Головуючий суду 1 інстанції - Колядов В.Ю.

Доповідач - Маляренко І.Б.

Справа № 406/8008/13

Провадження № 22ц/782/94/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Маляренко І.Б.,

Суддів: Борисова Є. А., Яреська А.В.

За участю секретаря: Веселова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»

на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 17 грудня 2013 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні вищезазначених позовних вимог

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ

«ЛЕО»).

В апеляційній скарзі ТОВ «ЛЕО» ставиться питання про скасування рішення Алчевського

міського суду Луганської області від 17 грудня 2013 року як такого, що не відповідає вимогам

матеріального і цивільного процесуального права, і ухвалення нового рішення про задоволення

позову.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення

суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає

задоволенню.

Судова повістка, направлена ОСОБА_2 за місцем його проживання, повернулась не

врученою із позначкою про закінчення терміну зберігання.

Проте судову повістку було вручено належним чином його представнику - адвокату

ОСОБА_3, що в силу вимог ч. 5 ст. 76 ЦПК України вважається врученням повістки і

самому ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності

відповідача і його представника.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено в суді, ОСОБА_2 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, і є споживачем електричної енергії, яка постачається ТОВ «ЛЕО» до квартири через внутрішньодомову електричну мережу,

що знаходиться на балансі АЖЕО.

За результатами перевірки, проведеної 04.05.2012 року представниками позивача з метою обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що ОСОБА_2 порушив п. п. 9, 42 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 (далі - Правил), шляхом самовільного підключення електричної проводки до електричної мережі, яка не належить енергопостачальнику, виявити яке представники енергопостачальника при проведенні контрольного огляду не мали можливості, а саме, здійснив підключення «фазного» проводу схованою електропроводкою, поза приладом обліку для живлення струмоприймачів, точку підключення виявлено на ввідному «фазному» проводі до приладу обліку, 120 см. праворуч від лічильника, і виведено в спеціальний отвір. При підключенні навантаження при вимкнутому «фазному» запобіжнику електроенергія споживається, електролічильником не враховується, що є розкраданням електричної енергії, за яке настає відповідальність, передбачена п. 48 Правил.

За даним фактом було складено Акт № 807381 від 04.05.2012 року про порушення споживачем вказаних Правил, який, відповідно до Правил, є різновидом акту-претензії і доказом вчиненого порушення.

Розмір нарахованих позивачем збитків складає 8491.96 грн., які той і просив суд стягнути з відповідача на свою користь.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що Акт про порушення від 04.05.2012р. № 807381 є неналежним та недопустимим доказом у розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, оскільки хоча його й підписали три представники енергопостачальника, однак двоє з них не виявили бажання підтвердити це в суді.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, виходячи з наступного.

Як уже зазначалося вище, 04 травня 2012 року представниками ТОВ «ЛЕО» було складено Акт № 807381 про порушення ОСОБА_2 Правил користування електричною енергією у зв'язку із виявленим самовільним підключенням до електромережі шляхом використання схованої електропроводки поза приладом обліку.

Відносини щодо постачання електричної енергії фізичним особам регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562.

Нормою ч.4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил, затверджених Кабінетом міністрів України.

В даному випадку слід виходити із того, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Порядок складання актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією передбачений п.53 Правил, відповідно до якого у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника.

Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від

підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника.

З матеріалів справи вбачається, що наявний у справі акт від 04.05.2012 року містить три

підписи представників енергопостачальника із зазначенням факту порушення, не містить підпису

відповідача як фактичного споживача електричної енергії у зв'язку з відмовою від підпису, про що

є відповідна позначка.

За таких обставин зазначений акт відповідає затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.3006 року № 562 Правилам та Методики.

Суд не взяв до уваги наведеного і того, що сам акт про порушення є відповідним доказом про порушення споживачем Правил та є підставою для стягнення збитків, заподіяних без обліковим споживанням електричної енергії.

Розмір збитків розраховано відповідачем відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою НКРЕ України від

04.05.2006 року № 562, в межах строку позовної давності, оскільки остання технічна перевірка

проводилась позивачем поза межами даного строку.

Згідно із ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав

встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права…

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України

колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» - задовольнити.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 17 грудня 2013 року -

скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» - задовольнити: стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» на відшкодування збитків 8491 (вісім тисяч чотириста дев'яносто одну) гривню 96 копійок, судові витрати у сумі 344

гривні 10 копійок.

Рішення набирає чинності негайно, але протягом 20 днів може бути оскаржене

шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: