Головуючий суду 1 інстанції - Хісматуліна О.Л.

Доповідач - Карташов О.Ю.

Справа № 2-1441/12

Провадження № 22ц/782/2829/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року січня « 29» дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Дронська І.О., Оробцова Р.І.

при секретарі Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення

Перевальського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_4 до Артемівської міської ради Перевальського району Луганської області про виділ часток у спільній сумісній власності, про визнання спадкоємцем за законом першої черги, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, про визнання спадкоємцем за законом першої черги, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, визнання таким, що прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно, треті особи - Перевальська державна нотаріальна контора Луганської області, ОСОБА_5, ОСОБА_2

та за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем за законом, визнання такою, що прийняла спадщину, визнання права власності на спадщину, третя особа - реєстраційна служба Перевальського районного управління юстиції у Луганській області

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є його батьками.

ОСОБА_6 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарчими будівлями АДРЕСА_1, однак дане нерухоме майно було придбано його батьками під час шлюбу, а тому є їх спільною сумісною власністю.

23 березня 1982 року згідно рішення Артемівської міської ради ОСОБА_6 було надано дозвіл на перепланування житлового будинку, однак після проведення відповідних робіт, переплановий житловий будинок зареєстрований ОСОБА_6 не був.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частки вищезазначеного нерухомого майна, яку він разом з батьком, ОСОБА_6, як спадкоємці за законом першої черги прийняли в рівних частках, оскільки мешкали разом зі спадкодавцем, підтримували житло в належному стані, сплачували рахунки за комунальні послуги.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді 3/4 частки житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1 яку фактично прийняв він, як спадкоємець першої черги за законом, оскільки на момент смерті батька він мешкав разом з ним за однією адресою, доглядав за ним.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 просив суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, виділити частки в нерухомому майні - будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та визнати за кожним з них право власності на 1/2 частку зазначеного будинку.

Визнати ОСОБА_6 та ОСОБА_4 спадкоємцями за законом першої черги після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року дружини та матері, ОСОБА_7.

Визнати факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 фактично прийняли спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року дружини та матері, ОСОБА_7, у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1, житловою площею 27,2 кв.м.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1, житловою площею 27,20 кв.м.

Визнати ОСОБА_4 спадкоємцем за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 спільно з померлим батьком, ОСОБА_6, на день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати ОСОБА_4 таким, що прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 3/4 частки житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1, житловою площею 27,20 кв.м.

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, зазначав, що житловий будинок з господарчими будівлями АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6.

31 серпня 1992 року останній зареєстрував шлюб з її сестрою, ОСОБА_8, якій присвоєне прізвище «ОСОБА_8», та вони проживали однією сім'єю до смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді спірного житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1.

Спадщину прийняла дружина померлого, як спадкоємець за законом першої черги, оскільки мешкала на день відкриття спадщини разом зі спадкодавцем та була зареєстрована з ним за однією адресою.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 померла, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1.

Дану спадщину прийняла вона, оскільки в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Оформити спадщину на своє ім'я ОСОБА_2 не мала можливості, оскільки ОСОБА_4 перешкоджав їй в цьому та не давав їй оригінали правовстановлюючих документів.

Посилаючись на викладене, вона просила суд визнати ОСОБА_8 спадкоємцем першої черги за законом після смерті її чоловіка, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, визнавши її такою, що прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_8, як за спадкоємцем першої черги за законом, право власності на вказаний житловий будинок.

Визнати її, ОСОБА_2, спадкоємцем другої черги за законом після смерті її рідної сестри, ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, визнавши її такою, що прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1, визнавши за нею право власності на вказане спадкове майно.

Рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до Артемівської міської ради Перевальського району Луганської області про виділ часток у спільній сумісній власності, про визнання спадкоємцем за законом першої черги, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, про визнання спадкоємцем за законом першої черги, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, про визнання таким, що прийняв спадщину, та визнання права власності на спадкове майно, треті особи - Перевальська державна нотаріальна контора Луганської області, ОСОБА_5, ОСОБА_2 за його необґрунтованістю.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцями за законом, визнання такими, що прийняли спадщину, визнання права власності на спадщину, третя особа - реєстраційна служба Перевальського районного управління юстиції у Луганській області за його необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. / сто і чотирнадцять грн. 70 коп./, зарахувавши його до Спеціального фонду Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_3, представник ОСОБА_2, просить рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до технічної документації на житловий будинок з господарчими будівлями АДРЕСА_1, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 34572761, виданого 21 червня 2012 року державним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації, договору купівлі-продажу від 27 квітня 1963 року, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, посвідченого 27 квітня 1963 року нотаріусом 1-ї Комунарської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 3275, житловий будинок з господарчими будівлями АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6.

Рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради № 39 від 23 березня 1982 року ОСОБА_6 дозволено будівництво гаража з майстернею, літньої кухні-котельні, сараю та перепланування житлового будинку на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого повторно 07 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції у Луганській області, вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно до листа Луганського обласного державного нотаріального архіву № 02-3120/01-21 від 1 серпня 2012 року, після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, спадкова справа не заводилась. Ніхто із заявами про прийняття або відмову від спадщини до державної нотаріальної контори не звертався.

Зі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, виданого 31 серпня 1992 року Артемівською міською радою Перевальського району Луганської області, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 31 серпня 1992 року уклали шлюб, після реєстрації якого останній було присвоєне прізвище «ОСОБА_8».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 29 квітня 2008 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради Перевальського району Луганської області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

З повідомлення Перевальської державної нотаріальної контори № 1108/01-16 від 31 липня 2012 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 32115549, виданого 23 жовтня 2012 року Перевальською державною нотаріальною конторою, вбачається, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 з заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався, спадкову справу не заведено.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 32115559, виданого 23 жовтня 2012 року Перевальською державною нотаріальною конторою, інформації про заповіти/спадкові договори від імені ОСОБА_6 у Спадковому реєстрі немає.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого 26 січня 2012 року виконавчим комітетом Артемівської міської ради Перевальського району Луганської області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_8 є дружиною ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, відповідно до цивільного законодавства України вона є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка, а тому немає необхідності в додатковому визнанні її спадкоємцем за законом, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову в цій частині.

Крім того, визнання ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року,

спадкоємцем за законом після смерті чоловіка та визнання її такою, що прийняла спадщину, визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно, суперечить вимогам ст.ст. З, 27 - 31 ЦПК України, п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Також, суд зазначив, що зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого 17 листопада 1942 року на ім'я ОСОБА_8, її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6, виданого 8 квітня 1949 року на ім'я ОСОБА_2, її батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Як визначено ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Оскільки представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відповідно до ст. 60 ЦПК України не довела в судовому засіданні того факту, що ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є рідною сестрою ОСОБА_2, оскільки суду не надані докази того, що ОСОБА_2 є ОСОБА_2, а ОСОБА_8 є ОСОБА_8, документів та інших доказів щодо зміни прізвищ суду надано не було, питання перед судом про встановлення цього факту в порядку забезпечення доказів або в порядку ст. 256 ЦПК України представник позивача ОСОБА_2 також не ставила, у суду немає підстав для визнання ОСОБА_2 відповідно до ст. 1262 ЦК України спадкоємцем за законом після смерті сестри, ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини та визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак, ухвалене у справі судове рішення, в оскарженій частині, зазначеним вимогам закону в повному обсязі не відповідає.

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з роз'ясненнями наданими в узагальненні ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», - обставини, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 179 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК)) у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази (ч. 1 ст. 137 ЦПК).

У разі якщо особи, які беруть участь у справі, не заявляють клопотання про витребування доказів, зокрема, копій документів із спадкової справи, обов'язком суду на підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК є роз'яснення наслідків невчинення такої процесуальної дії.

Запит суду до нотаріальної контори має стосуватись документів щодо обставин, які підлягають встановленню судом, зокрема, це відомості про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, яким видано свідоцтва про право на спадщину, свідоцтво про право на частку в спільному майні подружжя тощо.

Проте, місцевий суд посилаючись в рішенні, як на підставу відмови у задоволені позову, на відсутність певних письмових доказів, не дотримався вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Так, матеріали спадкової справи № 23-2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_8 підтверджують факт того, що остання є рідною сестрою позивачки.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання її спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, визнання її такою, що прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1 та визнання за нею право власності на житловий будинок з господарчими будівлями АДРЕСА_1, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій оскарженій частині рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, - підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області, ~

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ~ задовольнити частково.

Рішення Перевальського районного суду Луганської області від 30 травня 2013 року ~ змінити, в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем за законом, визнання такою, що прийняла спадщину, визнання права власності на спадщину, третя особа - реєстраційна служба Перевальського районного управління юстиції у Луганській області ~ скасувати, та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання спадкоємцем за законом, визнання такою, що прийняла спадщину, визнання права власності на спадщину, третя особа - реєстраційна служба Перевальського районного управління юстиції у Луганській області ~ задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати ОСОБА_2 такою, що прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з господарчими будівлями АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарчими будівлями АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законно сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: