Головуючий суду 1 інстанції - Рябуха Ю.В.

Доповідач - Маляренко І.Б.

Справа № 2-н-1469/11

Провадження № 22ц/782/5539/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Маляренко І.Б.,

Суддів: Борисова Є. А., Яреська А.В.

За участю секретаря: Веселова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 листопада 2013 року у справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг мобільного зв'язку,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 15.07.2011 року у справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг мобільного зв'язку.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 листопада 2013 року як такої, що не відповідає вимогам діючого цивільного процесуального законодавства, і постановлення нової ухвали про поновлення пропущеного строку.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

Так, відмовляючи у поновленні пропущеного строку на пред'явлення до

виконання судового наказу, суд послався, зокрема, на те, що відповідно до вимог ч.3 ст.

103ЦПК України судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках,

один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається

стягувачу після набрання ним законної сили.

Крім того, суд послався на ч.1 ст. 106 цього ж Кодексу, якою передбачено, що у разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

Виходячи з вимог зазначених статтей, суд дійшов висновку, що суд видає, а не надсилає судовий наказ стягувачеві, і оскільки із заявою про видачу судового наказу стягував звернувся лише у вересні 2013 року, то пропустив строк на звернення судового наказу до виконання.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, враховуючи наступне.

Згідно із ч.1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового

рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96

цього Кодексу.

Ч.3 ст. 202 ЦПК України передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

Оскільки присутність стягувача при видачі судового наказу не передбачена ЦПК, то при вирішенні питання про видачу судового наказу стягувачеві, слід застосовувати положення ст. 222 ЦПК.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув і постановив ухвалу з порушенням вимог діючого цивільного процесуального законодавства.

За таких обставин апеляційна скарга в частині вимог щодо скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 листопада 2013 року підлягає задоволенню.

Проте суд апеляційної інстанції позбавлений права постановити нову ухвалу про задоволення заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 15.07.2011 року, оскільки в силу вимог ч.2 ст. 371 ЦПК України

заява про поновлення пропущеного строку розглядається судом, який видав виконавчий лист, в даному випадку - судовий наказ.

Згідно зі ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої

інстанції, апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції

постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього

питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм

процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано

суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,312,313-315 ЦПК України,

колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» - задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 13 листопада 2013 року

у справі за заявою Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг мобільного зв'язку - скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання судового наказу від 15.07.2011 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: