Провадження № 22ц/790/752/14 Головуючий 1-ї інст. - Ященко С.О.
Справа № 641/3030/13-ц Суддя доповідач - Бровченко І.О.
Категорія: про виселення
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про виселення з житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Харківської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_5, про визнання права користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив під час розгляду справи та остаточно просив виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс».
Рішенням виконавчого комітету Комінтернівської районної ради народних депутатів м. Харкова від 19 листопада 1985р. №379 житловий будинок по АДРЕСА_1 визнаний непридатним для проживання, знос 72%.
Актом обстеження від 11 жовтня 2012 року встановлено, що квартиру АДРЕСА_1 самовільно займають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані в АДРЕСА_2 На спірну квартиру АДРЕСА_1 ордер відповідачам не видавався. Неодноразові приписи щодо звільнення самовільно займаної житлової площі від 27 липня 2012 року № б/н та 10 жовтня 2012 року № б/н ігноруються відповідачами.
11 червня 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з зустрічним позовом до Харківської міської ради, треті особи: КП «Жилкомсервіс», Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_5, про визнання за ними право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
В обґрунтування зустрічних позовних вимог послались на те, що вони, а також ОСОБА_5 зареєстровані у АДРЕСА_2. Зазначена квартира непридатна для проживання, оскільки перебуває в аварійному стані. У 1985 році зазначений будинок визнано аварійним, частину мешканців відселено. Після звільнення квартири АДРЕСА_1, за усної згоди представника Комінтернівського райвиконкому, ОСОБА_1 вселився до спірної квартири, з 1993 року до спірної квартири також вселилася ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а з 1996 року і ОСОБА_3
Протягом тривалого часу вони вільно користувалися спірною квартирою, здійснили ремонт, привели її у придатний до проживання стан, вимог про виселення або незаконне проживання у квартирі АДРЕСА_1 до них не пред'являлось.
Зазначають, що проживання у квартирі АДРЕСА_2 є фактично неможливим, оскільки ОСОБА_5, яка зареєстрована та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_2, хворіє на відкриту форму туберкульозу, перебуває на обліку у диспансері.
У судовому засіданні позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, а також їх представник ОСОБА_6. зустрічні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять їх задовольнити. Проти задоволення первісного позову заперечували.
Представник Харківської міської ради - Тризна Є.В. проти задоволення зустрічного позову заперечував у повному обсязі.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Службу у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_7 зазначив, що проти позовних вимог Харківської міської ради заперечує, підтримує зустрічну позовну заяву, просить прийняти рішення в інтеpecax дитини.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року позовні вимоги Харківської міської ради задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову Харківської міської ради та задовольнити їх зустрічний позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова та знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс» (а.с. 111, 144-147).
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2
Згідно рішення Комінтернівського РВК м. Харкова № 279 від 19 листопада 1985 року зазначений житловий будинок було визнано аварійним, частину мешканців відселено.
З акту обстеження умов проживання від 29 жовтня 2013 року, затвердженого начальником служби у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 постійно проживають без реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 136). Вказаний факт також було визнано відповідачами за первісним позовом під час судового розгляду справи.
27 липня 2012 року та 10 жовтня 2012 року начальником дільниці № 21 Комінтернівського району КП «Жилкомсервіс» на адресу ОСОБА_1 було направлено приписи щодо звільнення самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1, які залишені без задоволення та станом на час звернення Харківської міської ради до суду з відповідним позовом спірна квартира не звільнена.
У судовому засіданні позивачі за зустрічним позовом пояснили, що вселились до квартири АДРЕСА_1, оскільки з об'єктивних причин потребували поліпшення житлових умов.
Згідно листа Управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 01 липня 2013 року за вих. № 1281/у, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, не перебувають.
У судовому засіданні 25 листопада 2013 року ОСОБА_1 пояснив, що на даний час ним подані всі документи для постановлення на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, але доказів підтверджуючих вказаний факт не надав (а.с. 112).
Матеріали справи не містять доказів видачі відповідачам ордеру на вселення до квартири АДРЕСА_1, або інших документів, що підтверджують право відповідачів на користування квартирою АДРЕСА_1.
Задовольняючи первісний позов і відмовляючи у задоволенні зустрічного, суд виходив з того, що відповідачи самовільно, без дозволу власника та відповідного дозволу вселились в квартиру АДРЕСА_1, а отже на підставі ч.3 ст.116 ЖК України підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Позивачі за зустрічним позовом не довели належними та допустимими доказами правомірність вселення до спірної квартири, доказів видачі будь-кому з членів сім'ї ордеру на квартиру, укладання договору найму житлового приміщення.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права.
Судова колегія вважає, що оскільки відповідачі вселилась в спірну квартиру з порушенням порядку вселення, встановленого ст. ст. 51, 58 ЖК України, а також мають право на користування іншим житлом в м. Харкові, вони не набули право на користування квартирою АДРЕСА_1
Виселення ОСОБА_3 не порушує його права на житло в спірній квартирі, оскільки він цього права не набув, у зв'язку з тим, що квартира АДРЕСА_1 була зайнята самоправно. Предметом спору не є правочин, що пов'язаний із нерухомим майном або майном неповнолітнього.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги відповідачів за первісним позовом, наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянтів в даному випадку процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до доводів зустрічної позовної заяви, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, з якою погоджується судова колегія.
Докази підтверджуючі, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали спірну квартиру з підстав, достатніх для того, щоб мати право користування нею, не встановлено.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді -