АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 545/3040/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/428/14 Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г.
Доповідач Карпушин Г. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Додатковим рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2013 року стягнуто з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь держави судові витрати в сумі 1604 гривень (одна тисяча шістсот чотири гривні).
З рішенням суду першої інстанції не погодилось ПАТ «Родовід Банк» та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення Полтавського районного суду від 05 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення даного спору.
Судове засідання проводилось за відсутності сторін по справі, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися з невідомих причин.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку що скарга підлягає частковому задоволенню.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Так, судом встановлено, що 22 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», що в подальшому у зв'язку з капіталізацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 580 від 10 червня 2009 року набув назви публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» та громадянином України ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Ск-564-000527/7-2008 згідно з умовами якого банк надав позичальнику споживчий кредит у розмірі 5454, 50 грн. строком до 22 липня 2010 року зі сплатою 7% річних та комісії за обслуговування кредиту. Свої зобов'язання відповідач за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 25.07.2013 р. загальна сума заборгованості становить 160 389 грн. 10 коп. з якої сума простроченої заборгованості за кредитом: 4 845,87 грн; сума простроченої заборгованості за процентами: 582, 54 грн.; сума простроченої заборгованості плати за кредитом 835, 34 грн.; загальна сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості: 153 338, 18 грн., загальна сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості: 787,18 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем добровільно було погашено перед позивачем заборгованість за кредитом в сумі 4 845,87 грн, заборгованість за процентами в сумі 582, 54 грн. та заборгованість із плати за обслуговування кредиту в сумі 835, 34 грн., а всього на загальну суму 6263,75 грн. Довідку про сплату вказаної суми заборгованості відповідачем надано до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач добровільно виконав свої зобовязання за договором, про, що свідчить довідка з АТ «Родовід Банк», надана останнім, згідно якої залишок основного боргу за відсотками та платою за обслуговування кредитом у відповідача відсутній.
Однак, з таким висновком суду в повному обсязі, колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає обставинам справи та тягне до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, та у відповідності зі ст. 530 цього кодексу, у встановлений строк відповідно до договору.
Статтями 598, 599 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді відповідач звернувся до Банку та погасив частину наявної заборгованості, а саме: суму основного простроченого боргу, суму заборгованості за процентами та суму плати за обслуговування кредиту, а також надав до суду заяву в якій просив зменшити суму штрафних санкцій до тіла кредиту.
Виходячи з викладеного, рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом, процентами та платою за обслуговування кредиту, на загальну суму 6263,75 грн. винесене з дотриманням норм матеріального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Відповідно до норм статей 610, 612, 629 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.
Відповідно до положень ст. 551 ЦК України та п. 27 Постанови № 5 Пленуму ВВС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не можуть бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою ст. 625 ЦК, які мають іншу правову природу.
Беручи до уваги обставини справи, наведені положення закону та факт подачі відповідачем заяви про зменшення розміру неустойки, колегія суддів, вважає, що оскільки відповідачем було допущено порушення зобовязання, договором укладеним між сторонами, було передбачено відповідальність за порушення зобовязання у вигляді неустойки, вимоги позивача про стягнення пені підлягають до задоволення. Проте, виходячи з майнового стану відповідача, та різниці між сумою основного боргу за договором та сумою нарахованої пені, колегія суддів, знаходить за можливе часткового задовольнити заяву відповідача та зменшити суму пені, яка підлягає стягненню з останнього до потрійного розміру суми основного збору, а саме до 18791,25 грн.
У відповідності до положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості в розмірі 787,18 грн., також підлягають до задоволення.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», часткового скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 листопада 2013 року в частині вирішення вимог про стягнення пені та трьох відсотків річних та постановлення в цій частині нового рішення.
Виходячи з висновків колегії суддів, щодо наявності підстав для часткового скасування рішення суду, відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України, підлягають зміні судові витрати понесені позивачем по оплаті судового збору при подачі позову до суду та судового збору при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» - задовольнити частково.
Рішення Полтавського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2013 року в частині вирішення вимог про стягнення пені та трьох процентів річних - скасувати.
Постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення пені за кредитним договором та трьох процентів річних - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором у сумі 18791,25 грн. та три процента річних в сумі 787,18 грн., а всього кошти на загальну суму 19578 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень 43 (сорок три) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» судові витрати в сумі 344,10 грн.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин