УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Справа № 9104/30114/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Клюби В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Оселя - плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі за позовом заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського центру зайнятості до приватного підприємства «Оселя - плюс» про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського центру зайнятості в березні 2010 року звернувся з позовом в суд до приватного підприємства «Оселя - плюс» та просив стягнути з ПП «Оселя - плюс» на користь Львівського міського центру зайнятості суму заподіяної шкоди в розмірі 11674,04 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що відповідач надав Львівському міському центру зайнятості неправдиві відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, внаслідок чого відповідачем було неправомірно отримано суму дотацій на виплату заробітної плати зазначеним працівникам.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року в справі №2а-2797/10/1370 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням приватним підприємством «Оселя - плюс» подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року в справі №2а-2797/10/1370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає те, що всі кошти, отримані ПП «Оселя-плюс» від Львівського міського центру зайнятості мали цільове призначення, дотація на створення додаткового робочого місця у розмірі витрат на заробітну плату і були спрямовані виключно на оплату праці, працевлаштування осіб не заподіюючи цим жодної шкоди Львівському міському центру зайнятості. Затримки із виплати, що мали місце не визначені даними договорами як підстава для нарахування шкоди чи повернення дотації, тому не можуть бути підставою для задоволення позову центру зайнятості. Довідки подані приватним підприємством є достовірними, оскільки повідомляють про реальний розмір нарахованої заробітної плати і, відповідно, визначають розмір дотації.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу приватного підприємства «Оселя - плюс» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що згідно договорів № 135008021300039 від 13.02.2008 року, № 135008021300038 від 13.02.2008 року, № 135008040200094 від 02.04.2008 року, № 135008031200070 від 12.03.2008 року укладених між відповідачем та гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідач працевлаштував на постійну роботу за направленням Центру зайнятості вказаних осіб, а Центр зайнятості надав дотацію роботодавцю на утворення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних у розмірі витрат на їх заробітну плату.

Під час здійснення перевірки, відповідачем було виявлено, що заробітна плата працівникам виплачувалася частково і невчасно. Зазначене правопорушення підтверджується актами № 1,2,3,4 від 01.07.2009 року.

Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про державне соціальне страхування на випадок безробіття» пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України віднесений визначений видом соціальних послуг.

Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (пункт 1 статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Як вбачається з положень чинного законодавства України Львівський міський центр зайнятості є місцевим органом державної служби зайнятості юридичною особою, і виконує функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд може надавати дотації роботодавцям для працевлаштування безробітних, у тому числі молоді на перше робоче місце, у розмірі витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб (але не вище за середній рівень у галузях національної економіки відповідної області) в розрахунку на рік.

Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 1 від 10 січня 2001 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2001 року за N 75/5266).

Відповідно до пункту 3 цього порядку, дотацією є кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд), надані роботодавцю, що створює додаткові робочі місця для працевлаштування безробітних за направленням державної служби зайнятості, на покриття витрат на заробітну плату прийнятих на них осіб.

Дотація може надаватися роботодавцю за умови працевлаштування на строк понад два роки безробітних, які перебували на обліку в державній службі зайнятості як безробітні не менше 1 місяця, а нижчезазначених категорій безробітних, які направляються державною службою зайнятості на дотаційні робочі місця у першу чергу, - з дня надання статусу безробітного.

Відповідно до пункту 7 Порядку дотація надається щомісячно протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць. Ці витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до першої та другої частин статті 2 Закону України "Про оплату праці", та суми страхових внесків (збору), що сплачують роботодавці відповідно до Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішення про надання роботодавцю дотації з урахуванням висновків комісії у складі представників виконавчої дирекції Фонду, районних або міських державних адміністрацій, організацій роботодавців та їх об'єднань, професійних спілок (за згодою), які мають рекомендаційний характер, приймається директорами районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, які є робочими органами виконавчої дирекції Фонду, за місцем перебування на обліку роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Розгляд питання про можливість працевлаштування безробітного з наданням роботодавцю дотації здійснюється директором центру зайнятості протягом 5 календарних днів після отримання висновку комісії. У разі прийняття позитивного рішення роботодавцю протягом 5 календарних днів направляється проект договору між центром зайнятості та роботодавцем про працевлаштування безробітного з наданням дотації. (пункти 11, 12 Порядку).

Умови застосування відповідальності роботодавця за порушення умов отримання дотації та умов укладеного договору про працевлаштування визначено пунктами 15, 16 Порядку.

Зі змісту пункту 16 Порядку вбачається, що підставою для пред'явлення вимог центром зайнятості про повернення суми дотації є рішення про відшкодування коштів роботодавцем, що приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність повернути кошти протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення.

У разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернути кошти з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З огляду на наведене вище вбачається, що рішення про відшкодування коштів (у вигляді наказу керівника центру зайнятості) є підставою для пред'явлення центром зайнятості вимог щодо стягнення з роботодавця визначеної в рішенні суми, у тому числі в судовому порядку (частина 3 пункту 16 Порядку). Тобто, зазначене рішення є актом індивідуальної дії, засобом реалізації суб'єктом владних повноважень наданих йому функцій у сфері реалізації державної політики зайнятості населення. З прийняттям зазначеного рішення про відшкодування коштів в роботодавця з'являється обов'язок щодо відшкодування коштів міському центру зайнятості. Зазначене рішення може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 23 березня 2010 року.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, рішення про відшкодування коштів (у вигляді повернення суми отриманої дотації) в сумі 11674,04 грн., оформлене у вигляді Наказу № 189 від 22 липня 2009 року разом із повідомленням про необхідність сплати коштів та розрахунком суми, було отримано позивачем. У встановлений 15-денний строк з моменту його отримання, відповідачем не були перераховані кошти до Львівського міського центру зайнятості, що є підставою для стягнення визначеної суми у рішенні позивача у формі Наказу № 189 від 22 липня 2009 року в судовому порядку.

Доказів щодо надання будь-яких заяв про оскарження чи скасування зазначеного рішення відповідачем не було надано.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для їх задоволення.

З огляду на наведене апеляційні вимоги приватного підприємства «Оселя - плюс» слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Оселя - плюс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року в справі №2а-2797/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

В.В. Клюба