Справа №1- 344 2008р
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2008 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд
Чернігівської області
В складі: головуючої - судді Пантелієнко В.Г.
при секретарі Філоненко О.В.
з участю прокурора Дусь Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Носівка Чернігівської області, українки, громадянки України, маючої середню освіту, працюючої машиністом прибиральних машин Київського метрополітену, раніше не судимої, розлученої, проживаючої в АДРЕСА_1;
у скоєнні злочину передбаченого ч. 1, 3 ст. 358 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На початку червня 2008 року, близько 22-ї години ОСОБА_1, за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, з метою використання підробленого посвідчення пенсіонера, інваліда дитинства 2-ої групи, для безкоштовного проїзду в електропоїздах, в посвідчення НОМЕР_1 виписане на ім'я ОСОБА_2 та видане Управлінням соціального захисту населення Мінської районної державної адміністрації м. Києва, яке підсудна знайшла на території станції метро Славутич в м. Києві та в якому знаходився, частково вклеєний, аркуш паперу з відтиском гербової печатки відділу соціального захисту населення Ватутівської районної Ради м. Києва, вклеїла свою фотокартку, частину якої перекрила аркушем паперу, з відтиском вищевказаної печатки. Таким чином ОСОБА_1, підробила посвідчення пенсіонера інваліда дитинства 2-ої групи, з метою його використання.
11 жовтня 2008 року о 09 годині 30 хвилин, на Київській посадочній платформі залізничної станції Ніжин, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що посвідчення на ім'я ОСОБА_2, з вклеєною фотокарткою ОСОБА_1 є підробленим, з метою безкоштовного проїзду в електропоїзді № 6913 сполученням Ніжин - Київ-Волинський, пред'явила працівнику ст. Ніжин, яка здійснювала перевірку наявності у пасажирів квитків та посадкових документів, в якості проїзного документу вищевказане підроблене посвідчення, яке було у неї відразу вилучено працівниками міліції.
Згідно висновку судово-технічної експертизи № 105 від 23.10.2008 року, в пенсійному посвідченні НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, яке було вилучене у громадянки ОСОБА_1, мають місце ознаки часткової зміни первинного змісту документу - вклеювання частини іншого документу, а саме, відтиска гербової печатки.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, та пояснила, що на початку червня місяця 2008 року, під час роботи , вона на території станції метро Славутич у м. Києві, знайшла посвідчення пенсіонера інваліда з дитинства 2-ої групи, виписане на ім'я ОСОБА_2, в якому була відсутня фотокартка. З метою безкоштовного проїзду в електропоїздах вона в знайдене посвідчення вклеїла свою фотокартку, частину якої перекрила аркушем паперу з відтиском печатки, який був не приклеєний. 11 жовтня 2008 року, близько 09 години 30 хвилин, на Київській посадочній платформі залізничної станції Ніжин, в м. Ніжині використала вище вказане посвідчення з метою безкоштовного проїзду в електропоїзді № 6913 сполученням Ніжин - Київ-Волинський. У вчиненому розкаялася, просила суворо не карати.
Крім визнання вини підсудною її вина в інкримінованому злочині підтверджується також іншими доказами, які суд відповідно до ст. 299 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що підсудна та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Заслухавши підсудну, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю і її дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення посвідчення, що видається установою, організацією та ч. 3 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документу, за що вона має нести відповідальність.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - який відноситься до злочинів невеликої тяжкості; особу винної, яка раніше не засуджувалася, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання в межах санкції ч. 1, 3 ст. 358 КК України у вигляді штрафу.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винною
за ч. 1 ст. 358 КК України та призначити покарання у виді штрафу у сумі 600 (шістсот) гривень,
за ч. 3 ст. 358 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу у сумі 600 (шістсот) гривень.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 912 (дев'ятсот дванадцять) грн. 71 коп. за проведення судово-технічної експертизи.
Речові докази по справі: підроблене пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_2, залишити в матеріалах справи.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Ніжинського
міськрайонного суду В.Г. Пантелієнко