У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кожух О.А., Леска В.В., при секретарі Пудак О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 16 грудня 2013 року про повернення позовної заяви ОСОБА_3 до Закарпатської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», треті особи: ТОВ «Юридична фірма - МС», громадська організація «Закарпатська обласна організація захисту прав споживачів», постійно діючий Третейський суд при асоціації суб'єктів підприємницької діяльності Закарпатської області «Перспектива» про стягнення збитків, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення збитків.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.12.2013 року дану позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою того ж судді від 16.12.2013 року заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою судді про повернення заяви, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а матеріали направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності апелянта, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя місцевого суду виходив з того, що ОСОБА_3 не виконала вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: не в повній мірі виклала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, не зазначила доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Проте з таким висновком судді погодитися не можна.

Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зі змісту цієї норми видно, що саме позивач на власний розсуд обирає позовні вимоги, обґрунтовує їх викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Обґрунтування ОСОБА_3 своїх позовних вимог викладом обставин, які в процесі розгляду справи виявляються непереконливими, недоведеними належними й допустимими доказами, не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті.

Отже, суд першої інстанції не вправі був залишати з цих підстав позовну заяву без руху та повертати її позивачеві.

На дані обставини суддя місцевого суду уваги не звернув, тому ухвалу про повернення заяви позивачеві визнати законною не можна.

За таких обставин ухвала судді, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 16 грудня 2013 року скасувати, а питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: