Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 116/6946/13-ц
Провадження № 2/116/153/14
10.02.2014 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Тімофеєвої Г.О.,
при секретарі: Рожаєвій Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади в особі Миколаївської селищної ради Сімферопольського району про припинення права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади в особі Миколаївської селищної ради Сімферопольського району про припинення права спільної сумісної власності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на житлову кімнату 1-4 в літ. А в домоволодінні АДРЕСА_1, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивачів - ОСОБА_6 Після смерті матері позивачів відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
На день смерті ОСОБА_6 заповіла житлову кімнату 16 м.кв. в літ А ОСОБА_7, а інші житлові та підсобні приміщення заповіла позивачам у рівних частках.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7 та після її смерті відповідачі прийняли спадщину.
Житлова кімната площею 16 м.кв. в літ. А була згодом зруйнована. Таким чином позивачі вважають, що право власності відповідачів на цю житлову кімнату припинилось.
На теперішній час позивачі не можуть оформили належні їм частки у зв'язку з тим, що отримали відмову від нотаріусу в оформленні спадщини.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги по мотивах, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач - ОСОБА_4 позовні вимоги визнала.
В судове засідання представник відповідача - територіальної громади в особі Миколаївської селищної ради Сімферопольського району не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.
В судове засідання відповідач - ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши пояснення позивачів, відповідачів, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1.
За життя ОСОБА_6 належало право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності № 500.
Згідно з заповітом від 25.06.1997 року, зареєстрованому в реєстрі за № 157, ОСОБА_6 заповіла з домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, житлову кімнату 16 м.кв. в літ «А» ОСОБА_7, а інші кімнати у будинку та будови в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Після смерті ОСОБА_6, позивачі та ОСОБА_7 прийняли спадщину шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до Сімферопольської районної державної нотаріальної контори, що підтверджується спадковою справою № 480/97.
П.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з відповіді Сімферопольської районної державної нотаріальної контори № 402/01-14, адресованій ОСОБА_1, вбачається, що до відома ОСОБА_1 було доведено, що нотаріус видає свідоцтво про право власності на ідеальну частку будинку, а не на житлові кімнати.
Також згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На обґрунтування позовних вимоги позивачі послалися на ст. ст. 364 ЦК України.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 346 ЦК України знищення майна є підставою для припинення права власності.
Дослідивши матеріали справи та докази, які були надані позивачем, суд приходить до висновку, що право власності позивачів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, ні ким не оспорюється та підстав для припинення права спільної сумісної власності відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на житлову кімнату 1-4 в літ. А в домоволодінні АДРЕСА_1 та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за позивачами не має.
У зв'язку з чим в позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади в особі Миколаївської селищної ради Сімферопольського району про припинення права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом слід відмовити.
З урахуванням викладеного, на підставі ст. 1218 ЦК України , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 256-259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, територіальної громади в особі Миколаївської селищної ради Сімферопольського району про припинення права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя