ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2014 року (16:56) м.Сімферополь Справа №801/2442/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
Прокурор - Блохіна Г.В.,
від позивача - Травкіна Н.О.,
від відповідача - Бекірова Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Продмаш техсервіс"
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суть спору. Приватне підприємство "Продмаш техсервіс" (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень №№0003372204, 0003382204 від 01.03.2013.
Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання нікчемним правочин, який укладений між позивачем із контрагентом ТОВ «Акведук-Сіті», а також безпідставністю застосовування наслідків цього, оскільки правочин виконано та на підтвердження останнього між сторонами складено всі необхідні бухгалтерські документи.
Ухвалами судді Окружного адміністративного суду АРК Кащеєвої Г.Ю. від 11.03.2013 відкрито провадження по справі №801/2442/13-а та після закінчення підготовчого провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалами суду АР Крим від 29.03.2013 у справі призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі, яке відновлено 05.11.2013 після надходження висновку експерта.
Ухвалою суду від 05.12.2013 провадження у справі зупинено до 21.01.2014.
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду АРК, у зв'язку із відпусткою судді Кащеєвої Г.Ю. відбулось проведення повторного автоматичного розподілу справи та справу передано на одноособовий розгляд судді РадчукА.А.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду АРК Радчук А.А. від 21.01.2014 справу прийнято до свого провадження, відновлено та призначено до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що між позивачем та ТОВ «Акведук-Сіті» укладено фіктивний правочин, що підтверджується вироком суду, а тому висновки акту перевірки і податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими і скасуванню не підлягають.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з аналогічних відповідачу підстав.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України
Як встановлено судом, позивач є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача.
В період з 07.02.2013 по 13.02.2013 інспекторами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Акведук-Сіті» за період з 01.01.2010 по 30.09.2012.
За результатами перевірки 20.02.2013 складено акт перевірки № 864/22-8/37133138, (далі - акт перевірки), яким встановлені наступні порушення:
- п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток у сумі 156670,00 грн.;
- п. 185.1 ст.185, гі. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, у сумі 136235 грн.
За наслідками вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення від 01.03.2013 за № 0003372204 на суму 136929,00 грн. (донараховано ПДВ у сумі 136235 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 694 грн.), № 0003382204, яким донараховано податку на прибуток в сумі 156670,00 грн.
Позивач не згодний із зазначеними рішеннями відповідача, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом для відновлення його порушених прав.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання дій та рішення протиправними, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - ПП "Продмаш техсервіс" в особі директора Ковалишина В.В., який за договором виступає як покупець та ТОВ «Акведук-Сіті» в особі якого виступав директор ОСОБА_6, за договором Постачальник, 04 січня 2011 укладено договір поставки № 1 (далі- Договір, Т.1 а.с.192).
Згідно з вказаним Договором постачальник зобов'язаний у порядку та на умовах, передбачених Договором поставляти (передати у власність) Покупцю товар, визначений накладними (специфікацією), а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар.
У позові, а також в судовому засіданні представником позивача зазначено, що реальне виконання умов вказаного Договору на суму 817415,04 грн. в тому числі ПДВ на суму 136 235,84грн., повністю підтверджується первинною бухгалтерською документацією позивача.
Вказаний Договір повністю покладений і в основу акту перевірки № 864/22-8/37133138 від 20.02.2013.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Суд зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Також суд враховує те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.
В судовому ж засіданні встановлено, що згідно із вироком Центрального районного суду м.Сімферополя від 05.06.2013 постановлено обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, який набрав законної сили (далі - Вирок).
У вироку судом зазначено, що юридичні особи ТОВ "Акведук-Сіті", ТОВ "БК "Регіон-Буд", ТОВ "Логістік-Крим" і ТОВ "Комплектторг" є фіктивними суб'єктами, які мали фіктивні взаємовідносини з реальними суб'єктами господарювання з метою сприяння в ухиленні від оподаткування.
Також під час розгляду вказаної вище кримінальної справи суд дійшов наступного висновку, який викладений у вироку, що «діючи відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в період з квітня 2010 року по вересень 2011 року організували підписання ОСОБА_6 фіктивних господарських договорів з суб'єктами господарювання - контрагентами та видаткових накладних про поставки товарів, надання послуг та виконання робіт, які фактично ТОВ "Акведук-Сіті" не виконувало.
ОСОБА_6 в період з квітня 2010 року по вересень 2011 року підписав наступні фіктивні господарські договори та видаткові накладні про поставки товарів, надання послуг та виконання робіт, які фактично ТОВ "Акведук-Сіті" не виконувало, з підприємствами контрагентами, зокрема - договір №1 від 04.01.2011 укладений між ТОВ "Акведук-Сіті" та ПП Продмаш Техсервіс", щодо поставки товарів із переліченням видаткових накладних.
Таким чином, внаслідок злочинних дій іншої особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку із розшуком, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, легальні суб'єкти господарювання занизили податок на прибуток та податок на додану вартість, в тому числі і ПП «Продмаш Техсервіс» в сумі 292905 грн.» (Т.6 а.с.169-173). І вказана сума повністю знайшла своє відображення в спірних податкових повідомленнях-рішеннях.
Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За результатами вивчення документів податкової звітності позивача, первинні документи підписані директором ТОВ "Акведук-Сіті" ОСОБА_6, який реальної фінансово-господарської діяльності від товариства не здійснював. Отже проведені господарські операції не відповідають нормам законодавства, оскільки були проведені з фіктивним підприємством та не були направлені на настання відповідних правових наслідків.
Таким чином первинні документи податкового обліку позивача не можна вважати належним доказом понесених позивачем валових витрат, оскільки складені вони з порушенням положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність дій відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень №№0003372204, 0003382204 від 01.03.2013, якими ПП "Продмаш техсервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 156670 грн., а також занижено ПДВ в сумі 136235 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 04.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 06.02.2014.
Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.