Справа № 357/11686/13-ц Головуючий у І інстанції Подрєзова Г.О.

Провадження № 22-ц/780/488/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.

Категорія 26 04.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 09 жовтня 2006 року у розмірі 57 640 грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 576 грн. 40 коп.

Позовні вимоги обрунтувало тим, що 09 жотвня 2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8252 грн. 43 коп. зі сплатою відсотіків за користування кредитом у розмірі 25,08 % річних. Однак відповідач умови договору належним чином не виконав і станом на 10 липня 2013 року має заборгованість у розмірі 57 640 грн. 19 коп., з яких: заборгованість по кредиту у розмірі 8252 грн. 43 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 20 686 грн. 50 коп., пеня у розмірі 25 480 грн. 30 коп., штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) у розмірі 2 720 грн. 96 коп.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2013 року в позові публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із того, що сплив строк позовної давності звернення до суду, а тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09 жовтня 2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі -ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DNH4KP76650085, який складається із заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Сандарт)». Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу строковий кредит у розмірі 8 252 грн. 43 коп. на 24 місяці до 09 жовтня 2008 року включно з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту (а.с.6-7).

На підтвердження позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надано розрахунок заборгованості за договором у розмірі 57 640 грн. 19 коп. за період з 09 жовтня 2006 року по 10 липня 2013 року (а.с.4-5).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що згідно з пунктом 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Сандарт), як невід`ємної частини основного кредитного договору, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюються сторонами тривалістю у 5 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги збільшенням строку позовної давності за домовленістю сторін, ПАТ КБ «Приватбанк» не надало суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 був ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Сандарт), за якими строк позовної давності визначений сторонами в п'ять років.

Як вбачається з вказаних вище Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Сандарт), долучених позивачем до апеляційної скарги, такі Умови є додатком №3.1 до наказу від 22.12.2006 року (а.с.64-66).

Разом з тим, по справі встановлено, що кредитний договір №DNH4KP76650085 був укладений між сторонами 09 жовтня 2006 року.

Тобто, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Сандарт) були затверджені Головою Правління Банку пізніше ніж було укладено самий кредитний договір.

Крім того, колегія суддів вважає, відсутність підпису відповідача на зазначених вище Умовах фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції, з будь-яким строком позовної давності та стверджувати, що вони погоджені з відповідачем. За таких обставин зазначення в заяві позичальника про ознайомлення його з Умовами надання споживчого кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Також матеріали справи містять надані банком Умови надання споживчого кредиту, відповідно до яких строк позовної давності складає не п'ять, а п'ятдесят років (а.с.8-26).

Зазначаючи в своїй апеляційній скарзі, що Умови надання споживчого кредиту, за якими строк позовної давності складає п'ятдесят років, надані суду помилково, а на момент видачі кредиту діяли інші правила, якими встановлювався строк позовної давності тривалістю 5 років, банк не надав суду жодного підтвердження зазначеним обставинам. Матеріали справи не містять підтвердження встановлення сторонами строку позовної давності тривалістю 5 років.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов банку не підлягає задоволенню за спливом встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Отже доводи апелянта про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у позові і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді