29.01.2014 Справа № 765/4330/13-ц
Категорія № 44
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.01.2014 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі :
головуючого судді Єзерського П.О.
при секретарі Мінакової Т.Л.
з участю прокурора Нейкова О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, витребування на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння земельної ділянки, шляхом реєстрації права та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Нахімовського району м. Севастополя ( далі прокурор ) в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради ( далі міська рада ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив визнати недійсним державний акт серія ЯИ № 072697 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0922 га., розташовану в АДРЕСА_1 кадастровий номер 8536900000:03:009:6051, виданий ОСОБА_1 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 853690001993297 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки, шляхом реєстрації права та визнання права власності.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідачем безпідставно, в супереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави, отримано у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва площею 0,0922 га., розташовану в АДРЕСА_1 що підтверджується державним актом серія ЯИ № 072697. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації ( далі СМДА ) № 319-р від 15.02.2010 р. Як було з'ясовано при проведенні прокурорської перевірки, 15.02.2010 р. за № 319-р СМДА було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановленням меж в натурі ( на місцевості ) розташованої в районі мису Толстий ( північна сторона), для будівництва та обслуговування дачних будівель з елементами берегоукріплення та передання у власність обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Санбриз» земельну ділянку площею 5,1 га для будівництва та обслуговування дачних будівель з елементами берегоукріплення, з віднесенням цієї земельної ділянки за основаним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, яке не вирішувало питання щодо надання відповідачеві земельної ділянки у власність. Крім того, вказане розпорядження видане СМДА з перевищенням повноважень, так як відповідно до п. 12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року, до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження із розпоряджанням землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Тобто спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави у особі уповноваженого на те органу - Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування її з чужого незаконного володіння.
В судовому засіданні прокурор підтримав позов.
Представник Севастопольської міської ради в суді підтримала позов прокурора.
Представник відповідача в запереченнях та в суді позов не визнав, оскільки вимоги прокурора порушують конституційні права та законні інтереси ОСОБА_1 В обґрунтування
2
заперечень проти позову, долучив документи, на підставі яких відповідачу був виданий державний акт, а також рішення судів, та просив їх врахувати на підставі ч. 3 ст. 61 ЦПК України. Вважає, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем по справі, оскільки державний акт видавався відповідачу СМДА та ГУ Держкомзему України в м. Севастополі, тобто спір не має ознак приватноправового. Розпорядження СМДА від 15.02.2010 р., на підставі якого відповідачу був виданий державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, не скасовано. Прокурор при зверненні до суду в інтересах органу місцевого самоврядування, вийшов за межи своєї компетенції, тому що міська рада не є органом державної влади та прокурор не мав права на звернення до суду в її інтересах. Оскільки границі м. Севастополя офіційно не встановлені, земельна ділянка знаходилась у державній власності, то СМДА мала право на передачу у власність земельної ділянки. Крім того, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року по справі за позовом Севастопольської міської Ради до ОК ДБК «Санбриз», СМДА, 3-ті особи - члені ОК ДБК «Санбриз» про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 5,1 га надану кооперативу на підставі Розпорядження СМДА від 15.02.2010 р., якою в задоволенні позову про визнання вказаного розпорядження недійсним, було відмовлено, та судом встановлено відсутність порушених прав територіальної громади в особі Севастопольської міської Ради на спірну земельну ділянку. Вважає, що не є порушенням земельного законодавства надання державних актів фізичним особам - членам кооперативу відповідно до списку, наданого як додаток до Розпорядження, на який послався голова СМДА.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін регулюються главою 19 Земельного Кодексу України, глави 16, 29 Цивільного Кодексу України.
Судом встановлено, що 15.04.2010 р. за № 319-р СМДА було видано розпорядження «Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки із встановлення меж в натурі ( на місцевості ) розташованої в районі мису Толстий ( північна сторона ), для будівництва та обслуговування дачних будівель з елементами берегоукріплення та передання у власність обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Санбриз» земельну ділянку площею 5,1 га для будівництва та обслуговування дачних будівель з елементами берегоукріплення, з віднесенням цієї земельної ділянки за основаним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови. Відповідно до вказаного розпорядження ОК ДБК «Санбриз» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування дачних будівель з елементами берегоукріплення кварталу індивідуальної дачної забудови, розташованої у районі в районі мису Толстий ( північна сторона ) площею 5,1 га.
Пунктом 4 вказаного розпоряджання ГУ Держкомзему України в м. Севастополі було зобов'язане забезпечити оформлення та державну реєстрацію державних актів на право приватної власності на земельну ділянку площею 5,1 га у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибної ділянки ) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи ( ліцензії ) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою
щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою
3
щодо відведення земельної ділянки та надає її у власність.
Відповідно до п. 12 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України ( в редакції, чинній, на час виникнення спірних правовідносин ) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями ( крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці 2 цього пункту ) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 173, 174 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад. Постановою Верховної Ради України про встановлення межі населеного пункту ; Севастополя відповідно до ст. 174 ЗК України не приймалась.
Як встановив суд, землі комунальної та державної власності на території адміністративно-територіальної одиниці міста Севастополя на даний час не розмежовано.
Крім того, при винесенні розпорядження за № 319-р від 15.04.2010 р. СМДА порушень закону не допустила.
Викладене підтверджується рішеннями судів різних юрисдикцій, що були предметами судового розгляду.
Так, відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду м. Севастополя від 28.03.2012 р. по справі за позовом Першого заступника прокурора м. Севастополя до СМДА в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, ОК «Дачно - будівельний кооператив «Санбриз», ГУ Держкомзему у м. Севастополі, про визнання недійсними розпоряджень, зобов'язання здійснити певні дії, апеляційна скарга ОК «ДБК «Санбриз» задоволена частково. У задоволенні позову про визнання недійсним розпорядження СМДА від 22.10.2009 р. №810 - р «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки і надання згоди обслуговуючому кооперативу «Санбриз» на розроблення містобудівного обґрунтування та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі мису Толстий ( північна сторона ) та визнання недійсним розпорядження СМДА від 15.10.2010 р. №310 - р «Про надання у власність ОК «ДБК «Санбриз» земельної ділянки площею 5,1 га розташованої в районі мису Толстий ( північна сторона ), для будівництва та обслуговування дачних будівель з елементами берегоукріплення - відмовлено (а.с. 27 - 42 ) .
Таким чином, доводи прокурора, що СМДА вийшла за межі своїх повноважень спростовано зазначеною постановою, якою встановлено, що спірні розпорядження СМДА прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, в межах її повноважень та не порушують права позивача.
Належних доказів в підтвердження позовних вимог, прокурор не надав.
Також з матеріалів справи вбачається, що постановою, окружного адміністративного суду м. Севастополя від 12.12.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2013 р. по справі за позовом членів ОК «ДБК» «Санбриз» до ГУ Держземагенства у м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОК «ДБК» «Санбриз» про визнання протиправними дій та спонукання до вчинення дій, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ГУ Держземагенства у м. Севастополі щодо відмови у видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1, зобов'язано ГУ Держземагенства у м. Севастополі видати державні акти на земельні ділянки (а.с. 47 - 53 ).
Відповідно до державного акту серії ЯИ № 072697 на право власності на земельну ділянку, виданого СМФ ДП «Центр Державного, земельного кадастру», ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 8536900000:03:009:6051 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0922 га, яка розташована
4
за адресою : АДРЕСА_2. Державний акт зареєстровано 29.12.2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 853690001003297, з зазначенням підстави видачі - розпоряджання СМДА № 319-р від 15.02.2010 р.
Іншим судовим рішенням - постановою окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16.04.2013 р. встановлено, що згідно графічних матеріалів «Генерального плану розвитку м. Севастополя до 2025 р.», затвердженого Севастопольською міською радою в 2005 р., спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту місто Севастополь ( за межами міської забудови ) ( а.с. 55 ).
Відповідно до ст. 125, ч. І ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Згідно з положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною ; г) визнання недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до приписів ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним, припинення правовідношення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, а збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.
Таким чином, державний акт про право власності на землю є правовстановлюючим документом, який виданий ОСОБА_1 на підставі розпорядження № 319-р від 15.02.2010 р. СМДА, тому вимога про скасування останнього є похідною і залежить від доведеності незаконності розпорядження органу, на підставі якого він виданий.
Розпорядження СМДА від 15.02.2010 р. № 319-р відповідає вимогам ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 116 ЗК України та до сьогодні не скасовано, названа земельна ділянка на день видання розпорядження відповідно до даних земельного кадастру зареєстрована як державна власність, тобто рішення про відвід останньої прийняте СМДА в межах її повноважень ( ст. 116, 118 ЗК України ).
З тексту розпорядження СМДА № 319-р від 15.02.2010 р. вбачається, що земельна ділянка передана у власність членів кооперативу, в тому числі ОСОБА_1, згідно приложеного списку. Тобто, текст розпорядження свідчить не про відсутність рішення про передачу ОСОБА_1 та іншим членам ОКДБК «Санбриз» земельних ділянок, а про некоректне формулювання прийнятого рішення.
Аналіз зібраних в справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави дійти висновку про те, що обраний прокурором спосіб захисту державних інтересів шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та вилучення останньої з незаконного володіння відповідача не відповідає вимогам п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України, які передбачають способи захисту та припинення права власності на земельну ділянку, перелік котрих є вичерпним.
Таким чином, суд приходе до висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, не підлягає задоволенню.
5
Що стосується вимоги прокурора про витребування на користь держави в особі міської ради з незаконного володіння земельної ділянки, шляхом реєстрації права та визнання права власності, то і вони не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 387 ЦК України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Як встановив суд, ОСОБА_1 отримав земельну ділянку на законних підставах.
Разом з тим, з підстав ст. 387 ЦК України позов не заявлено, обставини, які мають значення для справи прокурором суду не доведені, відповідні докази суду не надані.
Судом не встановлено порушення права Севастопольської міської Ради на набуття права власності шляхом реєстрації цього права на час розгляду справи судом у спосіб визначений прокурором. У випадку подання позову з відповідних підстав про витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення порушених прав власності територіальної громади, її право підлягає до захисту у спосіб передбачений ст. 387 ЦК України.
Крім того, суд враховує, що позов пред'явлений прокурором в інтересах держави в особі міської ради, яка згідно ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування», є органом місцевого самоврядування, котрий представляє інтереси Севастопольської громади, та не має повноважень діяти в інтересах держави. Більш того, вимоги позову суперечливі, оскільки в останньому ставиться питання про витребування у відповідача земельної ділянки, яка на думку прокурора незаконно вибула з державної власності з передачею останньої міської раді, тобто в комунальну власність, хоча законом не передбачена передача державної землі в комунальну власність на підставі рішення суду.
При таких обставинах, в задоволенні вимог прокурора слід відмовити.
На підставі ст. 116, 118, 125, 126, 152 ЗК України, ст. 16, 203 ч. 1, 3, 5, 6 ст. 215, 387 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88 ч. 3, 209, 212 - 215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, витребування на користь держави в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння земельної ділянки, шляхом реєстрації права та визнання права власності, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Севастополя, через Нахімовський райсуд м. Севастополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя Єзерський П.О.