АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 530/2423/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/493/14 Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р.
Доповідач Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Корнієнка В.І., Абрамова П.С. при секретарі: Рибак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, відділу Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області, реєстраційної служби Зіньківського РУЮ Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку згідно сертифіката на право на земельну частку (пай), -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, відділу Держземагенства у Зіньківському районі Полтавської області, реєстраційної служби Зіньківського РУЮ Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку згідно сертифіката на право на земельну частку (пай),.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року у позовній заяві ОСОБА_1 відмовлено повністю.
З рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт вважає, що місцевим судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Судове засідання проводилось в присутності апелянта та представника відповідача Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за відсутності інших осіб, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не зявилися з невідомих причин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка та її батько ОСОБА_3 не були спадкоємцями померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а тому ОСОБА_1 не може прийняти та оформити право на їх спадкове майно, а саме: земельні ділянки розміром 3.07 га кожна, належні померлим спадкодавцям на підставі сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ПЛ, №.№.0153991, 0153992. від 31.12.1996 року.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що батьком позивача є ОСОБА_3, який згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Велика Павлівка, Зіньківського району Полтавської області у віці 67 років. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 12 червня 2013 року, був встановлений факт родинних відносин між батьком позивача ОСОБА_3, у минулому жителем АДРЕСА_1 та ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і що вона являлася йому рідною тіткою.
Із відповіді Зіньківської державної нотаріальної контори Полтавської області вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, останнім місцем проживання яких було АДРЕСА_1 спадкова справа не заведена. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 16/2012 та видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину майна ОСОБА_6 та ? частину ОСОБА_7. Претензії від кредиторів не надходили (а.с. 34).
Так, відповідно до статей 529-530 ЦК УРСР 1963року, які діяли на час відкриття спадщини, було встановлено, що за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.
Виходячи із зазначених норм закону, як ОСОБА_1, так і її батько, на час відкриття спадщини до кола осіб, які могли бути спадкоємцями не відносилася, тому прийняти спадщину з підстав, передбачених ст.549 ЦК УРСР, не могли.
Оскільки спадщина після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відкрилася і упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом її не прийняв, вважається, що спадщина перейшла до держави.
Норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.
Таким чином, при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Беручи до уваги обставини справи та доводи викладені в апеляційній скарзі які співпадають з доводами позовної заяви є безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду а також суперечать нормам чинного законодавства.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому задоволенню вони не підлягають.
Керуючись ст.ст. 303, 308 ,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин