Справа №1- 18 /   2008р.

В И Р О К

   ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

  17 січня  2008 року                                                   

  Ніжинський  міськрайонний суд      

                                                                                                 Чернігівської області

                                                   В  складі:    головуючої - судді  Пантелієнко В.Г.

                                                                        при секретарі           Філоненко  О.В.

з участтю  адвоката  ОСОБА_1

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в  залі  суду  у  місті  Ніжині справу  по   обвинуваченню   ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженця  с. Гармащина,    Ніжинського  району,       Чернігівської  області,  українця, громадянина  України,  раніше  не  судимого, з  середньою  освітою,   одруженого,  маючого неповнолітню  дочку,  працюючого  механізатором  СВК ім.. Прядка,     проживаючого у   АДРЕСА_1 

у скоєнні злочину, передбаченого  с.  125 ч.2   КК України, -

ВСТАНОВИВ:

              03.08.2007 року близько 6-ї години  ранку   ОСОБА_2, біля  сільського  клубу, що  розташований  по  вул. Довженка 1,  в с. Гармащина Ніжинського  району,  на  грунті  особистих  неприязних  стосунків,  завдав   ОСОБА_3  руками  та  ногами  удари  по  голові,   чим  заподіяв  тілесні  ушкодження ,  що  спричинили  короткочасний  розлад  здоров'я.     

            Згідно  висновку  експерта  № 603  від   02.01.2008 року  ОСОБА_3 1957 року  народження,  проживаючого  в с. Гармащина Ніжинського  району,   заподіяні   тілесні  ушкодження, у  вигляді  забитої  рани в  області  обличчя, закритого  перелому  кісток  носа,  які  віднесені  до  легких тілесних  ушкоджень,   що  спричинили  короткочасний  розлад  здоров'я.

  Ніжинським  міськрайонним  судом   28.11.2007 року  стосовно ОСОБА_2      порушена  кримінальна  справа  за  ознаками  ст.  125  ч.2  КК  України.

Допитаний  у  судовому  засіданні  ОСОБА_2  свою  вину  у  пред'явленому  обвинуваченні  не  визнав  та  пояснив,  що  між  ним  та  ОСОБА_3    склались  неприязні  стосунки,  на  його  думку  ОСОБА_3   заздрить йому,  що  він  живе  заможніше,  тому вигадує  всілякі  нісенітниці.       03.08.2007 року  о 6 годині  ранку  біля  сільського  клубу в с.Гармащина    між  ним  та  ОСОБА_3    бійки  не  було  і  він  сусіда  не  бив,  була  розмова   що-до  собаки  ОСОБА_3,  яка  на  його  думку  покрала  у  нього  з  кліток  кролів.  Такий  випадок  був  і  раніше,  однак  він  собаку  не  спіймав,  але  бачив,  що вона  була  схожа  на  ту,   що  у  ОСОБА_3.      І  хоча  ОСОБА_3  стверджував,  що  його  собака  була  прив'язана,  однак  він  йому  не  вірить,    тому  вранці  біля  клубу, де  мешканці  села  зганяють худобу,  він  сварився  із  ОСОБА_3 з цього приводу.  Тілесних  ушкоджень  ОСОБА_3  не  заподіював,  вважає,  що  той  сам  упав, коли йшов додому ,  а  його  оговорює.

Потерпілий  ОСОБА_3   в  судовому  засіданні  пояснив,      що  у  них  з  ОСОБА_2   були  нормальні  стосунки,     хоча  останній  підозрював  його  собаку  у  крадіжці  кролів. Однак  його  собака  завжди  прив'язаний.  З  розмови  з  іншими  сусідами  він  знає,  що  у  них  теж  зникали  кролі  з  кліток,  але  хто їх  викрадав  собаки  чи  злодії   ніхто не  знає,  у  міліцію  ніхто  не  звертався.  03.08.2007 року о 6 годині  ранку  він  вигнав  корову   на  вигін до  сільського  клубу,  і присів  під  тином  в  цей  час   ОСОБА_2  зненацька  підбіг  до нього  і  без  будь-яких  пояснень  почав  бити  ногами  і кулаками  по  обличчю.  Так  як  він  був  у  сидячому  положенні  і для нього  такі дії  були несподіваними,   то  опір він не чинив,  а  лише  закривався  руками. Прийшовши  до тями він почав  тікати.  Коли  ОСОБА_2 бив  його,   то  біля  клубу  були  сусіди,  які  кричали  щоб  він  припинив  бійку.    Діставшись   додому,  він  вмився  від крові,  за  змінив  окровавлений одяг.  Близько 7-ї години  приїхала  з  ферми  його  дружина,  зателефонувала  синові  і  його  відвезли  у  лікарню де  зробили  рентгенівський  знімок  і  наклали  шви. Від госпіталізації  він  відмовився  і  лікувався  вдома.  Через  сім  днів  шви  зняли,  однак  отриманий  перелом  носа  заважає  йому  вільно  дихати,  за  рекомендацією  лікарів  він  потребує  операції.  Просив  стягнути  з  ОСОБА_2   в  задоволення  моральної  шкоди  3 000 гривень,  так  як діями  останнього  йому  завдано  фізичний  біль, який  він  був  змушений  терпіти,   у  нього  залишився  шрам  на  обличчі, зараз від отриманої травми  на  носі  він  потребує  оперативного  втручання. Крім того   діями  обвинуваченого   принижено  його  гідність  перед  односельцями,   це  пригнічує  його, ОСОБА_2  продовжує  вести  себе  зухвало.  Просив  також  стягнути  1 000 гривнів  за  надання  юридичної  допомоги.

Свідок    ОСОБА_4    в  судовому  засіданні  пояснила,  що  03.08.2007 року о 6-й годині  ранку  вона  пішла  на  ферму на  роботу,  а її  чоловік,  потерпілий  по  справі,  повів  корову  на  випас.  Перебуваючи  на  роботі  близько 6 - ї год 30 хв.,   жінки,  що  працюють  з  нею  на  фермі  повідомили їй,  що  ОСОБА_2  побив  її  чоловіка.  Вона зразу  поїхала  додому і  допомогла  чоловікові  привести себе до  порядку, при  цьому  він  розповів,  що  ОСОБА_2   бив  його  ногами  та  кулаками.     О 7-й  ранку  вона  понесла  здавати  на  приймальний  пункт  молоко  і  ОСОБА_2 погрожуючи  їй  ціпком  розказав,  що  побив  її  чоловіка.   Повернувшись  додому  вона  зателефонувала  синові,  з  яким  о 9-год ранку  відвезли  ОСОБА_3  до  лікарні.  Йому  обробили  рани  та  наклали  шви, від  госпіталізації  чоловік  відмовився.  Після  скоєного  чоловік  болісно  переживає за  свою  репутацію, крім того потребує операції на  носі.      ОСОБА_2 веде себе  зухвало,  продовжує  погрожувати  розправою.

Свідок  ОСОБА_5  пояснив що  03.08.2007 року  до  нього  зателефонувала  мати  повідомивши,  що  побили  вітчима.  Він  разом  з  матір'ю  відвозив  ОСОБА_3  до  лікарні у  нього  було  в  крові  обличчя, одяг, була  розбита голова. В лікарні  вітчиму  наклали  шви, він  пояснював,  що  побив  його  сусід  ОСОБА_2.

Аналізуючи  покази  підсудного,  потерпілого,  свідків  та  дослідивши  матеріали  справи  суд  приходить  до  наступних  висновків:

У  судовому  засіданні  ОСОБА_2    стверджував,  що  не  заподіював  ОСОБА_3  тілесних  ушкоджень,  а  що  останній  отримав  їх  під  час  падіння з  висоти власного  зросту.  Однак  висновком  експерта  таке  твердження  спростовується,  оскільки   виникнення  таких  тілесних  ушкоджень в  результаті  падіння - малоймовірно. 

Крім  того,  хоча  підсудний  заперечує  свою  причетність  до  заподіяння  потерпілому  тілесних  ушкоджень,  його  причетність  доводиться  показами  потерпілого  та  свідків ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  даних  в  судовому  засіданні,  які бачили  потерпілого  зразу  ж  після  нанесення  тілесних  ушкоджень і  він  повідомив,  що  їх  заподіяв  саме  ОСОБА_2  Вони  допомагали  відвезти  потерпілого  у  лікарню  де  він  також  пояснював,  що  його  побив  саме  ОСОБА_2. 

Покази  потерпілого  та  свідків  ОСОБА_4,  та  ОСОБА_5  є  послідовними,  такі ж  покази  вони  давали  в  своїх  поясненнях  дільничному  інспектору, де  вказували про  побиття  потерпілого  саме  ОСОБА_2,  що  підтверджується   відмовним  матеріалом  №1618  Ніжинського  МРВ УМВС.

 Хоча  ОСОБА_2  стверджував,  що потерпілий  і  свідки   його  оговорюють,  однак  у  судовому  засіданні  не  було  здобуто  доказів,  які  б  підтверджували це твердження.  Між  сторонами  були    звичайні   сусідські  стосунки і  підстав  оговорювати  підсудного  суд  не  вбачає.     Навпаки  протягом  усього  часу  розгляду  справи  потерпілий  бажав  примирення  з  підсудним.

Хоча  підсудний     заперечує  свою  причетність  до  нанесення  тілесних  ушкоджень   ОСОБА_3,  однак  суд  вважає  таку  позицію - позицією  захисту,  обрану  з  метою  уникнути  покарання,  тому  критично  відноситься  до   показів  даних  ОСОБА_2 і  визнає  їх  такими,  що  не  заслуговують  на  увагу.

             Вина  підсудного  доводиться  матеріалами    судово-медичної  експертизи   № 603  від   02.01.2008 року згідно  якої    ОСОБА_3   заподіяні   тілесні  ушкодження, у  вигляді  забитої  рани в  області  обличчя, закритого  перелому  кісток  носа,  які  віднесені  до  легких тілесних  ушкоджень,   що  спричинили  короткочасний  розлад  здоров'я.

Аналізуючи  зібрані  по  справі  докази  в  їх  сукупності  суд  прийшов  до  висновку,  що  винуватість  ОСОБА_2    в пред'явленому  йому  звинуваченні     в  заподіянні умисних  легких  тілесних  ушкоджень,  які  потягли  короткочасний  розлад  здоров'я   потерпілому  ОСОБА_3,  доведена  повністю, тому  він  має  нести  відповідальність  за  ст. 125 ч.2 КК  України. 

Вирішуючи  питання  про  обрання    виду  та  міри  покарання ОСОБА_2    суд  враховує  його  позитивну  характеристику,  тяжкість  і  суспільну  небезпеку  скоєного  ним,  те  що  він  раніше  не  засуджувався, є працюючою  особою,    обтяжуючих  та  пом'якшуючих  покарання підстав  не  встановлено,      і  вважає,  що  йому  має  бути  призначено  покарання  в  межах  санкції  ст.. 125 ч.2 КК  України  у  вигляді виправних  робіт. 

Заявлений  по  справі  цивільний  позов  ОСОБА_3    що - до  відшкодування   заподіяної  моральної  шкоди  у  сумі  3 000 гривень   з  урахуванням  обставин,  за  яких  було  вчинено  злочин,   суд  вважає  доведеним  частково,    його  слід    задовольнити    у    розмірі 2 500 гривень.  При  цьому  суд  враховує ,  що  потерпілий   терпів  біль  від  отриманих  тілесних  ушкоджень та  моральні  переживання, накладені  на  обличчі  шви  відобразились  на  зовнішності  потерпілого, заподіяння  тілесних  ушкоджень   внесло  дискомфорт   в  його повсякденне  життя,  так  як  він  не  ходив  на  роботу, на  час  його  лікування  були  порушені  нормальні життєві  зв'язки та  стосунки  з  оточуючими  людьми.   

Відшкодування  потерпілому  1 000 гривень витрат  на  правову  допомогу    за  послуги   надані   адвокатом,   який   складав  потерпілому  скаргу,  робив  запити,  приймав  участь  у  судових  засіданнях,  суд  вважає  можливим задовольнити  частково,    у  сумі  500 гривень.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати  винним  за  ст.  125 ч.2 КК  України    та  призначити  покарання  10 (десять )  місяців  виправних робіт з відрахуванням  в доход держави 10 (десять)  процентів  заробітку. 

Стягнути  з  ОСОБА_2   на  користь  ОСОБА_3 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривнів     в  задоволення  цивільного  позову та  500(п'ятсот) гривнів витрат на правову  допомогу, а всього стягнути  3000 (три тисячі гривнів) .

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом  п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя      Ніжинського

  міськрайонного  суду                                                                            В.Г. Пантелієнко