АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/514/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 52 Михальченко Ю. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вишня Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишні Н. В.

суддівГончар Н. І. , Пономаренка В. В.

при секретаріПосипайко А.І., з участю: апелянта ОСОБА_6, представника апелянта ОСОБА_7, представників КП «Черкасиелектротранс» - Мунько Е.Є., Водяника В.В., представника Черкаської міської ради - Житнікової Т.А., голови профкому КП «Черкасиелектротранс» -Бут Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від "27" грудня 2013 р. по справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Черкасиелектротранс" третя особа Черкаська міська рада, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, профспілковий комітет КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкодизалишити без змін , -

в с т а н о в и л а :

31 липня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Черкасиелектротранс» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача на посаді начальника служби енергогосподарства. Відповідно до наказу № 211-к від 01.07.2013 року її звільнено з посади в зв'язку з скороченням штату працівників по пункту 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що даний наказ винесений з порушенням норм трудового законодавства і підлягає скасуванню.

Зокрема, в наказі вказано, що першою підставою для звільнення є зміни в штатному розкладі, які, як вона дізналася вже під час звільнення, були внесені наказом в березні місяці 2013 року. З даним наказом вона не ознайомлювалася. Однак про проведення скорочення посади і про те, що її буде звільнено, було відомо. Але не доведення своєчасно до її відома наказу, який безпосередньо стосується її, є порушенням вимог закону і її прав як працівника та позбавлення права на оскарження даного наказу.

Відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України для звільнення по п. 1 ст. 40 КЗпП України для розірвання трудового договору з ініціативи власника з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої вона являється. Комітет згоди на її звільнення, як начальника служби енергогосподарства, не дав, так як причиною скорочення штату адміністрацією спочатку вказувалося зменшення випуску тролейбусів на лінію, а потім, без будь-яких консультацій та причин - забезпечення беззбиткового функціонування підприємства. Тобто з такої поведінки адміністрації видно, що сама адміністрація не знає дійсної причини проведення скорочення штатів.

Тому просить суд скасувати наказ № 211 від 01.07.2013 року в.о. директора Кучер П.С. «Про звільнення працівника підприємства», а саме про звільнення ОСОБА_6, начальника служби енергогосподарства, в зв'язку зі скороченням штату працівників пункт за п.1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на роботі в КП «Черкасиелектротранс» на посаду начальника служби енергогосподарства. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за час вимушеного прогулу. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та затрати на отримання правової допомоги в сумі 300 грн.

29 жовтня 2013 року позивач ОСОБА_6 подала заяву про уточнення позовних вимог, де також просить скасувати наказ № 85 від 21,03,2013 року «Про внесення змін в штатний розклад» в.о. директора КП «Черкасиелектротранс» в частині виведення із штатного розкладу посади начальника служби енергогосподарства з 01.07.2013 року та стягнути з відповідача на її користь затрати по отриманню правової допомоги в сумі 2000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2013 року залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача: профспілковий комітет комунального підприємства «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради; територіальну державну інспекцію з питань праці у Черкаській області; Черкаську міську раду.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2013 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_6, просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 грудня 2013 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_6 проведено без порушення порядку вивільнення працівників та з обґрунтованого звільнення без згоди виборного первинної профспілкової організації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Встановлено, що з 1969 року ОСОБА_6 працювала у відповідача на різних посадах, з 23.04.2012 року на посаді начальника служби енергопостачання (наказ №161-к від 24.04.2012 року) (а.с 5).

Відповідно до наказу № 85-к від 21 березня 2013 року «Про зміну штатного розкладу», виданого КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, для забезпечення беззбиткового функціонування підприємства виникла необхідність зменшити затрати на експлуатаційну діяльність та оптимізувати чисельність працівників по підрозділах. В зв'язку з цим, наказано вивести з 01 липня 2013 з штатного розкладу, крім інших посад, також посаду начальника служби енергогосподарства. При цьому в наказі приводиться аналіз роботи господарсько-фінансової діяльності підприємства за останні два роки, який показав про необхідність збалансування затрат і доходів (а.с. 84).

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що закон вимагає попередити працівника персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці та вказати точну дату наступного звільнення. Посилання письмового попередження про наступне вивільнення поштою не рекомендується.

З наказом від 21.03.2013 року ОСОБА_6 була ознайомлена 08.04.2013 року. Даний факт підтверджується копією наказу №85-к від 21.03.2013 року та списком працівників про ознайомлення з вищезазначеним наказом - всього 17 осіб (а.с. 85).

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

23 травня 2013 року та 05 червня 2013 року ОСОБА_6 пропонувалася робота, згідно вакансій по підприємству, а саме, посада начальника відділу збору виручки, яка введена в штатний розклад тим же наказом від 21 березня 2013 року, з оплатою праці 3166 грн. щомісячно, але від запропонованої посади вона відмовилася, що підтверджується копіями звернення КП «Черкасиелектротранс» до ОСОБА_6 (а.с. 21-22,84).

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 даного Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.

В п. 10 ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-ХІV, передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки. Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця регламентується ст. 39 вищезазначеного Закону, відповідно до якого, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністрація підприємства неодноразово обґрунтовано зверталася до профспілкового комітету КП «Черкасиелектротранс» з пропозиціями щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_6 за скороченням штату п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 15,20).

Проте профкомом не було надано підприємству згоди на звільнення ОСОБА_6 з займаної посади.

Відповідно до статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні не має обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Під мотивованою відмовою профспілкового органу слід розуміти таку думку, яка ґрунтується на відповідних нормах чинного трудового законодавства та ділових (професійних) якостях працівника (позиція Верховного Суду України).

В даному випадку відмова профспілкового комітету в дачі згоди на звільнення працівника мотивована тим, що адміністрація підприємства змінила причину скорочення штату та не проводилися погодження і консультації з профспілковим комітетом. Зокрема, як в казано в протоколі засідання від 25.06.2013 року, що в листі №259 від 27.03.2013 року адміністрація підприємства повідомляла профспілковий комітет про скорочення штату працівників підприємства з причин зменшення випуску тролейбусів на лінію, а в листі №596 від 17.06.2013 року причиною скорочення штатів вказано: забезпечення беззбиткового функціонування підприємства; в підрозділах підприємства проводяться заходи по зменшенню витрат на експлуатаційну діяльність(а.с.14,20,23).

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що профспілковий комітет відмовив підприємству у звільненні працівника ОСОБА_6, не обґрунтовано, відсутні посилання на порушення адміністрацією норм трудового законодавства щодо підстав та порядку звільнення ОСОБА_6 Крім того, від вакантних посад ОСОБА_6 відмовилася.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів «Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення».

Колегія суддів вважає, що відповідачем звільнення ОСОБА_6 проведено без порушення діючого трудового законодавства.

В зв'язку з наведеним, є правильним рішення суду першої інстанції і в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_6 про стягнення середнього заробітку та час вимушено прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат пов'язаних наданням правової допомоги.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору об'єктивно оцінив докази та дав їм належну правову оцінку, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -відхилити

Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від "27" грудня 2013 р. по справі за позовом ОСОБА_6 до КП "Черкасиелектротранс" третя особа Черкаська міська рада, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, профспілковий комітет КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкодизалишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий : Н. В. Вишня

Судді : Н. І. Гончар В. В. Пономаренко