ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.02.14р. Справа № 904/9858/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Земля", смт. Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення 68 172, 06 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - Плоский В.П., представник, довіреність №130Д-181/2013 від 27.12.2013р.
від відповідача - не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", м.Київ (далі по тексту - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Земля", смт.Роздори, Синельниківський район, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 68172,06грн., з яких 67140,00грн. основна заборгованість; 838,55грн. - пеня та 193,51грн. - 3% річних. Позовні вимоги ґрунтуються на підставі укладеного між сторонами договорі №КО-ДП-12/2013 від 10.06.13р.
Судові витрати по справі позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір №КО-ДП-12/2013, за умовами якого позивач зобов'язався виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільськогосподарських культур комбайнами позивача на території сільськогосподарських угідь відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити вартість послуг. Позивач належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору, однак відповідач вчасно надані позивачем послуги не оплатив.
За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 130юр-936/2013 від 25.11.13р. ухвалою суду від 18.12.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 21.01.14р.
Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.21) з відміткою, що представник Ковальов отримав ухвалу суду про слухання справи. Відповідач вимоги суду не виконав, в судове засідання повноважний представник не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
21.01.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 04.02.14р.
За результатами судового засідання, яке відбулося 04.02.14р. справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
10.06.13р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг №КО-ДП-12/2013 (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 умов якого виконавець (позивач) зобов'язується, в порядку та на умовах даного договору, на території сільськогосподарських угідь замовника (відповідача) надати останньому послуги по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на пальному замовника (відповідача), а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Пунктом 3.3 договору визначено, що загальна вартість наданих послуг (сума до сплати замовником (відповідачем) обчислюється виходячи з актів передачі-приймання наданих послуг, що підписані сторонами.
Відповідно до п.3.4 договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (позивача) на підставі актів приймання-передачі наданих послуг в строк не пізніше ніж через п'ять днів з дати підписання відповідного акту.
Одним із обов'язків замовника (відповідача), відповідно до п.п.4.1.5 п.4.1 договору своєчасно здійснювати оплату наданих послуг виконавця (позивача) відповідно до умов договору.
Відповідно до п.4.2 договору виконавець зобов'язується зокрема надавати обумовлені договором послуги якісно та своєчасно, виходячи з технічних характеристик комбайна та агротехнічних особливостей місцевості на якій розташовано сільськогосподарські угіддя замовника (відповідача).
На виконання умов укладеного між сторонами договору позивача надав відповідачу послуги на загальну суму 67140,00грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за №7486 від 11.10.13р. (а.с.10) та за №7668 від 17.10.13р. (а.с.11).
Відповідач суду не надав доказів належного виконання умов укладеного між сторонами договору.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у сумі 67140,00грн. задовольнити.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що за прострочення оплати наданих послуг замовник (відповідач) сплачує виконавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості, замовник (відповідач) зобов'язаний додатково, крім пені, сплатити на користь виконавця (позивача) штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Керуючись пунктом 3.4 договору за актом здачі-приймання наданих послуг №7486 від 11.10.13р. відповідача зобов'язаний оплатити отримані від позивача послуги в термін до 17.10.13р.; за актом здачі-приймання наданих послуг №7668 від 17.10.13р. в термін до 23.10.13р.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором позивач нарахував пеню за актом здачі-приймання наданих послуг №7486 від 11.10.13р. з 21.10.13р. по 25.11.13р. у розмірі 660,07грн. та за актом здачі-приймання наданих послуг №7668 від 17.10.13р. за період з 25.10.13р. по 25.11.13р. у розмірі 178,48грн. Господарський суд перевірив розрахунки позивача та задовольнив позовні вимоги в даній частині.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з оплати наданих позивачем послуг за укладеним між сторонами договором позивач нарахував три відсотки річних за актом здачі-приймання наданих послуг №7486 від 11.10.13р. з 21.10.13р. по 25.11.13р. у розмірі 152,32грн. та за актом здачі-приймання наданих послуг №7668 від 17.10.13р. за період з 25.10.13р. по 25.11.13р. у розмірі 41,19грн. Господарський суд перевірив розрахунки позивача та задовольнив позовні вимоги в даній частині.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро Земля" (52532, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт.Роздори, вул.Шевченко, 106; ідентифікаційний код 37916405) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Лютеранська, буд.15 літ.А н/п17; поштова адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 143; ідентифікаційний код 37702357) 67140,00грн. (шістдесят сім тисяч сто сорок грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 838,55грн. (вісімсот тридцять вісім грн. 55 коп.) - пеня; 193,51грн. (сто дев'яносто три грн. 51 коп.) - три відсотки річних; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
10.02.14р.
Суддя О.О. Коваленко