№ справи:124/8545/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.
№ провадження:22-ц/190/948/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Онищенко Т.С.,
суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С.
при секретарі:Рижих М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Прокуратури Центрального району м. Сімферополя АР Крим про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03.12.2013,-
в с т а н о в и л а :
Позивач - ОСОБА_6 20.09.2013 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства неправомірно не розглянув його звернення, не провів перевірку за його участю, а переслав його звернення суб'єкту оскарження - в Міністерство соціальної політики АР Крим, у зв'язку з чим йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в сумі 2000 грн. /арк. с. 1/.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03.12.2013 зазначений позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Прокуратури Центрального району м. Сімферополя АР Крим стосовно не розгляду заяви ОСОБА_6 з питання невиплати грошової компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування. В іншій частині вимоги залишено без задоволення /арк. с. 21-22/.
Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач по справі - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права /арк. с. 28/.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача-апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, звертаючись з даним позовом просив суд визнати неправомірними дії відповідача - Прокуратури Центрального району м. Сімферополя АР Крим та відшкодувати моральну шкоду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Міністерство соціальної політики АР Крим всупереч вимог чинного законодавства відмовило йому у виплаті компенсації за невикористані в 2008 і 2009 роках санаторні путівки. Відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру», він звернувся до Прокуратури Центрального району м. Сімферополя АР Крим з заявою, в якій просив провести ретельну перевірку викладених ним фактів відносно відмови Міністерства соціальної політики АР Крим і вжити заходи прокурорського реагування, зокрема, направити подання про виплату йому компенсації за невикористані в 2008-2009 роках путівки. До цього часу відповідач не повідомив йому про результати розгляду його звернення, зокрема, він не повідомлений про результати проведеної перевірки і про прийняті заходи прокурорського реагування. Неправомірні дії відповідача позбавили його права на звернення до органів влади, яке передбачено статтею 40 Конституції України і Законом України «Про звернення громадян». Нескінченне листування, ігнорування відповідачем його законних прав і інтересів, почуття образи від свавілля державних чиновників, усвідомлення своєї безпорадності та неможливості добитися справедливості заподіяли йому душевні хвилювання, внаслідок чого йому завдана моральна шкода, розмір якої він оцінює в сумі 2 000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Зі змісту статей 19-21 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що нагляд за додержанням і застосуванням законів здійснюється прокуратурою, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Порядок проведення перевірок встановлений статтею 21 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право внесення подань, які є актами реагування на виявлені порушення закону
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова або службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, відповідач є суб'єктом владних повноважень, оскільки в розумінні положень Закону України «Про прокуратуру» здійснює владні управлінські функції щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів, в т.ч. шляхом проведення перевірок за письмовим зверненням фізичних осіб.
Згідно частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, спір по даній справі не є цивільним, а є публічно-правовим, оскільки виник між ОСОБА_6, як фізичною особою, та Прокуратурою Центрального району м. Сімферополя АР Крим, як суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження дій прокуратури, пов'язаних з не розглядом звернення та не проведенням перевірки відповідно до вимог закону.
За правилами частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 18 постанови «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» №8 від 20.05.2012 роз'яснив, що прокурорський нагляд є видом державної діяльності прокурора, а тому справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора, пов'язаних зі здійсненням перевірок, є адміністративними.
За таких обставин, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства тому, що вимоги про відшкодування шкоди (моральної), заподіяної протиправними діями суб'єкта владних повноважень (прокуратурою) заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір (з приводу неналежного виконання прокуратурою владних функцій, покладених на неї статтею 21 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлені повноваження прокурорів щодо перевірок та порядок проведення перевірок).
Положеннями пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції належним чином не визначився з характером спірних правовідносин та в порушення наведених вимог процесуального закону своєю ухвалою не закрив провадження у справі, а вирішив справу по суті, яка не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до частини 1 статті 310 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження з підстав, визначених статтею 205 Кодексу.
На підставі наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 205-206, 303, 307, 310, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03.12.2013 скасувати.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Прокуратури Центрального району м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди - закрити.
Повідомити ОСОБА_6, що розгляд його вимог до Прокуратури Центрального району м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди віднесений до юрисдикції адміністративного суду відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: