Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/63/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.

Категорія - 484 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 року м. Кіровоград

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, представника Кіровоградської митниці Міндоходів Сікори С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 грудня 2013 року в справі про притягнення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що не працює,

проживаючого в АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст. 484 Митного кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 грудня 2013 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 484 МК України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу марки « Мустанг», на користь Кіровоградської митниці Мінходівз ОСОБА_3 стягнуто 294, 55 грн. понесених витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що дії ОСОБА_3 за ст. 484 МК України кваліфіковані правильно, а його вина у використанні мототранспортного засобу марки «Мустанг», ввезеного на територію України поза межами митного контролю підтверджується об'єктивними і достовірними доказами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 грудня 2012 року, скасувати її та закрити провадження в справі за відсутністю у його діях, складу даного адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що про час та місце розгляду даної справи він не був належним чином повідомлений, дізнався про результати розгляду від власника транспортного засобу ОСОБА_5, після звернення останнього до Кіровоградської митниці зі скаргою, а тому позбавлений був можливості прийняти участь в судовому засіданні, висловити свої доводи та міркування з приводу обставин, які підлягали дослідженню, вважає, що його права порушені.

Крім того зазначає, що під час розгляду справи судом не враховано, що мопед « Мустанг « був ввезений на митну території України до 07 липня 2007 року приватним підприємцем ОСОБА_6 і в подальшому був відчужений ОСОБА_7 з видачею технічного талону, що дія ст. 484 МК України, відповідно до п.1 розділу XXІ Прикінцевих та перехідних положень МК України на нього не розповсюджується, оскільки транспортний засіб був придбаний до набрання чинності МК України.

Також, з посиланням на ч.2 ст. 38, п.7 ст. 247 КУпАП та ст. 487 МК України, ОСОБА_3 стверджує, що на момент розгляду справи Ленінським районним судом строки накладення адміністративного стягнення вже сплинули, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 484 МК України було незаконним, а неповнота та необ'єктивність у з'ясуванні фактичних обставин справи вплинули на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити і крім обставин, викладених в скарзі, пояснив, що мопедом ОСОБА_7 користується з 2011року, під час зупинки та перевірки працівниками ДАІ документів, пред'являв талон, який передав йому ОСОБА_5, ніяких проблем або претензій з сторони працівників ДАІ у нього не виникало, планував після остаточного розрахунку з ОСОБА_5. зареєструвати мопед в органах МРЕВ ДАІ.

24 липня 2013 року після зупинення його працівниками ДАІ та Олександрійської митниці, з'ясувалось, що мопед не розмитнений і ввезений на територію України не легально, при цьому працівник митниці встановив даний факт по мобільному телефону і не правильно назвав номер шасі.

Вважає, що його транспортний засіб був вилучений незаконно, на момент придбання його ОСОБА_7 не підлягав розмитненню та обов'язковій державній реєстрації в органах МРЕВ, що в даній ситуації всю відповідальність за ввезення мопеда на територію України поза митним контролем повинен нести ОСОБА_6, який продав його спочатку ОСОБА_7, після чого ОСОБА_5 передав скутер йому в тимчасове користування з правом викупу.

Разом з цим не заперечує, що повинен був зареєструвати транспортний засіб в органах МРЕВ ДАІ, що 24 липня 2013 року по даному факту працівниками ДАІ стосовно нього був складений протокол зач.6 ст. 121 КУпАП та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, який він добровільно сплатив.

Також не оспорює, що при оформленні адміністративних матеріалів він відмовився від дачі пояснень, що звернувся до голови Ленінського районного суду м. Кіровограда із заявою про розгляд справи за його відсутністю, при цьому зазначає, що розраховув на те, що його повинні викликати в суд для дачі пояснень.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, про те, що придбав мопед у приватного підприємця ОСОБА_6 в м. Олександрія для свого сина ОСОБА_7, який виписав талон на право володіння ним, на той час Закон України «Про державний рух» не вимагав державної реєстрації таких транспортних засобів.

До червня 2013 року його син мопедом не користувався, тому він вирішив віддати його у тимчасове користування ОСОБА_3 з правом подальшого викупу, про те, що вказаний транспортний засіб ввезений на територію України поза митним контролем він не здогадувався, оскільки на нього був виписаний талон.

