РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/165/14Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Романова Л. В.

"20" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого-судді:Романової Л.В.,

суддів:Моісеєнко Т.І., Редько Г.В.,,

при секретарі:Богданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_7 на заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 р. ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи тим, що від шлюбу подружжя мають дитину - дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини проживає окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, не працює. Позивачка просила стягнути аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дочки в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно.

Заочним рішенням Судацького міського суду АР Крим від 04.11.2013 позов ОСОБА_6 задоволено, стягнуто на її користь з ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 05.08.2013 до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір в дохід держави у розмірі 229,40 грн.

Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 05.12.2013 заяву ОСОБА_8, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На заочне рішення суду ОСОБА_8, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_7, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення принципу змагальності сторін, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове - про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 500 грн.

Апелянт зазначає, що дочка більшу частину часу проживає з відповідачем та його батьками. Зокрема, в літній період дитина знаходиться з ними увесь час. Більшу частину одягу для дитини придбаває відповідач зі своїми батьками, забезпечує всім необхідним для розвитку дитини, сплачує витрати за дитячий садок, забезпечує повноцінним харчуванням та у разі необхідності - ліками. Апелянт також посилається на те, що відповідач на даний час за станом здоров'я працювати не в змозі, оскільки має складний перелом шейки правого стегна, що потребує тривалого лікування та реабілітації, у зв'язку з чим розмір аліментів, визначений судом 1000 грн. занадто великий. Просить зменшити суму стягнутих аліментів до 500 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що є передбачені законом підстави для стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до її повноліття, оскільки відповідач не виконує свої обов'язки щодо утримання дитини, домовленість між сторонами з цього приводу відсутня.

Справа розглянута судом за відсутності відповідача в порядку заочного провадження.

Судом правильно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3,4), за довідкою з місця реєстрації дитина проживає з матір'ю за адресою АДРЕСА_1 (а.с.2).

За такими обставинами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення аліментів з відповідача, проте з визначеним розміром аліментів, що підлягають стягненню, судова колегія не може погодитись, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання стосовно розміру аліментів, що підлягає стягненню, судом в порушення вимог ст. 182 СК України не з'ясоване матеріальне положення платника аліментів, не враховано його стан здоров'я, на підтвердження якого відповідачем надавались медичні довідки від 30.09.2013 та 30.10.2013 р. (а.с.18,25).

З матеріалів, які додані до апеляційної скарги вбачається, що відповідач хворіє з 20.08.2013 р. з діагнозом: закритий перелом шейки правого стегна; непрацездатний; самостійно не пересувається (а.с.85, 86). Також апелянтом надані письмові докази про наявність витрат, понесених на забезпечення неповнолітньої дитини іграшками, одягом (в т.ч. сезонним) (а.с.42-46,49-50), вакцинацією для влаштування дитини у дошкільний дитячий заклад (а.с.54-55), витрати на дошкільний дитячий заклад (а.с.53).

Оскільки відповідач не має регулярного доходу, за станом здоров'я непрацездатний з 20.08.2013 р., від утримання дитини не ухиляється, колегія суддів із врахуванням встановлених обставин, вважає, що доводи апеляції заслуговують на увагу та дійшла до висновку, що розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини може бути зменшений до 650 грн. щомісячно до поліпшення стану здоров'я відповідача і зміни його матеріального стану.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним також зазначити, що судом при ухваленні рішення про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини в твердій грошовій сумі до досягнення дитиною повноліття, в резолютивній частині рішення вказано «але не нижче 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку», що не передбачене ст.184 СК та відповідно не може бути застосовано, оскільки ч.2 ст.182 СК, що встановлює цей обов'язковий мінімум, має виключення у випадку визначення аліментів за положеннями ст.184 СК.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції на підставі пункту 1 частини 1 ст. 309 ЦПК України та стягнення з ОСОБА_7 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 650 грн. щомісячно.

Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313 - 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, яка діє в інтересах ОСОБА_7 на заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року задовольнити частково.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року в частині розміру аліментів, що підлягає стягненню - змінити.

Зменшити розмір аліментів, що за рішенням Судацького міського суду АР Крим від 04 листопада 2013 року підлягає стягненню з ОСОБА_7, ІНПП НОМЕР_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1000 грн. до 650 грн. щомісячно, починаючи з 05.08.2013 р. до досягнення дитиною повноліття.

Виключити з резолютивної частини рішення суду першої інстанції фразу «але не нижче 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку».

В іншій частині рішення Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Романова Л.В. Моісеєнко Т.І. Редько Г.В.