Справа № 303/510/14-ц

2/303/674/14

Номер рядка стат.звіту - 43

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТзОВ «І.Т.В.Сервіс Плюс» про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що є власником квартири АДРЕСА_1, однак в квартирі зареєстрована ОСОБА_2, яка в квартирі не проживає та в добровільному порядку відмовляється знятися з реєстраційного обліку. Таким чином реєстрація відповідача в будинку створює незручності, додаткові витрати на його утримання, порушує її право, як власника, на вільне користування та розпорядження своїм майном, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явилася. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з наведених підстав у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з'явилася за невідомих причин. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Причини своєї неявки відповідач суду не повідомила. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та за згодою позивача відповідно до ст.ст. 224, 225, 226 ЦПК України ухвалити заочне рішення.

Представник ТзОВ «І.ТВ.Сервіс Плюс» в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 215, 225, 226 ЦПК України, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 10.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 продав належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1, позивачу по справі. Право власності ОСОБА_1 на квартиру також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 15964502 від 10.01.2014 року.

З довідки № 1-05901 від 28.01.2014 року, виданої ТОВ «І.Т.В.Сервіс», вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 47597-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України)

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло-житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не набула самостійного права на житло з підстав, передбачених законом, втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку із зміною власника, оскільки до нового власника квартири, тобто до позивача, не перейшло збереження права користування житлом колишніх власників (членів їх сім'ї), а тому позов про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню. З врахуванням вищенаведеного, слід визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1.

Згідно з ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 243,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 224, 225, 294 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 405 ЦК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 243,60 грн. судових витрат.

На рішення суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя А.М.Заболотний