Крім того зазначив, що після вилучення мопеду у ОСОБА_3, він дізнався про те, що за даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців,ОСОБА_6 займався роздрібною торгівлею мотоциклів, який на його думку і повинен відповідати за порушення правил ввезення товарів на територію України поза митним контролем, що працівники Кіровоградської митниці не вжили ніяких заходів для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності, разом з цим оформили протокол стосовно невинної особи ОСОБА_3 та незаконно вилучили у нього мопед, який згідно талону являється власністю його сина ОСОБА_7

При цьому, пояснив, що товарні чеки, довідки - рахунки або інші розрахункові документи, які підтверджували факт придбання мопеду у ПП ОСОБА_6 у нього відсутні і на той час наявність таких документів законом передбачено, планував в подальшому зареєструвати мопед в Державтоінспекції на підставі талону, однак з часом така необхідність у нього відпала і він вирішив віддати його ОСОБА_3 для використання з подальшим викупом.

Представник Кіровоградської митниці Міндоходів Сікора С.І. пояснив суду, про те, що він безпосередньо перевіряв інформацію щодо митного оформлення транспортного засобу « Мустанг», вилученого 24 липня 2013 року у ОСОБА_3, в ході проведеної перевірки встановлено, що даний транспортний засіб був ввезений на митну територію України поза митним контролем, а ОСОБА_3 його придбав та використовував, таким чином його дії підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 484 Митного кодексу України, яке являється триваючим, а тому вважає, що доводи ОСОБА_3 про те, що норма цієї статті на нього не розповсюджується являються безпідставними.

Крім того, зазначив, що талон приватного підприємця ОСОБА_6 виписаний 27 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_7, згідно вимог Постанови КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388 не являється правовстановлюючим документом, оскільки довідки - рахунки видаються лише спеціалізованими підприємствами, а свідоцтва про реєстрацію (технічні паспорти) підрозділами Державтоінспекції.

В даному випадку мопед « Мустанг» ввезений на територію України поза митним контролем, що являється порушенням ст. 484 МК України, при відсутності довідки - рахунку та митної декларації встановленого зразку реєстрація даного транспортного засобуОСОБА_3 неможлива.

З'ясувавши обставини справи в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_3 та показання свідків, зваживши доводи апеляційної скарги, а також дослідивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов до висновку, про те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволеннюне підлягає за таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що судова повістка направлена ОСОБА_3 за місцем його проживання 23 грудня 2013 року і не була вручена за закінченням терміну зберігання (а.с. 41, 44), а постанова судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 грудня 2013 року направлена ОСОБА_3 09 січня 2014 року (а.с. 45).

Оскільки ОСОБА_3 не приймав участь в судовому засіданні, при цьому звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності ( а.с. 7) та не отримав рішення суду, то вважається, що він пропустив строк з поважних причин, який підлягає поновленню.

Як вбачається з протоколупро адміністративне правопорушення серія АБ2 № 882569 ОСОБА_3 поставлено за провину, те що він, 24 липня 2013 року близько 12.10 год., в порушення вимог ч.6 ст. 121 КУпАП керував незареєстрованим у Державтоінспекції транспортним засобом - мопедом « Мустанг» в м. Олександрія, по вул. Першотравневій, 43, що стало приводом для винесення працівниками ДАІ на місці зупинки постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170, 00 грн. (а.с.8-9).

Даний факт під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 не оспорюється, з його слів штраф оплачений нимдобровільно.

Крім того, згідно протоколу № 109/90100/13 від 24 липня 2013 року, ОСОБА_3 також поставлено за провину порушення вимог ст. 484 МК України, а саме придбання та використання транспортного засобу « Мустанг МТ50QT-22», ввезеного на митну територію України поза митним контролем (а.с.1-2).

Як пояснив ОСОБА_3,мопедом« Мустанг МТ50QT-22» він користується з 2011 року по домовленості зОСОБА_5,вважає себе власником, стверджує, що для його реєстрації в Державтоінспекції та отриманні номерного знаку достатньо пред'явити лише талон виписаного ПП «ОСОБА_6» на ОСОБА_7, оскільки він постійно ним користувався і пред'являв працівникам ДАІ при його зупинці та перевірці документів.

Згідно ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адмiнiстративним правопорушенням, яке являє собою протиправнi, виннi (умиснi або з необережностi) дiї чи бездiяльнiсть, що посягають на встановлений цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядок перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здiйсненняоперацiй з товарами, що перебувають пiд митним контролем або контроль за якими покладено на митнi органи цим Кодексом чи iншими законами України, i за якi цим Кодексом передбачена адмiнiстративна вiдповiдальнiсть.

За змістом положень ст. ст. 486, 489 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебiчне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирiшення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобiгання таким правопорушенням.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ст. 484 МК України, відповідальність за вказане правопорушення настає в разі зберiгання, перевезення чи придбання товарiв, транспортних засобiвкомерцiйного призначення, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю.

В статті 4 МК України визначено поняття термінів, що вживаються, у тому числі п.п. 57-60 визначено поняття товарів та транспортних засобів, до того ж п. 57 визначено загальне поняття товарів, що це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач, тобто термін товари у розумінні цього закону має широке розуміння, що включає в себе і транспортні засоби, за виключенням транспортних засобів комерційного призначення, тому слід вважати, що транспортний засіб, а саме мопед « Мустанг « відноситься до категорії товари. А у п. 59 вказаної статті визначено конкретно поняття транспортних засобів, а саме комерційного призначення та особистого користування.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що мопедом «Мустанг», ввезеного невстановленими особами на митну територію України поза митним контролем користувався безпосередньо ОСОБА_3 до 24 липня 2013 року, його не реєстрація в підрозділах Державтоінспекції протягом тривалого часу, в тому числі у спрощеному порядку, тобто без подання документів, що підтверджують правомірність придбання мопеду, відсутність технічного паспорту та номерного знаку, вказують про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України, який з суб'єктивної сторони виразився у формі необережності.

Тобто, ОСОБА_3 користуючих мопедом з 2011 року без реєстраційного посвідчення (технічного паспорту) та номерного знаку, на підставі талону приватного підприємця «ОСОБА_6», виписаного на ім'я ОСОБА_7, який в силу вимог постанови Кабінету Міністрів України 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови КМУ від 23 грудня 2009 року № 1371) не являється підставою для державної реєстрації даного транспортного засобу,передбачав можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховував на їх відвернення або не передбачав можливості настання таких наслідків, хоч повинен був і міг їх передбачити.

При таким обставинах висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 МК України та доведеність його вини являються правильними і таким, що повністю підтверджуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку.

Більш того, як вбачається із заяви ОСОБА_3, адресованої голові Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 липня 2013 року, він вину у порушенні митних правил передбачених ст. 484 МК України визнав і просив суд розглянути справу за його відсутністю (а.с.7).

Відповідно до частини 3 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час та за місцем розгляду справи про правопорушення.

Таким чином, у разі якщо правопорушення було вчинено до набрання чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI, однак виявлено після 01.06.2012, слід виходити з того, що кваліфікація дій правопорушника повинна здійснюватись відповідно до законодавства, чинного на момент складання протоколу про порушення митних правил.

При цьому питання щодо стягнення, що підлягає застосуванню, слід вирішувати у кожному конкретному випадку, враховуючи наступне.

Частиною 3 статті 3 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI закріплено конституційний принцип зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів.

Таким чином, за порушення митних правил, вчинені та зафіксовані до 01.06.2012, тобто до набрання чинності Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI, може бути застосована передбачена статтею 484 Митного кодексу України санкція лише в тому випадку, коли вона не перевищує попередні санкції за ті самі діяння.

З урахуванням вищевикладеного доводи ОСОБА_3 про те, що вимоги ст. 484 МК України на нього не розповсюджуються, а його дії кваліфіковані неправильно являються безпідставними.

Також слід зазначити про те, що згідно ч. 2 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

В даному випадку порушення ОСОБА_3 вимог ст. 484 МК України являєтьят риваючим, безпосредньо виявлено 24 липня 2013 року під час спільного рейду працівників УДАІ УМВС України в Кіровоградській області та співробітників митного поста « Олександрія « Кіровоградської митниці Міндоходів, а тому строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 слідрахуватисаме з 24 липня 2013 року.

Таким чином, адміністративне стягненняна ОСОБА_3 у виді конфіскації вилученого транспортного засобу на користь держави накладено Ленінським районним судом м. Кіровограда в межах процесуальнихстроків, відповідно до вимог ч.1 та 3 ст. 465 МК України та сакції ст. 484 МК України, яке являється достатнім для виправлення ОСОБА_3, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Заява ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутністю та визнання вини, відповідно до ч.4 ст. 526 МК України дало право судді Ленінському районного суду м. Кіровграда розглянути справу про порушення митних правил по суті на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, процесуальних порушеньпід час розгляду справи, зокрема і тих на які посилається ОСОБА_3, апеляційним судом не встановлено, а тому законних підстав для скасування постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 грудня 2013 року в справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 484 Митного кодексу України - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною йоскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Д.Л. Іванов