У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 27 червня 2006 року в м. Києві касаційне подання заступника прокурора Херсонської області на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 16 серпня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

            вироком Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 9 червня 2005 року

                                   ОСОБА_1,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1,

несудимого,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

            Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 16 серпня 2005 року зазначений вирок змінено:

            призначене ОСОБА_1 покарання пом'якшено із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

            У решті вирок залишено без зміни.

            Як визнав суд, 7 лютого 2002 року близько 22 год. 30 хв. у темну пору доби ОСОБА_1, керуючи трактором “ІНФОРМАЦІЯ_2” д.р.н. НОМЕР_1 з причепом “ІНФОРМАЦІЯ_3” не обладнаного освітлювальними та світлоповертаючими пристроями, рухався та зупинив транспортний засіб на проїзній частині автошляху “ІНФОРМАЦІЯ_4”, чим порушив пункти 9.10, 9.11, 19.3, 31.6 Правил дорожнього руху України, унаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем “ІНФОРМАЦІЯ_5” д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку, що спричинило загибель потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

            У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки призначаючи засудженому покарання у виді обмеження волі, суд не врахував, що відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України, дане покарання до інвалідів 2-ї групи, яким є ОСОБА_1, не застосовується.

            Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

            Згідно із ч. 3 ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі не застосовується до осіб, які є інвалідами 2-ї групи.

            Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 встановлено інвалідність 2-ї групи строком до 1 жовтня 2005 року (а.с. 441).

            Однак, зазначені обставини суд апеляційної інстанції до уваги не взяв і 16 серпня 2005 року (тобто до часу, коли засуджений міг втратити згаданий статус) пом'якшив ОСОБА_1 покарання, яке визначив у виді обмеження волі, що в даному випадку є неприпустимим.

            Таким чином, засудженому ОСОБА_1 призначено покарання, яке з огляду на наявність вказаної інвалідності до нього не застосовується, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, під час якого слід визначити ті дані про особу ОСОБА_1, які є необхідними для правильного призначення покарання, та постановити рішення, яке б відповідало вимогам Закону.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

            касаційне подання прокурора задовольнити.

            Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 16 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, але в іншому складі суддів.

С у д д і:

Кліменко М.Р.                                             Пошва Б.М.                                     Нікітін Ю.І.