Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/299/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.

Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гольша О. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2013 суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Гольша О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2013 року у справі про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в ТОВ «Фенікс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Оскарженою постановою судді ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи, визнаючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікацію судом його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП, просить змінити адміністративне стягнення на штраф. В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт зазначив, що позитивно характеризується по місцю проживання і роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи та на його утриманні знаходяться його малолітня донька, дружина, матір та його сестра, які є інвалідами.

Також, правопорушник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що при розгляді справи участі не брав, про наявність оскаржуваної постанови дізнався 10.07.2013 року.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровограда винесено 26.06.2013 року та у судовому засіданні правопорушник участі не брав (а.с. 11). Копію постанови порушнику направлено 02.07.2013 року (а.с. 13). Докази про належне повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи, а також про отримання копії постанови в матеріалах справи відсутні. Про існування оскаржуваної постанови порушник дізнався 10.07.2013 р., а апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 16.07.2013 року (а.с. 16).

Таким чином, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін, виходячи з таких підстав.

Оскільки скаржник визнає свою вину повністю, то апеляційний суд не входить в дослідження фактичних обставин справи та вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 9 ст. 294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті КУпАП, воно не може бути посилено.

Згідно ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті тягне за собою на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи, або адміністративний арешт тощо.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України, законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам необхідно враховувати, що КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми.

Стаття 24 КУпАП, закріплює систему адміністративних стягнень, перерахованих з врахуванням зростання суворості, тобто відображає зростання від незначних (попередження) до більш значних (конфіскація) та до суворих стягнень, - виправних робіт та адміністративного арешту.

Із змісту вказаної статті вбачається, що позбавлення права керування транспортними засобами є менш суворішим стягненням ніж інші, які передбачені санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суддею районного суду відносно ОСОБА_3 застосовано найменш суворе стягнення, яке передбачене за порушення ч. 2 ст. 130 КУпАП, а суд апеляційної інстанції, у разі зміни постанови (як просить правопорушник) не вправі накласти адміністративне стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією вказаної статті, тобто накласти більш суворе адміністративне стягнення. Тим більше, що адміністративне стягнення у вигляді штрафу, про яке вказує апелянт, санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП не передбачене.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування характеризуючи даних про особу правопорушника є безпідставними, оскільки їх враховано в повній мірі.

Вважаю, що суддею районного суду всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34, 36 КУпАП, визначено покарання, яке відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, його характеру, з врахуванням особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 33, 34, 36, ч. 2 ст. 130, ст. 294 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області О.А. Гольша