Справа № 430/2194/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

03.02.2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретарі Сухаревській Н.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, відшкодування шкоди, визнання наказу незаконним і скасування його, визнання запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з цим позовом до відповідача як фізичної особи, в обґрунтування якого вказав наступне.

Він з 03 жовтня 2011 року по 19 грудня 2011 року працював в КП «Станиця-Сервіс» провідним юрисконсультом з окладом 3083,00 грн.. За час роботи він заробітну плату не отримував. Після звільнення заборгованість з заробітної плати в повному обсязі йому не виплачена до цього часу.

03 жовтня 2011 року директором КП «Станиця-Сервіс» ОСОБА_3 був підписаний наказ № 5, який є незаконним. З цим наказом як вимагає закон він не знайомився, він його не стосується, оскільки там його прізвища не вказано.

На його звернення на початку 2012 року колишнє керівництво підприємства (директор ОСОБА_2), прокуратура та Станично-Луганська районна рада відповіді про розмір заборгованості по його заробітній платі не дали.

В ході перевірок діяльності КП «Станиця-Сервіс» були виявлені порушення трудового законодавства з боку колишнього його керівництва. В діях директора ОСОБА_2 були виявлені склади злочинів за ст.ст. 172, 175 КК України.

Зазначаючи, що відповідач будучи директором підприємства у своїй діяльності використовував незаконний наказ № 5 від 03.10.11 р. (про що було зроблено висновок заступником начальника територіальної інспекції праці в Луганській області), потім в якості голови ліквідаційної комісії, не записавши його заборгованість із заробітної плати в реєстр кредиторів, в ході судового розгляду справи ліквідував підприємство, чим своїми діями спричинив йому шкоду у розмірі невиплаченої йому заборгованості із заробітної плати з урахуванням суми прострочення заробітної плати та 3 % річних, позивач у своєму позові просив визнати дії голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 незаконними, утримати з ОСОБА_2 майнову шкоду у вигляді несплаченої заробітної плати в сумі 36275,73 грн., визнати наказ № 5 від 03.10.11 р. «Про заробітну плату КП «Станиця-Сервіс Станично-Луганського району» незаконним та скасувати його, визнати недійсним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців № 1376110004000676 від 03.01.13 р. про проведення державної реєстрації ліквідації юридичної особи - КП «Станиця-Сервіс Станично-Луганського району».

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Від відповідача надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом дійсно встановлено, що позивач з 03 жовтня по 19 грудня 2011 року перебував у трудових відносинах з КП «Станиця-Сервіс», де він займав посаду провідного юрисконсульта.

03 жовтня 2011 року дійсно по підприємству був виданий наказ № 5, яким тимчасово змінювались умови оплати праці.

Матеріалами справи підтверджується факт, що у діяльності підприємстві за вказаний період були виявлені порушення трудового законодавства, з яким у трудових відносинах перебував і відповідач.

Із повідомлення № 62 від 03 січня 2013 року (а.с. 5) йдеться, що КП «Станиця-Сервіс» цього ж дня припинило свою діяльність шляхом ліквідації без правонаступника.

Відповідно до вимог ст. 609 Цивільного кодексу України в цьому випадку у КП «Станиця-Сервіс» припинилися будь-які зобов'язання, в тому числі перед позивачем.

Позивач та відповідач особисто між собою не перебували у трудових чи будь-яких відносинах, тому у останнього не було зобов'язань перед позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що позивач в порушення вимог ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України не надав суду належних доказів про те, що особистими діями відповідача йому було завдано шкоди, суд вважає вимогу позивача про фактичне стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоди у вигляді невиплаченої йому заробітної плати з урахуванням суми її прострочення та 3 % річних такою, що не ґрунтується на вимогах закону, отже в її задоволенні слід відмовити.

Також у зв'язку з ліквідацією КП «Станиця-Сервіс», яке могло бути належним відповідачем за вимогою позивача про визнання наказу № 5 від 03.10.11 р. незаконним та скасування його, у цій частині позову до відповідача теж слід відмовити.

Вимога позивача про визнання дій відповідача в якості голови ліквідаційної комісії незаконним взагалі не відповідають способам захисту порушених прав, які перелічені у ст. 16 Цивільного кодексу України, тому ця вимога також не підлягає задоволенню.

Не може відповідач виходячи із вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», де відповідні записи робить державний реєстратор, особисто відповідати і за законність внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» запису про припинення юридичної особи - КП «Станиця-Сервіс».

Таким чином, на підставі наведеного, у задоволенні позову ОСОБА_1 в цілому слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, відшкодування шкоди, визнання наказу незаконним і скасування його, визнання запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців недійсним - залишити без задоволення за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а відповідачем - в той самий строк з моменту отримання його копії.

Головуючий: