Судове рішення #35268145

10.02.2014 103/405/14-ц


З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


10 лютого 2014 року м. Бахчисарай


Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором грошової позики,


В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення суми позики, процентів річних від простроченої суми, заборгованості по процентах за підставами, викладеними ним у позовні. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 9 жовтня 2012 року відповідач уклав письмовий договір грошової позики з позивачем та його матір'ю терміном на 4 місяця з остаточною датою повернення позики 9 лютого 2013 року, та отримав позику грошову суму від позивача, як солідарного позикодавця, у розмірі 720 доларів США. Факт надання грошей відповідачу підтверджується відповідною розпискою про отримання вищезазначеної суми грошей. У порушення взятих зобов'язань відповідач їх належним чином не виконував, від сплати боргу ухилився.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції позивач підтримав свої позовній вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи сповіщався належним чином, ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі від 31 січня 2014 року із роз'ясненням процесуальних прав та обов'язків отримав, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, будь-яких клопотань та заперечень щодо позову до суду не направив, у зв'язку із чим, на підставі ст.224 Цивільно-процесуального кодексу України суд вважає за можливе заочне розглянути справу у відсутності відповідача, що не з'явився, оскільки в матеріалах справи досить даних про права і взаємовідносини сторін та позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Аналізуючи зміст договору грошової позики від 9 жовтня 2012 року, суд дійшов висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з договору позики, за яким відповідачем не виконане зобов'язання про повернення боргу.

Судом встановлено, що 9 жовтня 2012 року відповідач уклав письмовий договір грошової позики з позивачем та його матір'ю терміном на 4 місяця з остаточною датою повернення позики 9 лютого 2013 року, та отримав позику грошову суму від позивача, як солідарного позикодавця, у розмірі 720 доларів США. Факт надання грошей відповідачу підтверджується відповідною розпискою про отримання вищезазначеної суми грошей. У порушення взятих зобов'язань відповідач їх належним чином не виконував, від сплати боргу ухилився.

Згідно п.2.2 договору грошової позики від 9 жовтня 2012 року відповідач був зобов'язаний, повернути позику 9 лютого 2013 року. У вказану дату відповідач грошову суму, предмет позики, не повернув, чим, як сторона договору грошової позики, не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором грошової позики.

Підтвердження повернення позики, та виконання відповідачем своїх зобов'язань, згідно п. 3.7 договору є повернення останньому (боржнику) розписки наданої ним позикодавцю, про отримання коштів, під час укладання договору грошової позики.

Дана розписка знаходиться у позикодавців, що підтверджує факт неповернення позики відповідачем позикодавцям.

У зв'язку з тим, що боржник прострочив виконання взятого на себе зобов'язання, передбаченого п.2.2 договору грошової позики від 9 жовтня 2012 року, останньому було направлено лист-претензію від 4 березня 2012 року з вимогами виконати взяті на себе зобов'язання передбачені умовами договору, а також запропоновані умови можливих дій боржника: надати засоби забезпечення договірних зобов'язань та запропоновано вступити в перемовини з позикодавцями щодо продовження терміну дії договору, або щодо застосування розстрочки виконання договірних зобов'язань. Лист-претензія був надісланий рекомендованим листом і був отриманий боржником 7 березня 2013 року.

На даний лист-претензію відповідач не зреагував, знехтував, відповіді ні в якій формі не надав, на перемовини з позикодавцями не з'явився й ніякої ініціативи в цьому напрямку не проявив, що розцінюється позикодавцями як негативна відповідь на запропоновану пропозицію умисне небажання виконувати взяті на себе зобов'язання передбачені умовами договору.

Таким чином, позикодавці вичерпали всі законні можливості врегулювати відносини між сторонами договору грошової позики та відновити свої пропущені права власності на предмет позики без судового розгляду.

Станом на 15 січня 2014 року, згідно довідки виданої Чигиринським відділенням АЕ «Райффайзен Банк Аваль» від 15 січня 2014 року, комерційний курс обміну готівкового долару США, становить, продажа: 1 долар США = 8,3300 грн.

Згідно п. 1.3 договору позики, у випадку інфляції чи девальвації гривні, розрахунки проводяться за середньо-готівковим курсом гривні до долара США на момент дати, передбаченої п. 2.2 даного договору. У випадку не виконання умови, передбаченої п. 2.2 договору, розрахунки проводяться за середньо-готівковим курсом гривня-долар США на дату звернення з позовом позикодавців до суду, але не нижчим ніж був на дату укладання договору.

Таким чином, згідно договору грошової позики, боржник винен і прострочив виконання зобов'язання перед позикодавцями у розмірі 720 доларів США, що еквівалентно 5997 грн. 60 коп. за середньо-готівковим (комерційним) курсом обігу (продажу) долара США щодо гривні, де 1 долар США = 8 грн. 33 коп.

У відповідності до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). При цьому, договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, при цьому згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми позики у розмірі 5997 грн. 60 коп. підлягають задоволенню.

Згідно п. 4.6 договору грошової позики від 9 жовтня 2012 року, при порушенні позичальником строку повернення позики вказаного в п. 2.2 договору (остаточною датою повернення позики є 9 лютого 2013 року), відповідач повинен сплатити позикодавцю пеню в розмірі 1% від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики.

Станом на 15 січня 2014 року (включно) боржник прострочив виконання свого зобов'язання (за період з 9 лютого 2013 року по 15 січня 2014 року) на 340 діб.

Один відсоток пені в день від суми простроченого зобов'язання становить: 720 доларів США помножить на 1% та розділити на 100% = 7,20 доларів США в добу.

Пеня за прострочення виконання зобов'язання за 340 діб становить: 340 помножить 7,20 доларів США = 2448 доларів США, що у перерахунку на національну валюту України, за комерційним курсом продажу долара США населенню, становить: 2448 доларів США помножить на 8,3300 грн. = 22391 грн. 84 коп.

Приймаючи до уваги вищевикладене, боржник повинен 720 доларів США основного боргу за договором грошової позики та 2448 доларів США пені за прострочення виконання зобов'язань по договору грошової позики.

Загальна сума боргу становить 720 доларів США + 2448 доларів США = 3168 доларів США, що відповідає 26389 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.542 ЦК України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі.

Таким чином позивачем виступає ОСОБА_1 солідарний позикодавець, без участі другого позикодавця ОСОБА_4, якого повідомлено належним чином.

Відповідно до ст.524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно до ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Договором грошової позики встановлено порядок виконання зобов'язання в грошовому еквіваленті в іноземній валюті - доларах США.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань по договору грошової позики за 340 діб у розмірі 22391 грн. 84 коп., також підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, виходячи із засад змагальності цивільного судочинства, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,ч.2 ст.197,213,214,215,218 ЦПК України,


В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором грошової позики від 9 жовтня 2012 року у розмірі 5997 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 60 коп., пеню у розмірі 20391 (двадцять тисяч триста дев'яносто одна) грн. 84 коп., судовій збір у розмірі 263 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Бахчисарайським районним судом АРК за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК протягом десяті днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.




Суддя:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація