Справа № 121/10995/13-ц

4-с/121/17/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді -Веденмеєр М.В., при секретарі - Іваненковій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , зацікавлена особа відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Заявник, уточнивши вимоги у судовому засіданні 25 січня 2013 року, звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Макарової Ю.О від 25 вересня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнятої на виконання виконавчого листа №2-392/2010, виданого 04 листопада 2010 року; визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Макарової Ю.О., вчинені в рамках виконання постанови від 25 вересня 2013 року, зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Макарову Ю.О. повернути незаконно вилучене у ОСОБА_1 майно - автомобіль марки Peugeot-307, державний номерний знак НОМЕР_1. Також просила зобов'язати не вчиняти дії відносно майна боржника в межах виконавчого провадження.

Вимоги мотивовані тим, що постановою державного виконавця від 25 вересня 2013 року було накладено арешт на майно заявника та оголошено заборона на його відчуження - автомобіль марки Peugeot-307, державний номерний знак НОМЕР_1. Про існування зазначеної постанови ОСОБА_1 дізналась 29 листопада 2013 року. Вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона була винесення з порушенням однорічного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

В судовому засіданні заявник та її представник скаргу підтримали у повному обсязі з тих самих підстав.

Зацікавлена особа у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала та просила залишити скаргу ОСОБА_1 без розгляду, оскільки заявником пропущено строк на оскарження постанови, оскільки отримала останню 29 листопада 2013 року.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 17 серпня 2010 року, позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задоволено. Звернуто стягнення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "УкрСиббанк" по договору кредиту №11137121000 від 04.04.2007року, укладеному між сторонами в сумі 901764грн 66 коп. (дев'ятсот одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні 66 коп) на предмет іпотеки - будівлю деревооброблювального цеху літ. Б загальною площею 599,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом надання права банку на продаж предмету іпотеки будь-якій іншій особі від імені іпотекодателя з ціною не менш 1370285грн (один мільйон триста сімдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять гривен) шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України "Про іпотеку". Зобов'язати ОСОБА_1 передати ПАТ "УкрСиббанк" правовстановлюючі документи на предмет іпотеки та передати в управління банку предмет іпотеки. Стянуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" судові витрати в загальній сумі 1730грн (1700 грн судовий збір та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 30 грн). Стягунто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 грн. (а.с.168-169).

04 листопада 2010 року представник Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" отримала виконавчий лист на виконання зазначеного рішення Апеляційного суду АР Крим від 17 серпня 2010 року.

В ході примусового виконання даного рішення суду від 17 серпня 2010 року державним виконавцем Макаровою Ю.О. винесена постанова від 25 вересня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: накладений арешт на автомобіль марки Peugeot-307, державний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Судом не приймається до уваги посилання заявника на пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, встановленого ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки оскаржуваною постановою не було відкрито виконавче провадження, а накладений арешт є тільки заходом виконання рішення суду.

Таким чином, державний виконавець при винесенні зазначеної постанови діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог закону.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця заснована на законі і не підлягає скасуванню.

Крім того, суд приходить до висновку, про необхідність поновлення пропущеного строку на оскарження заявником постанови державного виконавця, оскільки як пояснив заявник у судовому засіданні, він тривалий час не мав можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, чим обумовлена тривалість оскарження постанови.

Крім того, не підлягає задоволенню клопотання заявника про заборону державному виконавцю вчиняти дії щодо майна боржника в межах виконавчого провадження, оскільки судом не встановлено протиправності дій при примусовому виконанні рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,10,60, 210, 221, 383 ЦПК України, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 32,55 Закону України "Про виконавче провадження ", суд,

у х в а л и в:

У задоволенні скарги та клопотання ОСОБА_1 , зацікавлена особа відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя: