборів засновників членів ТОВ «Побут» від 22 березня 2005 року, працюючи на посаді директора ТОВ «Побут», розташованого по АДРЕСА_2, та, відповідно до статуту ТОВ «Побут» від 22 травня 2007 року, будучи уповноваженою на виконання організаційно-розпорядчих функцій, а саме: «п.5.3.1 - вирішує всі питання діяльності Товариства окрім віднесених до виключної компетенції учасників; ... укладає угоди (контракти) та згоди, здійснює облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю Товариства; розпоряджається майном та коштами Товариства, представляє Товариство у відносинах з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, в країні та за її межами договори та інші угоди від імені Товариства» та ін., тобто, являючись службовою особою, скоїла ряд умисних корисливих та інших злочинів при наступних обставинах.

Так, директор ТОВ «Побут» ОСОБА_13, маючи умисел на заволодіння майном ТОВ «Побут» шляхом зловживання своїм службовим становищем, виступаючи від імені товариства в серпні 2008 року (точну дату слідством не встановлено) уклала усну угоду з

ОСОБА_16, якому не було відомо про злочинний умисел ОСОБА_13, про продаж останньому трактора «ЮМЗ-6» д/н НОМЕР_1, що належав ТОВ «Побут» за ціною 12 000 гривень, при цьому питання продажу основних засобів підприємства на загальних зборах учасників товариства не обговорювався, рішення по ньому не приймалося та переважне право купівлі даної частки майна товариства іншим учасникам ТОВ «Побут» не надавалося.

Після досягнення зазначеної домовленості, ОСОБА_13, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ТОВ «Побут», у серпні місяці 2008 року, знаходячись у службовому кабінеті директора ТОВ «Побут», розташованого по АДРЕСА_2, отримала від ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 12 000 гривень в якості оплати за придбаний ним трактор «ЮМЗ-6» д/н НОМЕР_1, які ОСОБА_13, згідно висновку судово-економічної експертизи №45/05-2012 від 21 травня 2012 року, до каси підприємства не оприбуткувала та шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа коштами в сумі 12 000 гривень, отриманими від реалізації вказаного трактора, якими розпорядилася на власний розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Побут» майнову шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, директор ТОВ «Побут» ОСОБА_13, маючи умисел на повторну розтрату та заволодіння майном ТОВ «Побут» шляхом зловживання своїм службовим становищем, 17 жовтня 2008 року від імені ТОВ «Побут», як «Продавця», з одного боку, та громадянами ОСОБА_17 та ОСОБА_18, як «Покупцями», з другого боку, уклала договір купівлі-продажу 4/25 частини нежитлової будівлі даного товариства, розташованого по АДРЕСА_2, за ціною 22 944 гривні, при цьому питання продажу основних засобів підприємства на загальних зборах не обговорювалося, рішення по ньому не приймалося та переважне право купівлі даної частки майна товариства іншим учасникам ТОВ «Побут» не надавалося.

Згідно п.2.1. вищезазначеного договору купівлі-продажу, директор ТОВ «Побут» ОСОБА_13, знаходячись у службовому кабінеті директора ТОВ «Побут», розташованому по АДРЕСА_2, як «Продавець» отримала від зазначених «Покупців» на момент підписання договору кошти в сумі 22 944 гривні, однак, згідно висновку судово-економічної експертизи №45/05-2012 від 21 травня 2012 року, кошти, отримані від реалізації вказаних основних засобів товариства, ОСОБА_13 до каси підприємства не оприбуткувала та шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа коштами в сумі 22 944 гривні, отриманими від реалізації 4/25 нежитлової будівлі ТОВ «Побут», якими розпорядилася на власний розсуд, спричинивши тим самим ТОВ «Побут» майнову шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, ОСОБА_13, маючи умисел на зловживання своїм службовим становищем, виступаючи як директор ТОВ «Побут», 17 жовтня 2008 року, в робочий час, знаходячись у приміщенні службового кабінету, розташованого по АДРЕСА_2, в порушення положень п.4.3 Статуту ТОВ «Побут», не надавши переважного права купівлі частки майна товариства іншим учасникам ТОВ «Побут» та не повідомивши їх про намір продажу основних засобів підприємства, а саме: 4/25 частини нежитлової будівлі особам, що не являються його учасниками, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, невірно розуміючи інтереси служби та всупереч цим інтересам, в інтересах третіх осіб - ОСОБА_17 та ОСОБА_18, уклала з вказаними особами договір купівлі-продажу 4/25 частини нежитлової будівлі вказаного товариства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та реалізувала вказану частину будівлі за ціною 22 944 гривні, тоді як її фактична ринкова вартість становила 243 992 гривні, тобто, згідно висновку економічної експертизи №45/05-2012 від 21 травня 2012 року, спричинила ТОВ «Побут» матеріальну шкоду в розмірі 180 383 гривні, у тому числі потерпілим - учасникам товариства матеріальну шкоду відповідно до їх дольової частки в підприємстві, а саме:

- ОСОБА_19 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_20 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_8 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_21 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_22 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_23 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_24 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_3 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_12 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_5 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_10 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_4 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_25 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_7 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_26 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_27 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_28 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_29 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_30 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_31 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_32 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_33 на суму 1 881,6 гривня,

- ОСОБА_34 на суму 1 881,6 гривня,

а всього на загальну суму 43 277 гривень, що більше ніж у 100 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило істотну шкоду ТОВ «Побут» та вище зазначеним потерпілим - учасникам підприємства у вказаному розмірі відповідно до їх дольової частки в підприємстві.

ОСОБА_13 вважає, що помічником прокурора та прокурором порушені норми кримінально-процесуального законодавства, які виразилися у тому, що помічник прокурора за погодженням з прокурором під час направлення до суду подання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завідомо неправдивої інформації з метою фальсифікації підстав для обрання такого суворого запобіжного заходу, де було зазначено, що вона переховується від слідства, не являючись за викликами до помічника прокурора, місце її перебування встановити неможливо, перешкоджає встановленню істини по справі, скоїла особливо тяжкий злочин та оголошена в розшук.

Підсудна вважає, що в матеріалах справи на той час були відсутні обставини, які б свідчили про наявність перелічених вище підстав обрання такого запобіжного заходу, а натомість, маються докази її безпідставного затримання та доставку до суду під вартою.

Просить суд визнати протиправними дії співробітників прокуратури Покровського району Дніпропетровської області - помічника прокуратури ОСОБА_35 та прокурора ОСОБА_36 під час провадження досудового слідства по кримінальній справі, що виразилося у внесенні в подання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завідомо неправдивої інформації з метою фальсифікації наявності підстав для обрання зазначеного запобіжного заходу, порушити кримінальну справу у відношенні помічника прокурора ОСОБА_35 та прокурора ОСОБА_36 за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.366 та ч.2 ст.371 КК України, що виразилося у скоєнні зазначених вище дій; відмінити ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обрану постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області 14 серпня 2012 року.

Суд, вивчивши скаргу, вислухавши думку підсудної, яка наполягає на задоволенні скарги, думку прокурора, який вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити, оскільки дії помічника прокурора та прокурора під час внесення подання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтувалися на вимогах чинного на той час законодавства, а підстав для скасування підсудній запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд немає, вважає що в її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Дійсно, ст.148 Кримінально-процесуального кодексу України, чинного на момент оскаржуваних правовідносин, передбачалося, що запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Але рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під вартою ОСОБА_13 було обрано постановою суду, яку вона після затримання мала змогу одразу оскаржити, що передбачено КПК України (в ред.1960 року).

Відповідно до ч.8 ст.1652 КПК України на постанову судді про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу до апеляційного суду прокурором, підозрюваним, обвинуваченим, його захисником чи законним представником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція.

Отже, якщо підсудна була не згідна з підставами обрання їй запобіжного заходу, її ніхто не позбавляв в апеляційному порядку спробувати визнати їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, проте вона цього у встановленому законом порядку не зробила.

Суд під час підготовчого судового засідання не може вирішувати питання про винуватість осіб у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки є спеціальний порядок притягнення особи до відповідальності та встановлення їх вини, передбачений чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.

Що стосується питання, поставленого в скарзі, про порушення кримінальної справи, слід зазначити, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, положення якого слід застосовувати у даному випадку, взагалі не передбачено такої стадії кримінального процесу.

Відповідно до ч.1 ст.214 цього Кодексу, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Тобто, компетенції суду розпочинати кримінальне провадження чинним законодавством не передбачено.

З приводу вирішення питання щодо скасування запобіжного заходу ОСОБА_13 у вигляді підписки про невиїзд, обраної постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області 14 серпня 2012 року, слід вказати на те, що положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу передбачені ст.165 КПК України (в ред.1960 року), де вказано, що у зазначеному випадку скасування запобіжного заходу здійснюється судом. Оскільки суд за власною ініціативою не прийняв рішення про його скасування, то розгляд цього питання можливий лише за вмотивованим клопотанням підсудної, але ніяк не під час розгляду скарги на дій помічника прокуратури та прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 236, 237 КПК України, - суд

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні скарги ОСОБА_13 про визнання протиправними дій співробітників прокуратури Покровського району Дніпропетровської області - помічника прокуратури ОСОБА_35 та прокурора ОСОБА_36 під час провадження досудового слідства по кримінальній справі, що виразилося у внесенні в подання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою завідомо неправдивої інформації з метою фальсифікації наявності підстав для обрання зазначеного запобіжного заходу; порушення кримінальної справи у відношенні помічника прокурора ОСОБА_35 та прокурора ОСОБА_36 за скоєння злочинів, передбачених ч.2 ст.366 та ч.2 ст.371 КК України, що виразилося у скоєнні зазначених вище дій; відміну ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, обрану постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області 14 серпня 2012 року, відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. Ф. Літвінова