Справа №1-81/08

В И Р О К

іменем           України

25 лютого  2008 року                                      

                                                                            Ніжинський міськрайонний суд

Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Пантелієнко В.Г.,

при секретарі - Філоненко О.В.,

з участю прокурора - Мозгового С.К,

адвоката ОСОБА_1

                   розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжина, українця, громадянина України, маючого  середню освіту, розлученого,  не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1,

 раніше засудженого 2.02.1998 року Залізничним районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 1 КК України до двох років позбавлення волі з застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік. та штрафу в 50 прожиткових мінімумів.

    20.1.1998 року Ніжинським міським судом Чернігівської області за ст. 206 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі. Звільненого   20.03.2001 року за постановою Балакліївського районного суду Харківської області від. 19.03.2001 року за ст. 52 КК України з не відбутим строком покарання 7 місяців 1 день

 за ст.164 ч.1  КК України,

ВСТАНОВИВ:

                   Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 листопада 2004 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3  на утримання доньки ОСОБА_4-ІНФОРМАЦІЯ_2   у розмірі 1/4 всіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення  дитиною повноліття, але починаючи з 2004 року підсудний аліментів не сплачує та має заборгованість, яка станом на 01 червня 2007 року складає 4152 грн. 75 коп. Незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця та працівників Ніжинського МРВ про кримінальну відповідальність ОСОБА_2    продовжував злісно ухилятись від сплати аліментів.

                   Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою визнав повністю і показав, що дійсно не сплачував аліменти,  пояснивши це своїм  матеріальним становищем.  Деякий  час  він працював  в майстерні  по ремонту взуття,  однак кошти на утримання дитини не надавав  і заборгованість по аліментам не відшкодовував.       Йому відомо про рішення суду про стягнення з нього аліментів.  Цивільний  позов  заявлений  колишньою  дружиною  ОСОБА_3  в сумі 4 152,75 грн.  підсудний   визнав.

                   Крім визнання вини підсудним  його вина в інкримінованому  йому злочині підтверджується також  іншими доказами, які суд відповідно до ст.299 КПК УкраЇни визнав недоцільним досліджувати  стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати  ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

                   Заслухавши підсудного, та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 доведена  повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.164 ч.1 КК УкраЇни як злісне ухилення від сплати встановлених  рішенням суду  коштів  на утримання дитини.

                   При призначенні покарання підсудному,   суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,  що він віднесений до злочинів невеликої тяжкості;           особу винного, який  перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу захворювання на алкоголізм, а у психіатра з приводу психопатії, також перебуває на обліку у лікаря фтизіатра з приводу захворювання на туберкульоз легенів, обставини, що пом'якшують покарання, -  щире каяття, дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді   обмеження волі  із застосуванням  ст.. 75 КК України.

Не зважаючи  на ту обставину,  що  підсудний визнав цивільний позов,  суд вважає  за потрібне  в  задоволенні позову  потерпілої  ОСОБА_3  відмовити,  з тих  підстав,  що  4 152грн 75 коп.   стягнуто з підсудного  у  виконання   рішення  про  стягнення  аліментів,  таким  чином  стягувати   зазначену  суму  немає  потреби,  оскільки   будуть  порушені  права  підсудного.      Рішення  суду   знаходиться  у  стадії  виконання, зазначена  сума  підтверджує  наявність  заборгованості, яка  має  примусово  стягуватись  органами  виконавчої служби.   

                   Керуючись ст.ст.323, 324 КПК УкраЇни, суд

ЗАСУДИВ:

                   ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК УкраЇни і призначити йому покарання у вигляді  обмеження  волі  терміном 1 (один) рік.

       На  підставі  ст. 75 КК України  звільнити  ОСОБА_2    від  призначеного  покарання,  встановивши   йому  іспитовий  строк   1 (один) рік,  з покладенням  на  нього  обов'язку  повідомляти  органи  кримінально-виконавчої  системи про  зміну  місця  проживання  та  з'являтись  для  реєстрації  в  органи кримінально виконавчої  системи  щомісячно.

В задоволенні  позову  ОСОБА_3  про  стягнення  4152 грн 75 коп  заборгованості  по  виплаті  аліментів,  відмовити

Запобіжний захід  ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили    залишити  у вигляді підписки про невиїзд.

                   На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Черниігівської області через Ніжинский міськрайонний суд протягом п*ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

                   Суддя: