УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" лютого 2014 р. Справа № 1/44-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Швидченко В.І. дов. від 28.01.2014;

від відповідача 1: Грінчук Н.А. дов. 303/5 від 08.01.2014;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: Біленький В.В. дов. від 28.01.2014;

від відповідача 4: Грінчук Н.А. дов. №471 від 17.12.2013;

прокурор: Тарасюк В.С. посв. №016623 від 30.04.2013

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" (м.Житомир)

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

2) Міністерства аграрної політики (м. Київ)

3) Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" (м.Житомир)

4) Фонду державного майна України (м. Київ)

за участю прокуратури Житомирської області

про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивачем пред'явлено позов про визнання Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" співвласником виробничого приміщення - цеху по обробці природного каменю, розташованого в м.Житомирі по вул.Маршала Рибалко, 29 (стара адреса - вул.Соколовська, 21) в частині вартості проведених БМПП "Сприяння" поліпшень; визнання за Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння", як за орендарем державного майна, переважного права на участь в процесі приватизації майна третьої особи - Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом викупу орендованого майна; зобов'язання відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виключити орендоване Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" майно державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" з переліку майна, що підлягає приватизації.

03.04.2012 на адресу суду від позивача надійшла заява від 03.04.2012 (вх. №4013) про уточнення позовних вимог (а.с. 89-92 том 5), в якій позивач виклав свої позовні вимоги в наступній редакції:

1. Визнати Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" (код ЄДРПОУ 13579473) співвласником об'єкту оренди, а саме: приміщень складу піску (приміщення №32, площею 148,4 кв.м), складу цементу (приміщення №34, площею 31,6кв.м та №35, площею 31,6 кв.м) та бетонно-розчинного вузла (приміщення №33, площею 133,8 кв.м) загальною площею 345,4 кв.м, шляхом визнання за БМП "Сприяння" права власності на 34/100 частин (частина вартості проведених БМП "Сприяння" поліпшень) орендованих приміщень, а саме: складу піску (приміщення №32, площею 148,4 кв.м), складу цементу (приміщення №34, площею 31,6 кв.м та №35, площею 31,6 кв.м) та бетонно-розчинного вузла (приміщення №33, площею 133,8 кв.м) загальною площею 345,4 кв.м, які знаходяться за адресою: місто Житомир, вулиця Маршала Рибалка, 29 (виробниче приміщення літера "А" згідно інвентарної справи №17172 від 15.12.1997 року на будівлю №29 по вулиці Маршала Рибалка в місті Житомирі Житомирського ПМК "Укрм'ясомолтехпром").

2. Зобов'язати відповідачів виключити орендоване Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" майно Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", а саме: приміщення складу піску (приміщення №32, площею 148,4 кв.м), складу цементу (приміщення №34, площею 31,6 кв.м та №35, площею 31,6 кв.м) та бетонно-розчинного вузла (приміщення №33, площею 133,8 кв.м) загальною площею 345,4 кв.м, розташованого в місті Житомирі по вулиці Маршала Рибалка, 29 з переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу в 2012 році регіональним відділенням ФДМУ, затвердженого наказом Фонду державного майна України №142 від "27" січня 2012 року.

3. Визнати за Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння", як за орендарем державного майна, переважне право на участь в процесі приватизації майна Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", а саме: приміщень складу піску (приміщення №32, площею 148,4 кв.м), складу цементу приміщення №34, площею 31,6 кв.м та №35, площею 31,6 кв.м) та бетонно-розчинного вузла (приміщення №33, площею 133,8 кв.м) загальною площею 345,4 кв.м, в розмірі 66/100 частин орендованих приміщень, які розташовані в місті Житомирі по вулиці Маршала Рибалка, 29, шляхом викупу орендованого майна.

4. Зобов'язати відповідачів виділити орендоване БМП "Сприяння", згідно договорів оренди від: 14.03.1993 року, 15.03.1994 року, 01.10.1996 року, 08.04.1997 року, майно, а саме: приміщення складу піску (приміщення №32, площею 148,4 кв.м), складу цементу (приміщення №34, площею 31,6 кв.м та №35, площею 31,6 кв.м) та бетонно-розчинного вузла (приміщення №33, площею 133,8 кв.м) загальною площею 345,4 кв.м, в розмірі 66/100 частин орендованих приміщень, в окремий об'єкт приватизації з цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Житомирська ПМК" та визнати таким, що підлягає приватизації шляхом викупу саме БМП "Сприяння".

Рішенням господарського суду Житомирської області по справі № 1/44-НМ від 11.10.2012, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012, позов задоволено частково; визнано право спільної власності за Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" в розмірі 34% на об'єкт нерухомого майна - цех по переробці природного каменю, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, Міністерства аграрної політики, Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона", Фонду державного майна України на користь Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" по 177,25грн судових витрат; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області задоволено частково; рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 у справі №1/44-НМ скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно (цех по переробці природного каменю по вул. Маршала Рибалка, 29 в м. Житомирі) з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду Житомирської області; в решті рішення та постанову залишено без змін.

На підставі розпорядження від 21.03.2013 №31/2013 в.о. керівника апарату господарського суду Житомирської області здійснено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого справу №1/44-НМ, яка перебувала в провадженні судді Маріщенко Л.О. передано на розгляд судді Шніт А.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 прийнято справу №1/44-НМ до провадження та призначено засідання суду.

В судовому засіданні 09.04.2013 представник відповідачів 1 та 4 надав пояснення за вх. №5734/13 від 09.04.2013 (вих. №03/1488 від 08.04.2013р.) (а.с. 88,89 том 8), в якому звертає увагу суду на те, що ні у процесі розгляду справи по суті, ні у судовому засіданні суду касаційної інстанції позивачем - БМПП "Сприяння" не було надано доказів щодо введення цеху по обробці природного каменю в експлуатацію в передбаченому чинним законодавством порядку. Враховуючи вищевикладене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області вважає, що позов БМПП "Сприяння" в частині визнання права власності в розмірі 34% на об`єкт нерухомого майна - цех по обробці природного каменю у м. Житомирі, вул. Маршала Рибалко, 29 - необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 09.04.2013 представник відповідача 3 надав пояснення за вх. №5736/13 від 09.04.2013 (а.с. 91-94 том 8), в якому просить суд врахувати, що з метою захисту порушеного права кожна особа, що звертається до суду повинна сплатити судовий збір за розгляд відповідної позовної вимоги. Одночасно, просить суд перевірити, чи сплачено позивачем судовий збір за вимоги майнового характеру, зважаючи на те, що позивач просить визнати право власності 34% невід`ємних поліпшень орендованого майна, що підтверджується висновком судової будівельно - технічної експертизи від 25.07.2011, де ринкова вартість таких поліпшень сягає 170073,00грн. Вказує, що підтвердженням правомірності проведення позивачем будівельних робіт стосовно об'єкта оренди є наявність дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт. Зазначає, що предметом розгляду залишаються вимоги про визнання права спільної власності на приміщення, які не можуть бути задоволені судом, зважаючи на викладене.

Прокурор в судовому засіданні 25.04.2013 надала письмові пояснення за вх. №6941/13 від 25.04.2013 (вих. №05/2/1-193909 від 24.04.2013), в яких на виконання вимог ухвали суду від 09.04.2013 просить суд винести рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2013 подав суду письмові пояснення з додатками №31/01 від 15.05.2013 (вх. №8023/13) та довідку №32/01 від 21.05.2013 (вх. №8021/13) щодо сплати судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на договір оренди від 14.03.1993 (а.с. 27,28 том 6).

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2013 також подав суду клопотання від 21.05.2013 (вх. №8019/13) про призначення почеркознавчої експертизи, в якому зазначив, що позивачем на виконання вимог ст.ст. 14, 18 ЗУ "Про основи містобудування" (в редакції, що діяла на момент здійснення невід'ємних поліпшень) ще у 1999 році отриманий у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання робіт №20/99 від 17.08.1999, оригінал зазначеного дозволу втрачений.

Для повного та всебічного з'ясування та дослідження всіх обставин справи, підтвердження справжності підпису начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на дозволі на виконання будівельних робіт за №20/99 від 17.08.1999, керуючись ст. 41 ГПК України просить суд:

1. Призначити по справі №1/44-НМ про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:

1.1. Чи виконано підпис в графі "Начальник інспекції держархбудконтролю" копії дозволу на виконання будівельних робіт за №20/99 від 17 серпня 1999 року громадянином Кучерявим В.В.

1.2. Чи виконано рукописний запис в графі "Дозвіл на виконання будівельних робіт №20/99 від "17" серпня 1999 року" копії дозволу на виконання будівельних робіт за №20/99 від 17 серпня 1999 року громадянином Кучерявим В.В.

2. Викликати в суд Кучерявого Василя Володимировича (що проживає за адресою: с.Вереси Житомирського району, вул. Леніна, 11а, тел. 40-65-08) для відібрання експериментальних зразків його підпису, написання букв та цифр для проведення зазначеної почеркознавчої експертизи.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні 04.06.2013 подав суду письмове нормативно-правове обґрунтування від 04.06.2013р. (вх. №8731/13), в якому вважає, що у випадку призначення експертизи, почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть вирішуватися такі питання:

- Чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи) у документах, електрофотографічні копії яких надані на дослідження?

- Чи виконано підпис, зображення якого міститься в електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої він зазначений?

Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2013 заперечив щодо поданого представником відповідача 3 письмового нормативно-правового обґрунтування, вважає його безпідставним.

Прокурор в судовому засіданні 04.06.2013 подав лист №5/2/1-246 вих.№10 від 04.06.2013 (вх. №8730/13), в якому вважає за доцільне на вирішення експертизи поставити питання щодо періоду часу виконання підпису начальника інспекції архітектурно-будівельного контролю у дозволі на виконання будівельних робіт Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю №20/99 від 17.08.1999.

Представник відповідачів 1 та 4 в судовому засіданні 04.06.2013 зазначив, що експертиза має проводитись тільки за оригіналом дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999.

Представник позивача питання щодо призначення технічної експертизи залишив на розсуд суду.

Представник відповідача 3 та прокурор підтримали клопотання щодо проведення технічної експертизи.

В порядку ст. 30 ГПК України в судовому засіданні 04.06.2013 прийняв участь Кучерявий В.В. та надав суду вільні зразки підпису (а.с. 209-217 том 8).

В судовому засіданні 04.06.2013 судом відібрано у Кучерявого В.В. експериментальні зразки підпису, тексту та цифр.

Згідно ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п. 3.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N1950/5, коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Як уже зазначалось вище позивачем надана копія дозволу на виконання робіт №20/99 від 17.08.1999, оригінал зазначеного дозволу втрачений.

З метою з`ясування чи є елементи монтажу у фотографічній копії, період часу виконання підпису та ідентифікації виконавця підпису на дозволі на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 (а.с. 185 том 8), господарський суд вважає за необхідне призначити технічну та почеркознавчу експертизу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за власною ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.06.2013 зупинено провадження у справі на час проведення експертизи; призначено по справі технічну та почеркознавчу експертизи, проведення яких доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Житомирській області; том 8 справи №1/44-НМ та дану ухвалу надіслано Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Житомирській області для проведення експертизи; на вирішення експерта запропоновано наступні питання:

- Чи є елементи монтажу в фотографічній копії дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999р. (а.с. 185 том 8)?

- В який період часу виконаний підпис начальника інспекції архітектурно-будівельного контролю Кучерявого В.В. у дозволі на виконання будівельних робіт Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю №20/99 від 17.08.1999р. (а.с. 185 том 8)?

- Чи виконано підпис на фотографічній копії дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999р. (а.с. 185 том 8) Кучерявим В.В., вільні та експериментальні зразки підпису якого надані для порівняльного дослідження (а.с. 205, 206, 209-217 том 8)?

- Чи виконано рукописний запис на фотографічній копії дозволу (а.с. 185 том 8) в графі "Дозвіл на виконання будівельних робіт №20/99 від "17" серпня 1999 року" Кучерявим В.В. експериментальні зразки тексту та цифр якого надані для порівняльного дослідження (а.с. 207, 208 том 8)?

На виконання ухвали суду від 04.06.2013 на адресу Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області надіслано матеріали зі справи №1/44-НМ, а саме 8 том справи.

17.01.2014 за вх. №780 (вих. №17/10478 від 18.12.2013) на адресу господарського суду Житомирської області від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області надійшов висновок судового експерта №1/1006 від 09.12.2013, матеріали справи №1/44-НМ повернуто до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.01.2014 провадження у справі поновлено та призначено засідання суду.

30.01.2014 за вх. №1420 (вих. №05/2/1-111вих-14 від 30.01.2014) на адресу суду від прокуратури Житомирської області надійшли письмові пояснення, в яких вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

30.01.2014 за вх. №1421 на адресу суду від відповідача 3 надійшли письмові пояснення, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Крім того зазначає, що така позиція захисту прав відповідачів по відношенню до безпідставних вимог позивача є обґрунтованою та відповідає висновкам Постанови Вищого господарського суду України від 19.02.2013 у справі №1/44-НМ, зважаючи на те, що у сукупності факт отримання позивачем дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт, права користування (власності) земельною ділянкою на якій проведено реконструкцію об`єкта та прийняття його в експлуатацію на підставі належних та допустимих доказів, не доведено.

В судовому засіданні 30.01.2014 представник відповідача 1 надала письмові пояснення за вх. №1431/14 від 30.01.2014 (вих. №03/309 від 29.01.2014), в яких зазначає, що ні у процесі розгляду справи по суті, ні у судовому засіданні суду касаційної інстанції позивачем - БМПП "Сприяння" не було надано доказів щодо введення цеху по обробці природного каменю в експлуатацію в передбаченому чинним законодавством порядку та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності в розмірі 34% на об`єкт нерухомого майна - цех по обробці природного каменю, у м. Житомирі, вул. Маршала Рибалко, 29.

13.02.2014 на адресу суду за вх. №2269 (вих. №10/10 від 30.01.2014) від позивача надійшли пояснення щодо висновку експертизи №1/1006 від 09.12.2013, в якому зазначає, що висновок експертизи підтвердив, що копія дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 року зроблена з оригінального документа, який, в свій час, мав місце бути.

13.02.2014 на адресу суду за вх. №2271 (вих. №06/10 від 28.01.2014) від позивача надійшли письмові пояснення щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру з додатком, в яких останній зазначає, що відповідно до науково-технічного звіту ТОВ "НТЦЕН" від 25.07.2011 ринкова вартість орендованого майна станом на липень місяць 2011 року складала 358460,00грн. Ринкова вартість орендованого майна з проведеними поліпшеннями, відповідно до цього ж звіту, становить 497004,00грн. З цих даних витікає, що ринкова вартість проведених поліпшень в період з квітня місяця 1994 по жовтень 2004 по даним судової будівельно - технічної експертизи, складає: 497004,00 - 358460,00 = 138544,00грн. 22.02.2012 платіжним дорученням №14 позивач сплатив судовий збір в сумі 2800,00грн.

13.02.2014 на адресу суду за вх. №2272 (вих. №07/01 від 30.01.2014) від позивача надійшли письмові пояснення щодо надання доказів оплати вартості експертизи з додатком, в яких останній на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2014 просить суд приєднати, в якості доказу оплати вартості експертизи копію платіжного доручення №003 від 30.01.2014.

13.02.2014 на адресу суду за вх. №2270 (вих. №13/01 від 13.02.2014) від позивача надійшло клопотання, в якому керуючись ст. 41 ГПК України просить суд призначити судову експертизу для роз`яснення питань, що поставлені в клопотанні позивача №12/01 від 12.02.2014. Проведення експертизи просить доручити компетентній організації - експертній установі "Житомирська філія КНДІСЕ" (м. Житомир, вул. Театральна, 17/20), провадження у справі зупинити на підставі п.1 ст.79 ГПК України.

На адресу суду 13.02.2014 за вх. №2273 (вих. №12/01 від 12.02.2014) від позивача надійшло клопотання з додатками, в якому останній зазначає, що ознайомившись з нормативно-правовим обґрунтуванням ДП "Житомирська ПМК" від 04.06.2013, погоджується в тій його частині, що Вищий господарський суд України своєю постановою від 19.02.2013 у справі №1/44-НМ вбачає за необхідне доручити суду першої інстанції при новому розгляді справи достеменно з'ясувати, з огляду на приписи ч.3 ст.376 ЦК України, - дослідити, чи надавалася земельна ділянка під збудованим об'єктом позивачу у власність, або в користування з врахуванням встановлених судами обставин, надання орендодавцем згоди на вилучення з його землекористування не використовуваної земельної ділянки, площею 0,75 га для передачі її у користування позивачу.

Для проведення таких досліджень, в розумінні позивача, необхідні спеціальні знання експертів з земельних питань, які мали б дати відповіді на наступні питання:

1. З огляду на приписи ч.3 ст.376 ЦК України, що слід розуміти під терміном "... надання земельної ділянки..."?

2. Чи мав позивач (БМП "Сприяння"), з огляду на приписи ч.3 ст.376 ЦК України, законне право на здійснення поліпшень, відповідно до договорів оренди, акту обстеження земельної ділянки по вул. Маршала Рибалко, 29 в м.Житомирі для проектування та будівництва виробничих приміщень КПВМП "Сприяння" (БМП "Сприяння"), відповідно до схеми розташування земельної ділянки (арк. 5 технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування БМПП "Сприяння", вул.Маршала Рибалко, 29), в розумінні передбачених норм ст.22 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень)? (Арк.5 технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування БМПП "Сприяння", вул. Маршала Рибалко,29, додається, додаток №1).

3. В чому полягають причини відмінності схеми розташування земельної ділянки (вул. Маршала Рибалко, 29) (арк.5 технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування БМПП "Сприяння", вул. Маршала Рибалко, 29) від плану встановлених меж земельної ділянки 2901 БМП "Сприяння", вул. Маршала Рибалко, 29, (арк. 6 технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування БМПП "Сприяння", вул. Маршала Рибалко, 29). (Арк. 6 технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування БМПП "Сприяння", вул. Маршала Рибалко, 29, додається, додаток №2).

4. Приписами яких нормативних актів, в розумінні ст.331 ЦК України, передбачалося прийняття новоствореного майна, - спірних виробничих будівель по обробленню граніту, якщо договорами оренди: від 14.03.1993, від 15.03.1994, від 01.09.1995, від 01.10.1996, від 08.04.1997 прийняття виробничих будівель по обробленню граніту до експлуатації не передбачалося.

5. Якими нормативними актами, (Законами) на момент створення нової речі, (виробничих будівель по обробленню граніту, квітень 1994 - жовтень 2004) обмежувалося, або ж не обмежувалося право орендаря, щодо вчинення певних дій у відповідності з умовами договорів оренди: від 14.03.1993, від 15.03.1994, від 01.09.1995, від 01.10.1996, від 08.04.1997 зокрема, щодо використання наданих у користування земельних ділянок?

6. На підставі чого може стверджувати відповідач (ДП ЖПМК), що: 1). п.2 договору оренди від 14.03.1993р.; 2). схема розташування земельної ділянки (арк. 5 технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування БМПП "Сприяння", вул. Маршала Рибалко, 29); 3). лист №01-87 від 20.06.1995, про згоду на вилучення 0,75 га. земельної ділянки та передачі її в користування орендарю; 4). Акт обстеження земельної ділянки від 12.09.1996; 5). План розвитку виробничих приміщень, погоджений 01.09.1996, - земельна ділянка орендарю не надавалася? (Документи перераховані в п.п. 1, 3, 4, 5 - є в матеріалах справи).

7. Чи визначено чинним, на момент створення нової речі (виробничих будівель по обробленню граніту, квітень 1994 - жовтень 2004) земельним законодавством, чи іншими законодавчими актами, порядок надання чи заборони щодо надання, чи визначено спосіб в який надається чи забороняється користування орендарем земельною ділянкою, на якій вже створене і закріплене за орендодавцем майно, що належить орендодавцю на праві повного господарського відання, щодо якого у орендодавця є плани здати його в оренду з дозволом проводити там будь-які поліпшення, а у орендаря є плани взяти його в оренду і провести там, погоджені з орендодавцем поліпшення?

8. Чи існували на момент створення нової речі (виробничих будівель по обробленню граніту, квітень 1994 - жовтень 2004) діючі правочини, в області будівництва, які б регламентували дії чи створювали обмеження, щодо реалізації позивачем наданих орендодавцем прав проводити будь-які поліпшення у відповідності з умовами договорів оренди: від 14.03.1993, від 15.03.1994, від 01.09.1995, від 01.10.1996, від 08.04.1997?

9. Чи відводилася орендодавцю (ДП Житомирська ПМК) земельна ділянка під будівництво спірних об'єктів? Яке цільове призначення мала ця земельна ділянка? Які правовстановлюючі документи на земельну ділянку має цей орендодавець на момент вирішення спору?

З огляду на вище викладене, згідно з вимогами статті 143 ЦПК України, просить призначити судову земельну експертизу і дані дослідження просить доручити експертній установі Житомирській філії КНДІСЕ, м. Житомир, вул. Театральна, 17/20. Оплату експертизи покласти на позивача.

Представники відповідача 1, 3, 4 та прокурор в судовому засіданні 13.02.2014 заперечили щодо вищезазначеного клопотання про призначення земельної експертизи, зокрема зазначили, що дане клопотання не обґрунтоване та розцінюють його як затягування процесу, а тому просять суд відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової земельної експертизи.

В судовому засіданні 13.02.2014 суд відмовив в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової земельної експертизи як необґрунтоване, оскільки, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Представник відповідача 2 в судове засідання 13.02.2014 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 30.01.2014 не виконав, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17 том 9).

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2014 надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги в частині визнання співвласником спірного приміщення.

Представник відповідачів 1 та 4 в судовому засіданні 13.02.2014 заперечила щодо позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у відзивах на позовну заяву.

В судовому засіданні 13.02.2014 представник відповідача 3 заперечив щодо позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у письмових пояснення.

Прокурор в судовому засіданні 13.02.2014 заперечила щодо позовних вимог в повному обсязі, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 касаційну скаргу першого заступника прокурора Житомирської області задоволено частково; рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 у справі №1/44-НМ скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно (цех по переробці природного каменю по вул. Маршала Рибалка, 29 в м. Житомирі) з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду Житомирської області; в решті рішення та постанову залишено без змін.

Отже, розгляд справи здійснюється в частині позовних вимог про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно (цех по переробці природного каменю по вул. Маршала Рибалка, 29 в м. Житомирі).

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі 1993-1997 років між Пересувною механізованою колоною (ПМК) "Укрм'ясомолтехпром", правонаступником якого є Державне підприємство "Житомирська пересувна механізована колона" - орендодавець (відповідач 3 у справі) та Комерційним проектно-виробничим малим підприємством "Сприяння", правонаступником якого є Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння" - орендар (позивач у справі) укладено ряд договорів оренди, а саме:

1) Договір оренди від 14.03.1993 (а.с. 36 том 1), згідно якого орендодавець передав орендарю у тимчасове користування за плату майно:

а/ виробничі приміщення загальною площею до чотирьохсот кв.м.;

б/ автонавантажувач;

в/ ліміт використання електроенергії в кількості, погодженому в РЕС (п.1 договору оренди від 14.03.1993).

Разом з виробничими приміщеннями до орендаря переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться ці приміщення розміром в 3800 кв.м (п.2 договору оренди від 14.03.1993).

Відповідно до п.3 договору оренди від 14.03.1993 орендодавець дозволив орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна, спрямовані на збільшення його корисності.

2) Договір оренди від 15.03.1994 (а.с. 37 том 1), згідно якого орендодавець передав орендарю у тимчасове користування за плату майно:

а/ виробничих приміщень загальною площею до чотирьохсот кв.м.;

б/ автонавантажувач;

в/ ліміт використання електроенергії в кількості погодженій з РЕС (п.1 договору оренди від 15.03.1994).

Разом з виробничими приміщеннями до орендаря переходить право користування земельною ділянкою, що примикає до орендованих приміщень, розміром три тисячі вісімсот квадратних метрів (п.2 договору оренди від 15.03.1994).

Згідно п.3 договору оренди від 15.03.1994, орендодавець дозволив орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та використовуваної земельної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності.

3) 04.10.1994 укладено доповнення №1 до договору оренди від 15.03.1994 (а.с. 38 том 1), згідно п.1 даного доповнення орендодавець зобов'язався передати орендарю у тимчасове користування, за плату, на протязі десяти днів після укладання даного доповнення таке майно:

а/ столярну майстерню розміром 12м х 9м загальною площею 108 кв. метрів /позиція 7 додаток №1/;

б/ бетонно-розчинний вузол розміром 15 x 9 загальною площею 135 кв. метрів /позиція 8 додаток №1/.

Відповідно до п.2 доповнення №1 від 04.10.1994, загальна площа виробничого приміщення, переданого в оренду, становить 405 кв. метрів, та 3000 /три тисячі/ кв. метрів земельної ділянки.

Згідно п.3 доповнення №1 від 04.10.1994, орендодавець дозволив орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна, спрямовані на збільшення його корисності.

4) Договір оренди від 01.09.1995 (а.с. 39 том 1) умовами якого передбачено, що орендодавець зобов'язався передати орендарю у тимчасове /строком до 15 березня 1999 року/ користування за плату таке майно:

а/ склад піску розміром 9 м на 18м, склад цементу розміром 9м на 6м та бетонно-розчинний вузол розміром 9м на 18м, загальна площа приміщень 378 кв.м. /додаток до договору №2/;

б/ для обслуговування орендованих приміщень орендарю надається право користування земельною ділянкою площею 4261 кв.м. /додаток №1/;

в/ автонавантажувач;

г/ ліміт використання електроенергії в кількості погодженій з РЕС (п. 1 договору оренди від 01.09.1995).

Відповідно до п.2 договору оренди від 01.09.1995, орендодавець дозволив орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та використовуваної земельної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності /додаток до договору №3/.

При підписанні даного договору, договір від 15 березня 1994 р. вважається таким, що втратив чинність (п.14 договору оренди від 01.09.1995).

5) Договір оренди від 01.10.1996 (а.с 40,41 том 1), згідно п. 1 даного договору орендодавець передав орендарю у тимчасове користування за плату на протязі десяти днів після укладання договору, таке майно:

а/ склад піску розміром 9 x 18м, склад цементу розміром 9 x 6м, приміщення бетонно-розчинного вузла розміром 9 х 18м /загальна площа приміщень 378 кв.м./;

б/ автонавантажувач вантажопідйомністю - 5 т;

в/ ліміт використання електроенергії в кількості погодженій в РЕС.

Відповідно до п.2 договору оренди від 01.10.1996, разом з виробничими приміщеннями до орендаря переходить право користування земельною ділянкою, що примикає до орендованих приміщень, розміром сім тисяч п'ятсот квадратних метрів /додаток №1/.

Згідно п.3 договору оренди від 01.10.1996, орендодавець передав орендарю у тимчасове користування під службове приміщення однокімнатну квартиру на першому поверсі відомчого гуртожитку, яка складається з кімнати, кухні, коридору, туалету і в якій необхідно провести капітальні ремонтні роботи. Орендною платою по цьому пункту договору на весь його термін, будуть кошти, витрачені орендарем на капітальний ремонт.

Орендодавець дозволив орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та використовуваної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності (п.4 договору оренди від 01.10.1996).

При підписанні даного договору, договір від 01.09.1995 вважається таким, що втратив чинність (п.15 договору оренди від 01.10.1996).

6) Договір оренди від 08.04.1997 (а.с. 42,43 том 1), згідно якого орендодавець передав орендарю у тимчасове користування за плату на протязі десяти днів після укладання договору, таке майно:

а/ склад піску розміром 9 x 18м, склад цементу розміром 9 х6м, приміщення бетонно-розчинного вузла розміром 9 х 18м /загальна площа приміщень 378 кв.м./;

б/ автонавантажувач вантажопідйомністю - 5 т.

Відповідно до п.2 договору оренди від 08.04.1997, разом з виробничими приміщеннями до орендаря переходить право користування земельною ділянкою, що примикає до орендованих приміщень, розміром п'ять тисяч квадратних метрів /додаток №1/.

Орендодавець дозволив орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та використовуваної земельної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності (п.3 договору оренди від 08.04.1997).

Відповідно до п. 14 договору оренди від 08.04.1997, термін дії цього договору установлюється на десять років з моменту його підписання. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення, або зміни договору після закінчення його строку на протязі десяти днів, він /договір/ вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

При підписанні даного договору, договір від 01 жовтня 1996 р. вважається таким, що втратив чинність (п.15 договору оренди від 08.04.1997).

Слід зазначити, що вказані орендовані приміщення знаходяться на балансі Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" (відповідач 3 у справі) за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29.

Під час користування позивачем орендованим майном ним були зроблені невід'ємні поліпшення орендованого майна, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.07.2011 (а.с. 75-107 том 4).

З даного висновку експертизи вбачається, що позивачем була розроблена кошторисна документація на виконання робіт з реконструкції складу піску, складу цементу, бетонно-розчинного вузла МПК треста "Укрм'ясомолтехпром" в цех по обробці природного каменю продуктивністю 150 кв.м. в місць, яка була погоджена Управлінням містобудування та архітектури м. Житомира та якою передбачено виконання робіт з влаштування: шламозбірного приямку; лотка під підлогового каналу з приямком; приямку для насоса; фундаментів під обладнання; фундаментів під м/к колони; фундаментів під монорельсову колію; фундаментів під реверсивний блок; фундаментів під компресор (2 шт.); фундаментів під токарний станок; стін і перегородок; фундаментів під поворотний тельфер; фундаментів під стіл фрези; фундаментів під стійки фрезерного станка; підлог, пандусів, монолітних ділянок, металевих конструкцій; опалення; будівництво ділянки первинної обробки каменю; навісу; гаража з насосною; адміністративно-побутового корпусу; покриття території з асфальтобетону; будівельно-художньої майстерні тощо.

Невід'ємні поліпшення позивачем були виконані на підставі розробленої проектно-кошторисної документації і відповідають вимогам діючих на Україні нормативним документам в галузі будівництва.

Слід зазначити, що в матеріалах справи знаходяться листи відповідача 3: №01-87 від 20.06.1995, №33 від 27.05.1996, №11 від 23.01.1997, №12 від 23.01.1997, від 24.03.1997 (а.с. 11-15 том 1), з яких вбачається, що Пересувна механізована колона дає свою згоду на вилучення з землекористування ПМК не використовувану земельну ділянку площею 0,75 га для передачі її у користування позивачу, дає згоду на підключення до діючих мереж водопостачання на побутові потреби та каналізування побутових стоків проектованих приміщень позивача, дає згоду на теплозабезпечення проектованих виробничих приміщень від існуючої котельні , дає згоду на приблокування 3-ї черги будівництва цеху комплексної обробки каменю розміром 18х54 метри до існуючих будівель, згідно з планом розвитку виробничих приміщень, погодженого 01.09.1996.

Також, в укладених між позивачем та балансоутримувачем (відповідач 3) договорах оренди, позивачу надавалось право проводити будь-які поліпшення орендованого майна та використовуваної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності.

У висновку судової експертизи вказано, що фінансування здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна, були здійснені за рахунок коштів БМПП "Сприяння".

Також, було встановлено, що ринкова вартість приміщень складу піску, складу цементу та бетонно-розчинного вузла, що розташовані в м. Житомирі по вул. М.Рибалка, 29, без проведення поліпшень складала 326931,00грн.

Після проведення невід'ємних поліпшень, ринкова вартість вказаних приміщень складає 497004,00грн.

Таким чином, частка держави в вартості приміщень складу піску, складу цементу та бетонно-розчинного вузла після проведення невід'ємних поліпшень складає 66%, а частка орендаря - 34%.

Під час реконструкції складу піску, складу цементу та бетонно-розчинного вузла, які знаходяться на балансі ДП "Житомирська пересувна механізована колона", з дозволу орендодавця проведені роботи призвели до збільшення корисності даних приміщень.

Ці роботи включали влаштування додаткових конструктивних елементів (стіни, підлоги, перекриття) та поліпшення експлуатаційних показників приміщень по їх оснащенню елементами інженерної інфраструктури: забезпечення приміщень лініями силових електропередач, монтажем трубопроводів стисненого повітря, будівництво водонапірної вежі, автономне опалення і т.ін.; забезпечення всіх приміщень вантажопід'ємним обладнанням (кран - балка з електротельфером, монорельси з електротельфером).

Дані роботи призвели до зростання вартості державного майна.

Суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 14 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) встановлено, що до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у сфері містобудування належить, зокрема, видача у встановленому порядку забудовникам архітектурно-планувальних завдань, технічних умов на будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, дозволів на проведення цих робіт.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.18 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних Рад народних депутатів. Це право Ради народних депутатів можуть делегувати відповідним виконавчим органам. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ст.22 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Таким чином, терміном "будівництво" охоплюється як будівництво нових об'єктів так і реконструкція чи перепланування існуючих об'єктів містобудування.

Відповідно до ч.ч.1,2,14 ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з ч.ч.4,10 ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент здійснення невід'ємних поліпшень) у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Таким чином, підтвердженням правомірності проведення позивачем будівельних робіт стосовно об'єкта оренди є наявність дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.1999 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю видано позивачу дозвіл №20/99 на виконання будівельних робіт (а.с. 185 том 8) зі строком дії дозволу - до 17.08.2000 року.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія даного дозволу, оригінал якого позивачем суду не надано.

З висновку експерта від 09.12.2013 (а.с. 232-236 том 8) при дослідженні дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 експертом встановлено:

1. Ознак монтажу при виготовленні копії дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 року та реквізитів в копії дозволу не виявлено.

2. Відповісти на питання, "В який період часу виконаний підпис начальника інспекції архітектурно-будівельного контролю Кучерявого В.В. у дозволі на виконання будівельних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю №20/99 від 17.08.1999 року (а.с. 185 том 8)" не надається можливим із-за відсутності науково-обґрунтованої методики вирішення даного питання стосовно копій документів.

3. Підпис, графічне зображення якого розташоване в графі "Начальник інспекції держархбудконтролю Кучерявий В.В. " копії дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 року, ймовірно виконаний Кучерявим В.В.

Категорично відповісти на дане питання можливо при наданні оригіналу дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 року.

4. Рукописні записи "20/99 17 серпня", графічне зображення яких розташоване в графах "№" і "від" копії дозволу на виконання будівельник робіт №20/99 від 17.08.1999 року, ймовірно виконаний Кучерявим В.В.

Категорично відповісти на дане питання можливо при наданні оригіналу дозволу на виконання будівельних робіт №20/99 від 17.08.1999 року.

Як вже зазначалось, поліпшення орендованого майна завершені орендарем (позивачем) у 2003 році.

Слід зазначити, що у період з 17.08.2000 (дата закінчення строку дії дозволу №20/99 на виконання будівельних робіт) по 2003 рік (закінчення поліпшення орендованого майна) позивачем не надані дозволи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

Таким чином, позивачем неправомірно проведені будівельні роботи.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Згідно ст.177 ЦК, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.2 ст.331 ЦК України).

Отже, введення певного майна в експлуатацію означає документальне оформлення події, що фіксує готовність цього майна для використання його за належним призначенням.

Вказавши, що право власності на нерухоме майно виникає після введення його в експлуатацію, законодавець визначив загальний порядок, за яким статус нерухомого майна набувається після фіксації у визначеному законодавством порядку готовності цього майна для використання його за призначенням.

З вказаного вище вбачається, що право власності (спільної власності) може визнаватися щодо існуючої речі як предмету матеріального світу, окремо визначеного об'єкта матеріальних прав; одержання новоствореним майном статусу існуючої речі - виробничого приміщення (об'єкта нерухомості) виникає після додержання наведених вище приписів законодавства.

Позивачем не наведено та матеріали справи не містять належних доказів введення позивачем (орендарем) у встановленому порядку новоствореної речі (цех по обробці каменю) до експлуатації.

Слід також зазначити, що ч.3 ст.376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Водночас, позивачем не надано документів, що надають право користування земельною ділянкою під спірним майном.

Позивачем також не надано доказів звернення до відповідного органу для надання земельної ділянки під вже побудоване майно.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.02.14

Суддя Шніт А.В.

1 - до справи;

2 - ДП "Житомирська ПМК" (рек. з повід.);

3 - Міністерство аграрної політики (рек. з повід.).