РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1354/13Головуючий суду першої інстанції:Кисельов Є.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.

"21" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого-судді:Романової Л.В.,

суддів:Редько Г.В., Моісеєнко Т.І.,

при секретарі: Кувшиновій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Головне управління державної казначейської служби України в АР Крим, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, Керченська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим, про усунення перешкод у користуванні майном та встановлення порядку користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_8, посилаючись на те, що відповідачі не дозволяють йому користуватися квартирою АДРЕСА_1, чим чинять перешкоди, просив усунути перешкоди в користуванні власністю, визначити порядок користування квартирою. Позов мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31 січня 1997 року спірна квартира належить на праві спільної часткової власності йому та відповідачам по 1/3 частці кожному. За вироком Керченського міського суду АР Крим від 07 серпня 1998 р. позивача було засуджено до 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. 04 листопада 1998 р. його було знято з реєстраційного обліку у квартирі. Після звільнення з місць позбавлення волі він знов зареєстрований за цією адресою 15 вересня 2009 р. За період відбування ним покарання відповідачкою ОСОБА_7 у спірній квартирі було встановлено додаткові вхідні двері, від яких відповідачі не дають позивачеві ключі та перешкоджають йому у користуванні спірною квартирою.

В якості третіх осіб до участі у справі були залучені треті особи - Головне управління державної казначейської служби України в АР Крим, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, Керченська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в АР Крим, які самостійних вимог не заявили.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені. Відповідачів зобов'язано передати дублікат ключів від вхідних дверей спірної квартири, співвласникам виділені в користування ізольовані кімнати в квартирі, вирішено питання щодо місць спільного користування в квартирі. Розподілені судові витрати у справі.

На вказане рішення суду відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було надано доказів щодо здійснення відповідачами йому перешкод у користуванні власністю. Також судом не враховано, що позивач звільнився з місць позбавлення волі у 2009 році, проте відповідний позов заявлено ним лише у 2013 році. Апелянти вважають, що суд не з'ясував факт належності позивачеві на праві власності 1/3 частки спірної квартири та чи відповідає виділена йому кімната 1/3 частки спірної квартири, оскільки справу розглянуто без проведення судової будівельно-технічної експертизи; суд допустився порушення процесуальних норм оскільки до участі у справі не залучено балансоутримувача будинку, у якому знаходиться спірна квартира; крім того, позивач при зверненні до суду не сплатив судовий збір за заявленими вимогами матеріального характеру.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника апелянтів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем обставин щодо порушення його права як співвласника користуватися та розпоряджатися власним майном, а тому позивач має право на усунення перешкод у користуванні спірною квартирою, встановлення порядку користування спірною квартирою та отримання в користування одну з кімнат квартири.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно з ст.383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями ст. 321 ЦПК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, припинення дії, яка порушує право; зміна правовідношення.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі, шляхом звернення до суду за захистом свого права власності.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність усунення позивачеві перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 надати позивачеві ключі від вхідних дверей вказаної квартири та встановлення порядку користування квартирою відповідає вимогам законодавства.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо визначення порядку користування приміщень, які необхідно залишити у загальному користуванні співвласників, суд першої інстанції не врахував всі обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира є трикімнатною, кімнати є ізольованими, та лише одна з кімнат, що виділена відповідачам (площею 17,3 кв.м.) має вихід на балкон, який суд залишив у спільному користуванні. Колегія суддів не може погодитись з зазначеним порядком та вважає необхідним виключити балкон з місць загального користування. Крім того, оскільки в квартирі у наявності є ванна кімната, відносно якої - як місцем загального користування - суд першої інстанції не визначив порядок, колегія суддів вважає необхідним включити її до місць спільного користування.

Посилання представника відповідачів на необхідність застосування законодавства, що регулює виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, про зміну часток у праві власності та стягнення відповідної грошової компенсації за рахунок співвласника, якщо в результаті поділу (виділу), якому передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, колегія суддів вважає необґрунтованою та такою, що виходить за межі доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції позивачем.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи про неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи не заслуговують на увагу, інші доводи апеляції не спростовують висновків суду та на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Враховуючи необхідність виключення з місць спільного користування співвласників квартири АДРЕСА_1, балкону площею 2,5 кв.м., який примикає до однієї з кімнат, що виділена відповідачам та включення до місць спільного користування співвласників ванної кімнати площею 2,5 кв.м., яка є в квартирі, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити відповідно до положень ст. 309 ч. 1 п. 3 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313 - 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2013 року задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2013 року змінити, з місць спільного користування співвласників квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 виключити балкон площею 2,5 кв.м., включити до місць спільного користування співвласників - ванну кімнату площею 2,5 кв.м.

В іншій частині рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 вересня 2013 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Судді:

Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Редько Г.В.