ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2014 року (11:19 год.) Справа №801/10861/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О., за участю
позивачів: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2, ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_3,
представника відповідача: Журавльової О.О., довіреність №2059 від 22.08.2013р.,
прокурора: Блохіної А.В., посвідчення №015162,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим,
за участю Прокуратури м. Сімферополя
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим та просить визнати протиправними дії Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим щодо відмови в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Сакський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється зареєструвати позивача за місцем постійного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із чим порушені права позивача ОСОБА_4
Позивач зазначив, що неодноразово звертався до Сакського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в АР Крим із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1. Листом від 26.06.2013 року відповідачем було відмовлено у реєстрації місця проживання за вказаною адресою, у зв'язку із ненаданням правовстановлюючих документів на житло, а саме: свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
25.12.2013 року Прокуратура м. Сімферополя повідомила Окружний адміністративний суд АР Крим про вступ до справи на стороні позивача у зв'язку з тим, що позивач є особою похилого віку, а також має статус "дитина війни", ветеран праці, керуючись ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 60 КАС України.
16.01.2014 року на адресу Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява (додаткова), в якій заявниками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підписана обома заявниками.
В заяві заявники просять залучити другого позивача ОСОБА_2, та просять зобов'язати Сакський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2014 року ОСОБА_2 було залучено у якості другого позивача.
Позивачі в судовому засіданні 06.02.2014 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі, прокурор наполягав на задоволенні позову, відповідач проти позову заперечував.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення до матеріалів справи та наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях на позов (а.с. 78-80).
Зокрема у запереченнях вказано, що позивач - ОСОБА_1 не надав до Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим документів відповідно до ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та розділом VII Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом МВС України від 22.11.2012р. №1077. Після залучення позивача ОСОБА_2 відповідач зазначив, що також проти позову заперечує з підстав, що вже вказані в раніше поданих запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів покладена на Державну міграційну службу України.
Відповідно до пп.20 п.4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2011 зазначений орган виконавчої влади здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.
Відповідно до п.7 Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідач у справі у спірних відносинах виконує функції органу виконавчої влади, є суб'єктом владних повноважень, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є чоловіком і дружиною звернулись до Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим із заявою від 03.06.2013р. про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, яку було зареєстровано 04.06.2013р. (а.с.11).
Листом №0134/1465 від 26.06.2013 року відповідачем було відмовлено у реєстрації місця проживання за вказаною адресою, у зв'язку із ненаданням правовстановлюючих документів на житло, а саме: свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.12).
Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України від 11.12.2003 року №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"(далі - Закон №1382).
Частиною 1 статті 2 Закону №1382 передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до статті 3 Закону №1382 реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відповідно до статті 6 Закону №1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Аналізуючи дану норму, суд зазначає, що реєстрація особи за новим місцем проживання є її обов'язком.
Для реєстрації особа або її законний представник подає:
- письмову заяву;
- документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;
- квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;
- талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;
- документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;
- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Судом встановлено, що позивачі з травня 2009р. постійно проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_1, який знаходиться на території Обслуговуючого кооперативу "Прибій", що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Уютненської сільської ради Сакського району АР Крим №2467 від 15.12.2009р., у якій зазначено, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_5 фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2009 року по теперішній час. (а.с.52).
Відповідно до довідки Обслуговуючого кооперативу "Прибій" Садівницький №0-1 від 13.01.2014р., ОСОБА_1 член кооперативу ОК "Прибій садівничий" з 2006 року є землекористувачем земельних ділянок по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та на даний період часу прав власності (державного акта) на вказані ділянки не має (а.с. 119).
Відповідно до виписки з Рішення № 259 від 22.06.2007 року 15 сесії 5 скликання Уютненської сільської ради Сакського району АРК садовій ділянці по АДРЕСА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с.111).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 05.07.2006 року, власник ОСОБА_6 продав розпочату коробку житлового будинку з підвалом і першим поверхом (з частиною перекриття) на ділянці 6 соток за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4; ОСОБА_4 оформив членство в АДРЕСА_1; ОСОБА_6 передав всі документи - технічні умови, договір підключення і договір про користування електроенергією ¹ 22-1402 від 23.12.2004р.(а.с.57-57-62, 182).
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_6 та Сакським РЕМ Євпаторійських ЕС ВАТ "Крименерго" укладено типовий договір про приєднання до електричних мереж вид 13.10.2003 року (а.с.57-58).
Також, між ОСОБА_6 та Сакським РЕМ Євпаторійських ЕС ВАТ "Крименерго" укладено договір №22.1402 про користування електричною енергією (а.с.59-62). Відповідно до листа ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" №61/01-99 від 23.01.2014р., ПАТ "ДТЕК КРИМЕНЕРГО" Сакський РЕМ полягає у договірних відносинах з ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на його ім'я відкрито особовий рахунок НОМЕР_4, який відповідає номеру договору. За даним особовим рахунком з 23.12.2004р. по теперішній час проводиться оплата за спожиту електричну енергію, заборгованості немає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оплачуються поточні платежі за користування електроенергією в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.136-153).
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Євпаторійським управлінням експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" укладено Договір №19287 від 09.12.2009 року про надання населенню послуг з газопостачання (а.с.161-166); ОСОБА_1 здійснюється оплата за газ з 2009 року по теперішній час, що підтверджується розрахунковою книжкою оплати за газ (а.с.71-77).
Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та комунальним підприємством с.Уютне укладено договір №321 від 27.12.13здійснюється оплата за водопостачання, на відпуск із комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію (а.с.122-125), оплата ОСОБА_1 послуг з водопостачання підтверджується розрахунковими книжками (а.с. 63-70).
Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Уютне» укладено договір №322 від 27.12.2013р. про надання послуг по прибиранню та вивозу твердих побутових відходів (а.с.121).
Відповідно до технічного паспорту на присадибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, складеного Кримським республіканським підприємством "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії", двоповерховий будинок має загальну площу 417 м2, житлову площу 165,3 м2 (а.с.20-31).
Згідно зі ст. 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Судом в судовому засіданні 25.12.2013р. допитано в якості свідка ОСОБА_7, який пояснив суду, що також постійно мешкає в будинку, що розташований в с. Уютне, ОК "Прибій", ОСОБА_1 знає з 2009 року, як вони переїхали на вул. АДРЕСА_1 З цього часу ОСОБА_1 проживають в будинку постійно. Будинок має природний газ, центральне водопостачання та електроенергію. Свідок підтвердив, що жителям будинків на території ОК "Прибій", в тому числі і свідку відмовляють в реєстрації місця проживання, начебто їх будинки не є житлом, з чим повністю не згодний. ОСОБА_7 просив зареєструвати ОСОБА_1 - людей похилого віку в їх будинку, інакше без реєстрації порушуються права цих громадян на участь у виборах, отримання пенсії, медичну допомогу й багато інших.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, є повністю пристосованим для постійного проживання, обладнаний системами газопостачання, водопостачання та електроенергією, забезпечено вивезення твердих побутових відходів.
Приймаючи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що будинок, розташований на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, в якому постійно з травня 2009р. проживають позивачі, відноситься до інших приміщень відповідно до ст. 379 Цивільного кодексу України, відтак, є житлом.
Проте, вказані обставини не мають правового значення для вирішення питання про реєстрацію позивачів за місцем проживання, оскільки відповідачу не надано право надавати оцінку щодо придатності житлових(нежитлових) приміщень до проживання. Статтею 6 Закону №1382 передбачено лише обов'язок особи, яка прибула до нового місця проживання надати органу реєстрації документ, який підтверджує право на проживання.
Відповідно до ст.11 Закону №1382 реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.
Відповідно до п.1.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 року N 1077, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421, реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.
Таким чином, Сакський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим наділений повноваженнями щодо реєстрації місця проживання позивачів у будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Враховуючи надання позивачами всіх необхідних документів для реєстрації їх місця проживання, передбачених Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, суд вважає відмову відповідача, викладену у листі від 26.06.2013 року №01.34/1465 необґрунтованою.
Також, судом встановлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду АРК знаходилась адміністративна справа №801/1788/13-а за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з аналогічними вимогами до Головного управління Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим, яка розглядалась суддєю Москаленко С.А.
В ході розгляду справи, судом також встановлено, що будинок за адресою АДРЕСА_1 є придатним для постійного проживання, що викладено в рішенні від 16.04.2013 року, яке набрало законної сили (а.с. 16-18).
Рішенням від 16.04.2013 року по справі №801/1788/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено на підставі того, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались з заявою про реєстрацію до Головного управління Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим, а не до Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, в частині визнання протиправними дій Сакського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим щодо відмови в реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 стосовно позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи та висновки суду щодо протиправності дій відповідача по відмові в реєстрації місця проживання позивачів в АДРЕСА_1, суд зазначає, що відсутність у будинку, у якому постійно з травня 2009 року мешкають позивачі, статусу житлового будинку з оформленим правом власності не має правового значення для реєстрації позивачів в зазначеному житловому приміщенні. Суд зауважує, що реєстрація особи передбачає внесення відомостей до паспортного документа про місце її проживання із зазначенням адреси, відтак позивачами доведено суду про їх постійне місце проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_1, з травня 2009 року.
Суд вважає, що документами, що підтверджують право позивачів на проживання в даному житлі є надані позивачами відповідачу листом від 03.06.2013р. (а.с.11): довідка Виконавчого комітету Уютненської сільської ради Сакського району АР Крим №2467 від 15.12.2009р. (а.с.52), технічний паспорт на присадибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, складений Кримським республіканським підприємством "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" (а.с.20-31) та довідка Обслуговуючого кооперативу "Прибій" Садівницький №0-1 від 13.01.2014р. (а.с.119).
Суд зазначає, що неможливість реалізувати своє право на реєстрацію за місцем проживання порушує інші права позивачів - на участь у виборах, отримання пенсії, медичної допомоги, що є неприпустимим для людей похилого віку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів про зобов'язання відповідача зареєструвати місце проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, тому в цій частині вимоги належить задовольнити.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, судовий збір у розмірі 68,82 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
Судом 06.02.2014 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 11.02.2014 року постанова складена у повному обсязі.
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Сакського районного відділу Головного управління
Державної міграційної служби України в АР Крим щодо відмови в реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1
3. Зобов'язати Сакський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в АР Крим зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. 82 коп.).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.