РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/88/14Головуючий суду першої інстанції:Українець Л.І.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.

"27" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого-судді:Романової Л.В.,

суддів:Моісеєнко Т.І., Редько Г.В.,

при секретарі:Мартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Садово-виноградарського товариства «Енергетик» про зобов'язання вчинити певні дії; визнання незаконним та часткового скасування рішення загальних зборів (зборів уповноважених) Садово-виноградарського товариства «Енергетик» від 06 квітня 2013 року за апеляційною скаргою Садово-виноградарського товариства «Енергетик» на рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2013 р. ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до СВТ «Енергетик» про скасування рішення голови СВТ «Енергетик» про відключення земельної ділянки НОМЕР_1 від електропостачання, та надалі, уточнивши позовні вимоги, просила також визнати незаконним та скасувати рішення звітно-виборних зборів уповноважених членів Садово-виноградарського товариства «Енергетик» від 06 квітня 2013 року в частині надання членам товариства строку до 01.05.2013 для внесення цільового внеску у зв'язку з реконструкцією центральної лінії електромережі та після 01.05.2013 відключення від електропостачання земельних ділянок боржників -членів товариства.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивачка з 1995 року є членом СВТ «Енергетик» та користується земельною ділянкою НОМЕР_1, де з 1998 року проживає в дачному будинку. Електроенергія на ділянку подається відповідно до договору між нею та товариством. Членські внески позивачка оплачує, як правило, регулярно та за спожиту електроенергію - щомісячно, дотримуючись умов договору. Разом з тим, 06 вересня 2013 р. її письмово попередили про відключення земельної ділянки від електропостачання, а 11 вересня 2013 р. голова СВТ «Енергетик» разом із електриком та працівниками міліції з'явився з наміром здійснити відключення її ділянки від електропостачання. При цьому голова СВТ «Енергетик» Рибченко Г.П. повідомив її, що відключення від електропостачання здійснюється на підставі рішення товариства. Ознайомившись з рішенням загальних зборів товариства, позивачка вважає його незаконним в частині відключення від електропостачання земельних ділянок, просить скасувати рішення саме в цій частині.

Рішенням Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2013 р. позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 3 питання 2 рішення загальних зборів СВТ «Енергетик» від 06 квітня 2013 р. про визначення строку внесення цільового внеску 220 грн. на реконструкцію центральної лінії електромережі до 1 травня 2013 р. та відключення членів товариства від електроенергії за невнесення коштів після встановленого строку. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На зазначене рішення суду СВТ «Енергетик» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просять скасувати оскаржуване рішення суду в частині вимог, що задоволені.

Представник апелянта вважає, що оскільки збори уповноважених, відповідно до п. 5.2 Статуту, є найвищим керівним органом товариства, а рішення про відключення після 01 травня 2013 р. від електропостачання користувачів земельних ділянок - боржників, які не оплатили цільовий внесок 220 грн. до 01 травня 2013 р., прийнято більшістю голосів, тому вимоги позивачки про неправомірність рішення зборів, в частині, що оскаржене є безпідставними. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення вимог позивачки ОСОБА_6, не зазначив які саме норми Закону України «Про кооперацію» чи положення Статуту відповідачем були порушені. Посилання суду на п.5.3 Статуту, в межах якої діяли загальні збори, апелянт вважає помилковим, оскільки при вирішенні питання, що стосується організаційної та уставної діяльності товариства відповідачем було дотримано положень Статуту товариства та Закону України «Про кооперацію». Також апелянт зазначає, що суд не врахував, що рішенням Ленінського районного суду АРК від 27.03.2012 р., яке набрало законної сили, позивачці було відмовлено у визнанні незаконним визначення до сплати цільового внеску на реконструкцію центральної лінії електромережі у розмірі 220 грн.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується та не є предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що рішення звітно-виборних зборів уповноважених членів СВТ «Енергетик» від 06 квітня 2013 року в частині визначення строку до 01.05.2013 р. для внесення цільового внеску на реконструкцію лінії електромережі та подальшого відключення від електропостачання земельних ділянок боржників прийнято з порушенням п.5.3 Статуту СВТ«Енергетик» оскільки питання, за яким було прийнято рішення не було внесено в порядок денний зборів, тому суд дійшов висновку про необхідність скасування п.3 питання 2 рішення зборів уповноважених СВТ «Енергетик».

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» садівничі товариства є добровільними громадськими об'єднаннями для організації колективного саду та городництва і створення умов для культурного проведення вільного часу на земельних ділянках та мають бути зареєстровані в органах державної влади як юридичні особи, які користуються правами і виконують відповідні обов'язки, пов'язані з їхньою діяльністю, а також мають самостійний баланс. Садівничі товариства мають повну господарську самостійність у впроваджені своєї діяльності і покривають свої витрати за рахунок внесків членів товариств.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» Статут кооперативу є основним правовим документом, що регулює його діяльність. Тобто, є нормативним документом кооперативу, що встановлює механізм та способи реалізації завдань кооперативу з урахуванням особливостей його господарської діяльності.

В Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку затверджено наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97 враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачені Законом України «Про кооперацію», а саме: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи.

Виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено статтею 2 Закону України «Про кооперацію» випливає, що садівничі товариства по організаційно-правовій структурі відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Стаття 12 Закону України «Про кооперацію» передбачає окрім інших основних обов'язків члена кооперативу - сплату визначених статутом кооперативу внесків.

Вказаний обов'язок по сплаті внесків покладено також і Статутом товариства (п.3.6 "е"), за яким член садівницького товариства наряду з іншими обов'язками, зобов'язаний своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески в розмірі встановленому загальними зборами товариства.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» визначена компетенція загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), до переліку основних можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Аналогічні положення має Статут відповідача (п.5.3), яким передбачено можливість загальними зборами (зборами уповноважених) вирішення інших питань, пов'язаних із статутною діяльністю.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до п. 2.1. Статуту СВТ«Енергетик» метою діяльності Товариства є організація колективного саду і використання його членами виділених земельних ділянок для виробництва фруктів, ягід, овочів і іншої сільськогосподарської продукції, відпочинку, культурного проведення часу. За рахунок цільових внесків садівників товариство організує роботу з водопостачання, електрифікації… (а.с.35-45).

Як вбачається з матеріалів справи, за протоколом звітно-виборних зборів уповноважених членів Садово-виноградарського товариства «Енергетик» від 06 квітня 2013 року в порядок денний були включені питання: 1) звіт голови правління про виконану роботу за 2012 рік (доповідач голова СВТ Рибченко Г.П.); 2) Звіт ревізійної комісії; 3) затвердження кошторису на 2013 р..... 8) Різне (а.с.28-29).

Судом першої інстанції встановлене, що в ході доповіді голови товариства по першому питанню порядку денного загальних зборів від 06 квітня 2013 р. голова СВТ Рибченко Г.П. доповів також про стан електрифікації товариства та проведену роботу у зв'язку з реконструкцією центральної лінії електромережі та повідомив про наявність боржників, які не внесли на проведені роботи цільові внески. Головою товариства було запропоновано запровадження примусових заходів до боржників -членів товариства.

Оскаржуючи фактично лише процедуру прийняття рішення загальних зборів, позивачкою не заперечувався факт наявності в неї заборгованості за цільовим внеском на реконструкцію електролінії в розмірі 220 грн.

Проте, питання щодо правомірності встановлення розміру цільового внеску вирішувалось при розгляді іншої цивільної справи між тими самим сторонами за позовом ОСОБА_6 та рішенням суду в цій частині позивачці було відмовлено. Зазначене рішення Ленінського районного суду АР Крим від 27 березня 2013 року набрало законної сили (а.с.17, 55).

Разом з тим, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення вдався до цитування змісту ухвали Апеляційного суду АР Крим від 26.06.2013 р., яким рішення Ленінського районного суду АР Крим від 27 березня 2013 року залишено без змін (а.с.55-56), та посилався лише на ухвалу Апеляційного суду АР Крим в порушення положень ст. 61 ч.3 ЦПК України, а не на обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, які не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті ж самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В результаті чого суд дійшов помилкового та необґрунтованого висновку, що прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів відбулось з порушенням положень Статуту товариства.

За правилами ст.ст. 10, 31 ЦПК України сторони мають рівні процесуальні права та обов'язки, в тому числі і рівні права щодо подання доказів.

При вирішенні цивільних справ суд виходить з поданих сторонами доказів. Згідно з принципом змагальності сторін у цивільному судочинстві, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім обставин, які не підлягають доказуванню, що встановлено статтями 60, 61 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено фактів (обставин), за наявності яких закон пов'язує настання певних юридичних наслідків, зокрема скасування вирішеного на загальних зборах (зборах уповноважених) питання, розглянутого в межах повноважень та статутної діяльності товариства. Сам факт невнесення окремим пунктом до порядку денного питання щодо виробничої діяльності товариства не є порушенням процедури його прийняття, оскільки зазначене питання, яке потребує вирішення, виникло в ході доповіді голови товариства, яким було внесено пропозицію запровадження певних заходів, було обговорене, та за яке було проведено голосування.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апелянта є обґрунтованими, оскільки вони відповідають вимогам закону, підтверджені матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313 - 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Садово-виноградарського товариства «Енергетик» задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 листопада 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до Садово-виноградарського товариства «Енергетик» про визнання незаконним та часткового скасування рішення загальних зборів (зборів уповноважених) Садово-виноградарського товариства «Енергетик» від 06 квітня 2013 року відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Редько Г.В.