ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року Справа № 146/10-06/9/5

Вищий господарський суду України в складі колегії

Овечкін В.Е. - головуючого,

Васищак І.М., Чернов Є.В.

за участю представників: Генеральної прокуратури України Управління капітального будівництва Міністерства оборони України Міністерства оборони України розглянув касаційну скаргу Яговдік С.М. Ілюха А.І. Шульгіна Ю.В., Гребеннюкова Ю.С. приватного підприємства "Еркер"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року

у справі за заявою про№ 146/10-06/9/5 господарського суду Київської області Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зміну способу та порядку виконання рішення

за позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України Управління капітального будівництва Міністерства оборони України

доприватного підприємства "Еркер"

прозобов'язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.10.2013р. (судді Подоляк Ю.В., Бабкіна В.М., Рябцева О.О.) Змінено порядок та спосіб виконання рішення господарського суду Київської області від 13.09.2012р. у справі № 146/10-06/9/5 із зобов'язання ПП "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між ПП "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України квартири загальною площею 1560,26 кв.м. на зобов'язання ПП "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між ПП "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України передати квартири в м. Біла Церква Київської області загальною площею 1560,2 кв.м.: по вул. Фадеєва - в будинку № 105 "а": кв. № 127 - площею 62,2 кв.м., кв. № 139 - площею 62,1 кв.м.; по вул. Академіка Кримського в будинку № 10: кв. № 2 - площею 93,5 кв.м., кв. № 14 - площею 61,0 кв.м., кв. № 30 - площею 63,0 кв.м., кв. № 45 - площею 89,3 кв.м.; по вул. Гоголя в будинку № 3: кв. № 28 - площею 79,7 кв.м.; по пров. Академічному в будинку № 3: кв. № 122 - площею 53,6 кв.м.; по вул. Леваневського в будинку № 58: кв. № 35 - площею 97,5 кв.м., кв. № 43 - площею 98,0 м.кв., кв. № 55 - площею 106,7 кв.м., кв. № 59 - площею 98,5 м.кв., кв. № 62 - площею 78,3 кв.м., кв. № 63 - площею 98,0 м.кв., кв. № 146 - площею 107,8 м.кв., кв. № 155 - площею 107,7 кв.м.; по вул. Гайок в будинку № 222-ж: кв. № 45 - площею 98,3 кв.м., кв. № 50 - площею 52,7 кв.м., кв. № 54 - площею 52,3 м.кв.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. (судді: Рєпіна Л.О., Сулім В.В., Тарасенко К.В.) ухвалу господарського суду Київської області від 24.10.2013р. залишено без зміни.

Приватне підприємство "Еркер" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення прокурору відмовити.

Скаржник доводить, що судом не враховано роз'яснення п.п. 7.1.3., 7.2., постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 р., зокрема, обставин щодо вартості будівництва, яка суттєво різниться на момент винесення оскаржуваного рішення порівняно з періодом 2004-2006 р.р., не враховані матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини, наявність інфляційних процесів в економіці держави, оскільки виконання судового рішення у визначений оскаржуваним рішенням спосіб завдає йому матеріальних збитків, що призведе до не можливості виконання соціальних програм з будівництва доступного житла та банкрутства підприємства.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, яка мотивована тим, що у відповідача у власності відсутня необхідна кількість квартир в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква, але є квартири у інших будинках м. Біла Церква - відповідно до інформаційної довідки відповідачу у м. Біла Церква належать квартири у інших будинках по вул. Фадеєва, вул. А.Кримського, вул. Гоголя, інші, загальна площа яких і складає 1560,20 кв.м.

Як встановлено матеріалами справи, рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2012р. у справі № 146/10-06/9/5 визнано недійсною додаткову угоду № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладену між Приватним підприємством "Еркер, Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ), визнано недійсним додаток № 1 та додаток № 2 до додаткової угоди № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р. та позовні вимоги Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між Приватним підприємством "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) квартири загальною площею 1560,26 кв.м.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2013р., роз'яснено, що рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2012р. у даній справі зобов'язано ПП "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між ПП "Еркер", Міністерством оборони України та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України квартири загальною площею 1560,26кв.м. в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, та враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Відповідно до приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Під зміною способу та порядку виконання рішення розуміється прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом. Тобто у розумінні приписів наведеної норми, рішення господарського суду повинно виконуватися, в першу чергу, у спосіб встановлений у ньому, і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може у виняткових випадках та залежно від обставин справи, змінити спосіб та порядок виконання рішення. Відтак, до предмету доведення у справі під час розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення входить встановлення наявності обставин, пов'язаних з неможливістю виконання судового рішення, у спосіб встановлений у ньому, та винятковість випадку для вчинення таких дій.

Як встановлено судом, за даними Реєстру прав власності на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві, на праві власності відповідачеві належать житлові квартири у будинках, що розташовані на інших вулицях міста Біла Церква, загальна площа яких у сукупності складає 1560,20кв.м..

Доказів того, що майно (квартири), зазначені в оскаржуваній ухвалі, є обтяженим, відповідачем не надано, тобто є можливість виконати судове рішення господарського суду від 13.09.2012р. у спосіб встановлений у ньому.

Слід зазначити, що на стадії виконання рішення господарського суду від 13.09.2012р. відповідачем у добровільному порядку наказ господарського суду не виконаний, через відсутність житлової площі у одному будинку, відповідачем не було запропановано виконати рішення за рахунок інших квартир.

Посилання на те, що зміна способу та порядку виконання рішення призведе до збитків, з урахуванням збільшення вартості житла в порівнянні з 2004-2006 роками до уваги не береться, оскільки предметом договору від 14.12.2004р., укладеного сторонами у справі, є передача 117 квартир, загальною площею 7648,46кв.м., відповідно до процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для застосування зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення скарги немає, тому ухвала та посанова є обґрунтованими та таким, що відповідають чинному законодавству.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 24.10.2013р у справі № 146/10-06/9/5 господарського суду Київської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

І. Васищак