УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/1416/13Головуючий суду першої інстанції:Хачикян А.Х.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.
"28" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
головуючого-судді:Романової Л.В.,
суддів:Моісеєнко Т.І., Авраміді Т.С.,
при секретарі:Кувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про усунення перешкод у користуванні та розпоряджанні майном, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів з вимогами, які уточнені позивачем, про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпоряджанні належним йому нерухомим майном шляхом звільнення території комплексу нерухомого майна. Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 18 грудня 2012 року йому на праві приватної власності належить комплекс нежитлових будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому нерухомим майном відповідачами чиняться перешкоди, які незаконно зайняли спірний комплекс нежитлових будівель та споруд, на вимоги про звільнення майна відповідачі не реагують. Зверненнями позивача до правоохоронних органів - Кіровського РВ ГУМВС України в АР Крим спірне питання не вирішене.
Рішенням Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено, усунено перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні власністю - спірним комплексом нежитлових будівель та споруд, шляхом зобов'язання відповідачів їх звільнити. Розподілені судові витрати.
На зазначене рішення суду відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі акту прийняття-передачі між КСП «Боротьба за мир» та ОСОБА_7 від 11.04.2003 р., вона отримала пайове майно КСП «Боротьба за мир» - нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою АДРЕСА_1, вартістю 211589 грн., та даний комплекс (ток) знаходиться у власності та володінні пайщиків КСП «Боротьба за мир». Рішенням виконавчого комітету Абрикосівської сільської ради Кіровського району АР Крим право власності на даний комплекс нежитлових будівель та споруд від 28.05.2009 р. зареєстровано за ОСОБА_7, розмір її майнового паю у пайовому майні складає 53,98%; комплексу надано юридичну адресу АДРЕСА_1. За час експлуатації комплексу ОСОБА_7 за власні кошти здійснила капітальний ремонт будівель на суму близько 100 000 грн., на даний час вартість комплексу складає 998 951 грн. Рішенням виконавчого комітету Абрикосівської сільської ради Кіровського району АР Крим від 10.10.2012 р. № 62 право власності на даний спірний комплекс нежитлових будівель та споруд визнано за КСП «Боротьба за мир», а 29.10.2012 р. видано відповідне свідоцтво про право власності. Проте, на час винесення Абрикосівською сільською радою Кіровського району АР Крим даного рішення, ухвалою господарського суду АР Крим від 04 жовтня 2012 року спірний комплекс нежитлових будівель та споруд було виключено з ліквідаційної маси КСП «Боротьба за мир». Тобто договори купівлі-продажу спірного комплексу: від 06.11.2012 р. між КСП «Боротьба за мир», в особі ліквідатора Друзіна Р.В. та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_17; від 18.12.2012 р. між ОСОБА_17 та позивачем, є недійсними. Відповідачами по даній справі подано до господарського суду АР Крим позови відносно спірного комплексу, справи знаходяться в провадженні господарського суду АРК. Крім того, постановою Вищого Господарського суду України від 26 жовтня 2011 року скасовано рішення господарського суду АР Крим від 17 травня 2011 року та постанову Севастопольського Апеляційного господарського суду АР Крим від 02 серпня 2011 року у справі за позовом ФОП-ОСОБА_17 до КСП «Боротьба за мир» про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірний комплекс нежитлових будівель та господарських споруд, та справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим. Апелянти також вказують на розгляд справи неповноважним судом, оскільки неупередженість головуючого у справі судді викликало сумніви; також на незаконну відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі, про що заявляли відповідачі в ході розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши апелянта ОСОБА_7 та її представника, ОСОБА_14, ОСОБА_15, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини у справі щодо наявності права власності позивача на вказані вище об'єкти нерухомого майна та виходив із права позивача вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном, оскільки відповідачі порушують його право власності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є єдиним власником нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1. Матеріали справи містять договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд за вказаною адресою, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-11). Право власності позивача нічим не спростована.
Відповідачі, вважаючи себе власниками спірного майна, здійснюють на території комплексу господарську діяльність, відмовляються звільнити майновий комплекс, чим перешкоджають власнику. Матеріали справи не містять відомостей, що відповідачі користуються вказаним майном на відповідній правовій підставі.
Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності на нерухомі об'єкти може підтверджуватися згідно із законом лише певними правовстановлюючими документами та наявність таких документів для власника з метою підтвердження правомірності набуття ним права власності є необхідністю.
За змістом статті 3 ЦПК України право на звернення до суду закон пов'язує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Способи захисту прав власності передбачені нормами статей 16, 386 і 391 Цивільного кодексу України, якими встановлено право власника звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом звільнення території нерухомого майна у разі порушення прав власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.
За таких обставин оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про наявність перешкод, які вчиняються з боку відповідачів власнику комплексу нежитлових будівель та споруд за вищевказаною адресою у здійсненні ним своїх прав відносно майна, порушені майнові права позивача підлягають судовому захисту шляхом усунення таких перешкод визначеним позивачем способом.
Відповідачі - апелянти у справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підтвердження права власності на спірний майновий комплекс як в суді першої інстанції так і в ході розгляду апеляційної скарги посилалися на рішення виконкому Абрикосовської сільської ради Кіровського р-ну АРК № 2 від 28.05.2009 р., яке апелянтом ОСОБА_7 було представлене в суд апеляційної інстанції (а.с.189), на підставі якого ОСОБА_7 05.06.2009 р. отримала свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно (а.с.202).
Проте вказане свідоцтво колегія суддів не може прийняти як допустимий доказ належності ОСОБА_7 права власності на спірне нерухоме майно, оскільки як встановлено в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції вищевказані рішення виконкому Абрикосовської сільської ради Кіровського р-ну АРК та видане на його підставі свідоцтво про право власності визнані протиправними та скасовані рішенням суду за позовом прокурора в інтересах управління ПФУ та КСП «Боротьба за мир» до Абрикосовської сільської ради Кіровського р-ну АРК та ОСОБА_7 (а.с. 204-205), яке не оскаржувалось сторонами, набрало законної сили 22.12.2009 р.
Колегія суддів вважає, що посилання відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на наявність АТЗТ «Кримресурс», якому належить пайове майно КСП «Боротьба за мир» виключене з ліквідаційної маси є необґрунтованими та не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.
В процесі процедури банкрутства КСП «Боротьба за мир» за заявою ФОП ОСОБА_7 та інших фізичних осіб ухвалою господарського суду АРК від 04.10.2012 р. спірне нерухоме майно було виключено з ліквідаційної маси КСП «Боротьба за мир» (а.с. 52), при цьому господарський суд посилався на рішення виконкому Абрикосовської сільської ради Кіровського р-ну АРК № 2 від 28.05.2009 р.
Враховуючи, що вказане рішення сільської ради на час постановленні ухвали господарського суду від 04.10.2012 р. було скасовано рішенням Кіровського районного суду АРК від 10.12.2009 р. (а.с. 204-205), колегія суду не може прийняти цей довід апеляції як безумовний доказ. Як пояснила апелянт ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції, АТЗТ (акціонерне товариство закритого типу) «Кримресурс» не зареєстровано як юридична особа, а є лише вимишленою назвою об'єднаної групи пайовиків, яких було декілька.
Разом з тим, відсутні докази про те, хто саме увійшов до вказаної групи пайовиків; що саме на їх майнові сертифікати було виділене в натурі майно току КСП «Боротьба за мир», яке у подальшому було передано ОСОБА_7 від інших власників майнових паїв.
Отримання спірного майна в процесі розпаювання майнового фонду КСП «Боротьба за мир» в порядку, передбаченому законом, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Всупереч вимог частини 3 статті 10 та статті 60 ЦПК України відповідачами не наведено переконливих та безперечних доказів на підтвердження своїх заперечень та наявності порушення саме їх прав в результаті набуття права власності позивачем.
Оскільки матеріали справи не містять безперечних доказів, що відповідачі займають спірне нерухоме майно на відповідній правовій підставі, суд дійшов правильного висновку про задоволення позову.
Посилання апелянтів на сумніви щодо неупередженості головуючого у справі судді, а відтак розгляд справи неповноважним судом, колегія суддів вважає безпідставним оскільки вищезазначене рішення суду від 10.12.2009 р., яке ухвалював суддя Хачикян А.Х. не могло бути в силу ст.ст. 21, 23 ЦПК України підставою для його відводу (самовідводу) у цій справі. До того ж зазначене рішення суду не оскаржувалось сторонами.
Відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі, яку апелянти вважають незаконним, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з дотримання норм процесуального права.
Інші доводи апеляції не спростовують висновків суду і на законність оскаржуваного рішення не впливають.
Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2013 року відхилити.
Рішення Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскарженв в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Судді:
Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Авраміді Т.С.