ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.02.2014 Справа №901/4169/13
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до відповідача Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек»
про стягнення 239604,46 грн.
Суддя Гаврилюк М.П.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 10.12.2013.
від відповідача - Косарь О.М., представник за довіреністю №01/11-64 від 24.01.2014.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 239604,46 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору про закупівлю товарів №284 (про закупівлю харчових продуктів) від 17.05.2013 не виконані зобов'язання в частині повної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 236015,73 грн. На вказану заборгованість позивачем нарахована пеня в розмірі 3006,77 грн. та 3 % річних в сумі 581,96 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує в частині стягнення з нього пені та 3 % річних за мотивами викладеними у відзиві, зокрема вказує на те, що нарахування пені є безпідставним оскільки не передбачено умовами договору та у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, що склалося на підприємстві просить суд застосувати п.3 ст.83 ГПК та зменшити розмір 3 % річних.
При зверненні з відповідним позовом до суду позивач просив суд накласти арешт на суму 239604,46 грн. на розрахунок відповідача р/р 26008340025301 в ФАБ «Пивденний» м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 16502790.
За приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Слід зазначити, що жодних доказів на підтвердження неможливості або утруднення виконання рішення у даній справі на майбутнє позивачем не надано. Саме лише посилання позивача в позовній заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення вказаної вимоги..
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
17.05.2013 між Державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (покупець за договором) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (постачальник за договором) був укладений договір про закупівлю товарів №284 (про закупівлю харчових продуктів), згідно умов якого постачальник зобов'язався у 2013 році поставити покупцю продукцію, зазначену у Специфікації товару, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1), партіями та в порядку і на умовах, визначеними цим договором, а покупець зобов'язався прийняти такі партії та оплатити їх (а.с. 71-73).
Строк договору передбачений у п.10.1., а саме з моменту його підписання і діє до 31.12.2013.
Загальний обсяг продукції та загальна ціна продукції, що поставляється за цим договором, визначається протягом строку дії договору відповідно до накладних наданих покупцем постачальнику (п. 1.6. договору).
Порядок здійснення оплати передбачений п. 4.1. договору. Так розрахунки за товар здійснюється протягом 14 банківських днів, лише після фактичного отримання покупцем товару, але не раніше надходження бюджетних коштів на поточний рахунок покупця, на підставі рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної.
В матеріалах справи наявні рахунки фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які свідчать, що позивачем на виконання умов договору протягом липня 2013 року було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 1043481,24 грн., проте відповідачем оплата за вказаний товар була здійснена не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 236015,73 грн., яка не заперечується відповідачем.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи те, що відповідачем не належним чином виконувалися умови про закупівлю товарів №284 в частині оплати за поставлений товар, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 236015,73 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На вказану заборгованість позивачем враховуючи подвійну облікову ставку НБУ нарахована пеня в сумі 3006,77 грн. та 3 % річних в сумі 581,96 грн.
Щодо стягнення пені в сумі 3006,77 грн.
Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Оскільки умовами договору сторони не передбачили сплату пені за несвоєчасну оплату за поставлений товар, вимога позивача про стягнення пені в сумі 3006,77 грн. задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення 3 % річних в сумі 581,96 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дана норма закріплює за кредитором право вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання, що є об'єктивним процесом збільшення грошових сум боргу у боржника перед стягувачем.
Клопотання відповідача щодо застосування п.3 ст.83 ГПК в частині зменшення розміру 3 % річних задоволенню не підлягає, оскільки приписи вказаній статті передбачають зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, тоді як 3 % річних за своєю правовою природою не відноситься до неустойки.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором підряду №1 від 29.01.2013, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 581,96 грн. також підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 10.02.2014.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 236597,69 грн. а також судовий збір в розмірі 4661,07 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні стягнення пені в розмірі 3006,77 грн. відмовити.
Суддя М.П. Гаврилюк