УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/1283/13Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.

"23" вересня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

головуючого-суддіРоманової Л.В.,

суддів:Редько Г.В., Самойлової О.В.,

при секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на ? частку домоволодіння, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року заяву ОСОБА_9, що діяла в інтересах позивачки ОСОБА_6, про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на ? частку спірного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

На зазначену ухвалу представником відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову не зазначено причин необхідності його застосування, а лише посилання на можливе відчуження відповідачем спірного домоволодіння, яке є єдиним житлом останнього. При цьому відсутнє підтвердження наміру відповідача здійснити дії, які унеможливлять в подальшому виконання рішення суду. Також матеріали справи містяться підроблені документи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позов заявлений про визнання права власності на ? частку домоволодіння, тобто вимоги є майновими з приводу нерухомого майна, що є підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на ту частку, на яку заявлений позов стосовно права власності спірного жилого будинку за адресою АДРЕСА_1.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають матеріалам справи та зроблені із дотриманням норм процесуального права.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов:

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду.

За роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р. (п.4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 належить відповідачеві. Позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру щодо визнання права власності на ? частку вказаного домоволодіння.

Оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність застосування такого виду забезпечення позову, який просила позивачка, а саме накладення арешту на будинок в тій частці, на яку заявлений позов.

Судом апеляційної інстанції під час розгляду матеріалів справи стосовно оскаржуваної ухвали встановлено, що справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 розглянута з ухваленням рішення суду від 05.09.2013 р. та вважається таким, що набрало законної сили 17.09.2013 р. Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені та визнано за позивачем право власності на ? частку спірного домоволодіння (а.с. 29-30).

Доводи апелянта про те, що відсутнє підтвердження наміру відповідача на відчуження нерухомого майна, наявність в матеріалах справи документів, що викликають сумнів в їх достовірності та є підробленими не заслуговують на увагу, оскільки справа в порядку позовного провадження розглянута судом, а за правилами ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду, що розглядає справу, ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім обставин, які не підлягають доказуванню, що встановлено статтями 60, 61 ЦПК України. При вирішенні цивільних справ суд виходить з поданих сторонами доказів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали про забезпечення позову відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, статтями 303, 312-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року про задоволення заяви про забезпечення позову відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 08 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Романова Л.В. Самойлова О.В. Редько Г.В.