Дата документу Справа № 311/4019/13-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп /778/60/14 Головуючий в 1-й інстанції:
Категорія: ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 Степаненко Ю.А.
КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого-судді Кузьмичова В.Ю.,
суддів: Жовніренко В.П., Шаповал О.С.,
при секретарі Воронько С.Г.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 120130800190001198 щодо обвинуваченого у вчиненні злочину за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, який мешкає в АДРЕСА_1,
за участю прокурора Стоматової В.П.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
В С Т А Н О В И Л А :
З апеляційної скаргою до апеляційного суду звернувся обвинувачений ОСОБА_2, якого вироком Василівського районного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року визнано винуватим та засуджено:
- за ч.2 ст. 185 КК України до 2-х років позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, поглинаючи менш суворе покарання більш суворим, до відбування ОСОБА_2 призначено 3 роки позбавлення волі. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 змінений з особистого зобов'язання на тримання під вартою, взятий під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 07.11.2013 року; з нього стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1 802,05 грн. та моральну шкоду в сумі 2 000 грн., а всього - 3 802, 05 грн.
Як встановлено судом, 28.05.2013 року, приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи вільний доступ до 1/2 частини магазину, яка належить ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2, знаходячись там, з метою крадіжки чужого майна, шляхом пошкодження стіни, проник на 1/2 частину магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка належить ОСОБА_3, звідки повторно скоїв крадіжку грошей в сумі 1 246 грн. і продуктів харчування, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 1 511 грн.
29.05.2013 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи вільний доступ до 1/2 частини магазину, яка належить ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2, знаходячись там, з метою крадіжки чужого майна, шляхом пошкодження стіни, проник на 1/2 частини магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка належить ОСОБА_3, звідки скоїв крадіжку продуктів харчування, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 291 грн. 05 коп.
05.07.2013 року, приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на неогородженій території Польового стану АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_5, з відкритої ділянки таємно, повторно викрав майно, яке належить ОСОБА_5, після чого розпорядився ним на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 312 грн.
08.07.2013 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, проходячи біля воріт будинку АДРЕСА_4, таємно, повторно викрав бензопилу «Протон GL 4500м», після чого розпорядився нею на свій власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 720 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить пом'якшити йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України, посилаючись на те, що він повністю визнав свою вину та щиро розкаюється у скоєному, сприяв слідству та суду у розкритті злочину, має бабусю похилого віку, яка потребує його уходу за нею.
Також зазначив, що частково відшкодував збиток ОСОБА_3, а потерпілій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 збитки відшкодовані у повному обсязі, у зв'язку з чим вони до нього претензій не мають.
Заслухавши суддю-доповідача про сутність вироку та апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав доводи скарги, прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, на підставі дебатів та останнього слова обвинуваченого, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом при розгляді кримінального провадження дотримані вимоги ст. 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення. Висновки суду про доведеність вчинення ОСОБА_2 злочинів та їх кваліфікацію зроблені на підставі визнання обвинуваченим вини у судовому засіданні під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню. За згодою всіх учасників судового розгляду, інші докази, крім допита обвинуваченого, не досліджувалися.
У порядку ст. 349 п.3 КПК України у обвинуваченого ОСОБА_2 з'ясовувалося, чи правильно він розуміє зміст обвинувачення, чи добровільно висловлює позицію щодо недоцільності дослідження інших доказів його вини.
При цьому обвинуваченому роз'яснено, що при недослідженні інших доказів, він буде позбавлений права оскаржити обставини провадження в апеляційному порядку. Вказані наслідки були зрозумілі ОСОБА_2, та не оскаржуються в апеляційній скарзі.
Суттєвих порушень кримінального та кримінального процесуального законодавства при досудовому розслідуванні та розгляді кримінального провадження у суді не вбачається.
Тому, з огляду на вимоги ст. 404 КПК України про межі перегляду судових рішень, підстав для аналізу про доведеність винуватості та фактичних обставин вчинення злочинів не вбачається.
Його дії правильно кваліфіковані по епізодах двох крадіжок майна потерпілого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та поєднане з проникненням в приміщення. По епізодах крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України - як таємне викраеання чужого майна, вчинене повторно.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчинених злочинів, дані про винну особу та обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі такі, на які є посилання у скарзі.
При цьому за вчинення тяжких злочинів, відповідальність за які встановлена ч.3 ст. 185 КК України, судом призначено мінімальне покарання, а за сукупність злочинів на підставі ст. 70 КК України судом застосований принцип поглинення менш тяжкого більш тяжким покаранням.
З огляду на дані про особу ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий та реально відбував покарання у вигляді позбавлення волі, останній раз з місць позбавлення волі звільнився у грудні 2012 року, а в травні 2013 року знову почав вчиняти, в тому числі, тяжкі злочини, суд першої інстанції, незважаючи на визнання вини та інші обставини, що пом'якшують покарання, обґрунтовано дійшов висновку про те, що призначення покарання на підставі ст. 69 КК України або його звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, буде не відповідати вимогам ст. 50 КК України про мету покарання та не буде сприяти запобіганню вчинення злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Сукупність викладеного свідчить, що підстав для пом'якшення покарання, зміни вироку суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Василівського районного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_2, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
В.Ю. КузьмичовВ.П. Жовніренко О.С. Шаповал