АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/331/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 45 Бурлака О. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вишня Н. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Вишня Н. В.
суддів Ювшин В. І. , Пономаренко В. В.
при секретаріВолвенко А.В.
з участю: адвоката ОСОБА_6
позивачки ОСОБА_7,
представника позивачки ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_9 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
11 вересня 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що згідно договору оренди землі № 254г/2012 від 11.06.2012 р. вона має у користуванні земельну ділянку розміром 166 кв.м.
Бажаючи використовувати вказану земельну ділянку, весною 2013 року вона почала проводити роботи по звільненню ділянки від сміття та бур'янів. Відповідачка ОСОБА_9 наполягаючи, що це її ділянка, засадила її плодоовочевими культурами.
З метою врегулювання конфлікту, позивачка подала заяву до комісії по вирішенню земельних спорів, в якій просила зобов'язати відповідачку припинити самовільно займати земельну ділянку.
04 червня 2013 року комісією по вирішенню земельних спорів винесено рішення, в якому вказано, що відповідачка ОСОБА_9 дійсно займає земельну ділянку, яка перебуває в оренді в неї, позивачки ОСОБА_7
В добровільному порядку ОСОБА_9 відмовляється припинити використовувати передану їй в оренду земельну ділянку.
Неприязні стосунки з відповідачем виникли 15 років тому і тривають по даний час, що підтверджується висновками Канівського МВ УМВС України в Черкаській області.
Так в результаті однієї із сварок з відповідачкою на її подвір'я були скинуті непотріб та старі крісла, які при скочуванні з гори пошкодили її вбиральню, яка може завалитися. Згідно кошторису вартість вбиральні становить 3 310 грн.
Тому просить винести рішення, яким зобов'язати відповідачку ОСОБА_9 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні, переданої їй в оренду, земельної ділянки, згідно договору оренди 254г/2012 від 11.06.2012 р.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_9 понесені нею додаткові витрати у вигляді матеріальної шкоди - 3 310,00 грн. та за послуги юриста - 1 500,00 грн., а всього 4 810,00 грн.
27 вересня 2013 року позивачка ОСОБА_7 подала клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та збільшення позовних вимог.
Зокрема просила залучити до справи у якості третіх осіб:
- міськрайонне управління Держкомзему в м. Каневі та Канівському районі;
- Канівський міськрайонний відділ ЧРФ ДП «ЦДЗК»;
- Канівську міську раду.
- стягнути з відповідача витрати на кошторисну документацію у розмірі 350 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 500 грн.
Ухвалою від 27 вересня 2013 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держкомзему в м. Канів та Канівському районі; Канівську міську раду.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2013 року позов ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної та матеріальної шкоди задоволено частково.
Зобов'язано відповідачку ОСОБА_9, на протязі 10 календарних днів з моменту вступу рішення суду в закону силу, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні, переданої в оренду ОСОБА_7, земельною ділянкою згідно договору оренди 254г/2012 від 11.06.2012 р.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7, понесені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі - 1500 грн.
В іншій частині позовних вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судовий збір в сумі 229,41 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_9, вважаючи рішення суду незаконним з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_7 залишити без задоволення, та стягнути з позивачки, понесені нею, апелянтом, витрати за надання їй правової допомоги в сумі 2000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 в частині усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою, підлягають до задоволення в повному обсязі, так як дана земельна ділянка передана позивачці в оренду на законних підставах.
Судові витрати стягнуто пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Встановлено, що згідно договору оренди землі №275г/2012 від 11.06.2012 року та акту приймання-передачі земельної ділянки, Канівською міською радою, на підставі рішень від 24 травня 2012 року №8-43 та від 2 червня 2011 року №4-60, ОСОБА_7 передано в оренду для городництва до 01.05.2022 року земельну ділянку, загальною площею 166 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1 (а.с.7-12).
Як зазначено в акті визначення меж земельної ділянки, використання вказаної земельної ділянки орендарем повинно розпочатися після одержання документів на право користування землею (а.с.14).
Згідно акту-передачі від 01.03.2012 року Канівським міськрайонним відділом ЧРФ ДП ЦДЗК передано ОСОБА_7 технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право оренди на земельну ділянку для ведення городництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.61). Земельна ділянка закріплена межовими знаками у кількості 7 шт. Суміжними землевласниками претензій до існуючих меж не заявлено (а.с.61 зв.).
З витягу протоколу №60 засідання комісії по вирішенню земельних спорів від 04.06.2013 року, затвердженого рішенням виконкому Канівської міської ради від 19 червня 2013 року № 172, вбачається, що після ознайомлення з заявою ОСОБА_7 та огляду території на місці, комісією виявлено, що гр. ОСОБА_9 дійсно займає земельну ділянку, яка знаходиться в оренді у гр..ОСОБА_7 відповідно до договору оренди землі від 11.06.2012 року № 275г/2012. Для вирішення даного спору ОСОБА_7 рекомендовано звернутися до суду.(а.с.16,17).
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивачкою доведено порушення відповідачкою ОСОБА_9 її, позивачки, право на користування земельною ділянкою, яка передана їй на законних підставах в оренду.
Крім зазначених вище доказів у підтвердження позовних вимог, судом першої інстанції, з виїздом на місце розташування спірної земельної ділянки під час виїзного судового засідання, встановлено, що земельна ділянка, яка передана в оренду ОСОБА_7 частково зайнята відповідачкою ОСОБА_9, так як була перекопана і на ній росли полуниці, а нижче зайнята сміттям, хмизом та зрізаними деревами. При цьому ОСОБА_9 наполягала, що вказана земельна ділянка належить їй.
Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що розбіжності і непорозуміння є між земельними ділянками позивачки та її, відповідачки, співмешканця ОСОБА_11, є безпідставними, оскільки судом встановлено, що саме відповідачка ОСОБА_9 порушує права позивачки щодо користування орендованою земельною ділянкою.
Інші доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими, були предметом розгляду в суді першої інстанції та не мають в собі підстав, визначених ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору всебічно і повно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінив докази та дав їм належну правову оцінку, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняв обґрунтоване і законне судове рішення.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :