243/931/14-ц
№ 6/243/204/2014
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2014 року Слов'янський міськрайоний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Якуші Н.В.
при секретарі -Дручиніної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська справу за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,-
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2014 року до Слов'янського міськрайонного суду надійшло подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, погоджене з Начальником виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції С.А. Сологуб, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
В обґрунтування подання заявник посилається на те, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-3241 від 05.07.2007 року, виданий на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття. Заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_1 за виконавчим листом №2-3241 складає 30361,00 грн. Тому просить суд, тимчасово обмежити право ОСОБА_1 на виїзд з території України до виконання зобов'язань, встановлених виконавчим листом №2-3241, виданого на підставі рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05.07.2007 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття.
Представник ВДВС Слов'янського міськрайонного управління юстиції Шконда О.І. в судове засідання не з'явилася, повідомлялась належним чином про місце і час розгляду подання, надала суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності.
Суд, дослідивши подання та надані до нього документи, вважає що дане подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правилами частини 1 ст. 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Право на свободу пересування є фундаментальним правом природно-правового походження та складається із таких основних складових: право фізичної особи на в'їзд і на виїзд з території країни, на якій вона перебуває, право вільного пересування у межах цієї території, у тому числі право на вільний вибір місця про живання. Це конституційне право належить всім фізичним особам: громадянам України, іноземцям та особам без громадянства.
Право на свободу пересування має також своє первинне закріплення у ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 2 Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначає "Інструкція з організації примусового виконання рішень", затверджена Наказом Мінюсту України від 02.04.2012 N 512/5 (далі - Інструкція). Розділом ХІ зазначеної інструкції передбачений порядок обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну.
На думку суду, подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Шконда О.І. подане з суттєвим порушенням вимог зазначеної інструкції, а саме:
В порушення п. г) ч. 11.1.1. ст. 1.1. Розділу ХІ Інструкції подання взагалі не містить підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.
Приписами частини 2 статті 6 Закону України 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Право звернення державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України закріплене до виконання зобов'язань за рішенням, закріплене в п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України в редакції від 4 листопада 2010 року № 2677-VІ „Про виконавче провадження".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлені нормами Закону України в редакції від 4 листопада 2010 року № 2677-VІ „Про виконавче провадження". Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 5 Закону).
Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, слід розуміти як пряму відмову від виконання судового рішення, так і інші винні дії, які свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань.
У порядку виконання вимог статей 5,6,63 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем з метою встановлення у боржника рухомого або нерухомого майна та місця його реєстрації не було зроблено відповідні запити до КП "БТІ", ДАІ, оскільки надані державним виконавцем разом з поданням документи про це не свідчать.
Крім того суд не вбачає і запитів до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб та про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.
Тобто, державним виконавцем не надані будь які об'єктивні, беззаперечні докази на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про стягнення аліментів та дані про те, що державним виконавцем були прийняті всі заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду.
Крім того, в порушення ч. 11.1.5. ст. 1.1. Розділу ХІ Інструкції про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець не повідомив боржника.
З огляду на вищевикладене, суд визнає, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь які об'єктивні, беззаперечні докази на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього державним органом, у зв'язку з чим вважає, що відсутні достатні законні підстави для задоволення подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції щодо обмеження конституційних прав громадянина України.
Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також, оцінюючи надані докази, суд вважає позовну заяву поданою передчасно, тому вона не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Законом України "Про виконавче провадження", суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Н.В. Якуша