Номер провадження № 11-кп/785/548/13

Головуючий у першій інстанції Бобовський К.Ю.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Балана В.Д. та Берназа В.А.

при секретарі Поломаному Ю.С.

за участю прокурора Романець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на вирок Суворовського районного суду м.Одеси від 24.09.2013 р., по кримінальному провадженню № 11-кп/785/548/13 щодо:

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 дня в м. Одесі, проживає по АДРЕСА_1, раніше засудженого:

- 31.07.2013 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі;

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення передбаченного ч. 2 ст. 186 КК України;

встановила:

Вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та якому було призначено покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднане невідбуте покарання призначене вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 31.07.2013 року та остаточно було визачено покарання у виді чотирьох років одного дня позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховується з моменту затримання, тобто з 02.08.2013 року.

Також відносно ОСОБА_3 залишено незмінним запобіжний захід у виді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Зазначеним вироком суду першої інстанції, ОСОБА_3 визнано винними у тому, що 02.08.2013 року приблизно о 15 годині, він знаходячись біля будинку №42 по вул. Ген. Бочарова в м. Одесі, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, підійшовши до раніше незнайомої йому ОСОБА_4, шляхом ривку, заволодів золотим ланцюжком та кулоном, які належали останній, тим самим спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 4900 гривень, після чого з місця скоєння злочину втік, та в подальшому був затриманий співробітниками міліціїї та викритий у вчиненному кримінальному правопорушенні.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вказує на те, що вирок є несправедливим, а призначене ОСОБА_3 покарання не відповідає ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі засудженого у зв'язку з суворістю, посилаючись на те, що:

- судом було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце мешкання, а також на утриманні двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання;

- судом були встановлено обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, до яких відноситься: щире каяття, повне визнання своєї провини та добровільне і повне відшкодування потерпілій завданих збитків;

У зв'язку з викладеним захисник просить суд змінити вирок та пом'якшити призначену міру покарання ОСОБА_3 застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, захисника, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена показаннями обвинуваченого ОСОБА_3, який у судовому засіданні суду першої інстанції визнав себе винними повністю, та доказами, які знаходяться в матеріалах провадження, дослідження яких у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, та зі згоди учасників судового розгляду, визнано судом недоцільним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Суд першої інстанції у вироку надав об'єктивну оцінку фактичним обставинам справи та особі обвинуваченого, врахував обставини, які пом'якшують покарання і, у відповідності до ст. 65 КК України, призначив йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України та частково приєднав йому невідбуте покарання призначене вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 31.07.2013 року у вигляді одного дня позбавлення волі.

Колегія суддів не погоджується з доводами захисника про те, що сукупність обставин що пом"ягшують покарання ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного ним злочину дають підстави для призначення більш м"якого покарання з наступних підстав.

Не дивлячись на наявність обставин, що пом'якшують покарання, наявність на утриманні малолітніх дітей та позитивні характеристики сусідів повторне вчинення корисливого злочину (грабежу), через три дні після його засудження за вчинення аналогічного корислового злочину свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_3 не бажає виправлятися.

Таким чином, суд першої інстанції вірно застосував норми КК України та правильно призначив обвинуваченому покарання, що відповідає тяжкості скоєного діяння, тому немає підстав для застосуваня ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ст. 186 КК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року - відмовити.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2013 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала вступає в силу з моменту проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Судді Апеляційного суду Одеської області: О.В. Копіца

В.Д. Балан

В.А. Берназ