АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 551/540/13-к
Номер провадження 11-кп/786/295/2013
Категорія: ч.2 ст.289 Т.З.
Головуючий у 1-й інстанції Колос Юрій Анатолійович
Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді Гонтар А.А.,
суддів: Голубенко Н.В., Давиденка Е.В.
з участю:
секретаря судового засідання Гринь А.В.
прокурора Євсіка В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження за апеляцією прокурора прокуратури Шишацького району Полтавської області на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 09.09.2013 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Шишаки Шишацького району Полтавської області, проживає: АДРЕСА_1
Засуджений за:
- ч. 2 ст. 185 КК України на один рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2
засуджений за:
- ч. 2 ст. 289 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі без конфіскації майна;
- ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 185 КК України на один рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та житель АДРЕСА_3,
засуджений за:
- ч. 2 ст. 289 КК України на шість років позбавлення волі без конфіскації майна;
- ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;
- ч. 2 ст. 185 КК України на один рік обмеження волі;
- ч. 1 ст. 263 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді шести років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженець м. Полтави, проживає: АДРЕСА_4
засуджений за:
- ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженець та житель АДРЕСА_5
засуджений за:
- ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про відшкодування збитків завданих внаслідок вчинення злочину залишено без розгляду.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку, в кінці червня 2012 року, точної дати досудовим та судовим слідством не встановлено, неповнолітній ОСОБА_3, за попереднім зговором з неповнолітнім ОСОБА_4, діючи з прямим умислом з корисливих спонукань, з метою заволодіння транспортним засобом та подальшого розукомплектування на запчастини, шляхом зриву навісного замка на дверях проникли в приміщення гаража, розташованого в АДРЕСА_6 звідки руками виштовхали на дорогу автомобіль «Москвич ІЖ» державний номерний знак НОМЕР_4 та ним незаконно заволоділи, чим заподіяли власнику автомобіля ОСОБА_20 матеріальні збитки на суму 4000 гривень, а також таємно викрали з приміщення гаража шліфувальну машинку та перфоратор марки «Einhell», що належать громадянину ОСОБА_12, чим заподіяли йому матеріальні збитки на загальну суму 672 гривні.
Продовжуючи свої протиправні дії, 05 липня 2012 року, близько 23 години неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи з прямим умислом з корисливих спонукань, з метою заволодіння транспортним засобом, за попереднім зговором між собою, повторно, шляхом зривання навісного замка на воротах проникли в приміщення орендованого гаража, розташованого в АДРЕСА_6, де шляхом пошкодження бокового скла на дверях проникли в кабіну та незаконно заволоділи автомобілем УАЗ-452Д державний номерний знак НОМЕР_5, чим заподіяли власнику автомобіля - громадянину ОСОБА_13 матеріальні збитки на загальну суму 13355 гривень 15 копійок.
Продовжуючи свої протиправні дії, у двадцятих числах січня 2013 року неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та повнолітній ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з метою наживи, за попереднім зговором між собою, повторно, шляхом пошкодження замка на дверцятах автомобіля ВАЗ-2106 державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходився поблизу гуртожитку ВП «Шишацька» ТОВ АФ «Ім.Довженка» по АДРЕСА_9 та таємно викрали з салону автомобіля магнітолу марки «SONY» моделі CDX-GT270S», пластикову панель і полицю, а з паливного бака автомобіля злили та таємно викрали 10 літрів бензину марки А-92, чим спричинили власнику автомобіля ОСОБА_14 матеріальні збитки на загальну суму 500 гривень.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 09 лютого 2013 року близько 22 години, неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та малолітній ОСОБА_10, діючи з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань з метою наживи, повторно за попереднім зговором між собою, шляхом відкривання металевої защіпки на воротах проникли в приміщення гаража, розташованого в домогосподарстві громадянина ОСОБА_15 за адресою АДРЕСА_7, звідки таємно викрали бувший у використанні автомобільний акумулятор марки «Mutla» 60A/H (заводський 240420), чотири металеві каністри ємністю 20 л кожна, одну металеву каністру ємністю 40 л, ножиці по металу, зарядний пристрій, 4 свердла О12 мм та 3 свердла Ш10 мм, чим спричинили потерпілому ОСОБА_15 матеріальні збитки на загальну суму 800 гривень.
Продовжуючи свої протиправні дії в кінці грудня 2012 року, близько 23 години, неповнолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи з прямим умислом направленим на заволодіння транспортним засобом, з корисливих спонукань, з метою наживи, за попереднім зговором між собою, а неповнолітній ОСОБА_4 діючи повторно, шляхом пошкодження навісного замка через двері літньої кухні, проникли в приміщення гаража, розташованого по АДРЕСА_8, звідки, попередньо від'єднавши коляску, вивели мотоцикл марки МТ-10-36 державний номерний знак НОМЕР_6, 1982 року випуску, яким незаконно заволоділи, чим спричинили власнику ОСОБА_16 матеріальні збитки на загальну суму 5000 гривень.
Восени 2011 року, точної дати досудовим та судовим слідством не встановлено, на сміттєзвалищі в селищі Шишаки Полтавської області неповнолітній ОСОБА_4, знайшов картонну коробку, в якій знаходились 16 патронів калібру 9 мм, які залишив собі для власних потреб і в подальшому зберігав у гаражі за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_3. Два патрони ОСОБА_4 розібрав, висипав з них порох, який помістив до пластмасової коробки і в подальшому до 06 березня 2013 року зберігав у гаражі свого домоволодіння за зазначеною вище адресою.
06 березня 2013 року в ході проведення обшуку в домоволодінні за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4 розташованому по АДРЕСА_3 в приміщенні гаража працівниками міліції були виявлені та вилучені 14 шт. патронів калібру 9 мм, які згідно висновку експерта №184 від 29.03.2013 року являються бойовими припасами - пістолетними патронами «ПМ» калібру 9 мм, придатними для стрільби, та пластмасову коробку наповнену речовиною вагою близько 7,5 грама, яка, згідно висновку експерта №96 від 02.04.2013 року є бездимним порохом - метальною вибуховою речовиною, яка використовується для спорядження патронів до нарізної зброї, тобто, є складовою частиною боєприпасів, придатним для використання за призначенням.
В апеляції прокурора із внесеними доповненнями ставиться питання про зміну вироку суду в частині призначеного обвинуваченим покарання. А саме, прокурор просить: - пом'якшити покарання неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 289 КК України кожному до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до 45 діб арешту. Стосовно ОСОБА_4 при призначенні покарання за ч. 1 ст. 263 КК України застосувати ст. 69 КК України та вважати його засудженим до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 покарання у виді 5 років позбавлення волі кожному. В іншій частині вирок залишити без змін.
Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора Євсіка В.А., який підтримав апеляцію та просив змінити вирок суду в частині призначеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання. При цьому уточнив, що при призначенні покарання за ч.2 ст.185 КК України слід керуватися вимогами ст.101 КК України, а не ст.69 КК України, як це зазначено в апеляції; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з виходячи з такого.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, стосовно яких відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України судом першої інстанції докази не досліджувались і ніким з учасників процесу не оспорюються.
У відповідності до встановлених судом обставин справи дії ОСОБА_3 кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 289, ч.2,3 ст.185 КК України, а дії ОСОБА_4 - за ч.2 ст.28, ч.2,3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України, що також не оспорюється в апеляції прокурора.
Як зазначено в мотивувальній частині вироку, призначаючи покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи обвинувачених, обставини, що пом'якшують покарання та обставини, що обтяжують покарання, рівень розвитку неповнолітніх. Так, суд врахував, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позитивно характеризуються, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, вчинені ним злочини є тяжкими, злочини вчинені до досягнення повноліття, щиро розкаялись у вчиненому, повністю визнали свою вину, активно сприяли розкриттю злочинів. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд визнав вчинення неповнолітнім, щире каяття, відшкодування матеріальних збитків, завданих злочинами. Обставиною, що обтяжує покарання неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд визнав вчинення злочину щодо особи похилого віку. Крім того, суд врахував думку потерпілих, законних представників неповнолітніх обвинувачених та представника служби у справах дітей Шишацької районної державної адміністрації щодо міри покарання неповнолітнім. Пославшись на вище наведене, суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе без позбавлення їх волі та на підставі ст.ст.75,104 КК України призначив їм покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням певних обов'язків, визначених у ст.76 КК України.
З рішенням суду щодо можливості виправлення та перевиховання обвинувачених без ізоляції від суспільства погодились всі учасники судового розгляду, в тому числі і апелянт. Погоджується з такими висновками і колегія суддів апеляційного суду. Одночасно, колегія погоджується з доводами апеляційної скарги щодо допущених судом порушень як при призначенні покарання за окремі злочини, за сукупністю злочинів, так і при звільненні від відбування покарання з випробуванням.
Так, призначаючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі, суд не врахував особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Зокрема, за змістом ст.ст.61,98 КК України такий вид покарання, як обмеження волі до неповнолітніх не застосовується. За таких обставин, доводи апеляції прокурора щодо необхідності зміни вироку суду в цій частині є обґрунтованими, а призначення обвинуваченим покарання у виді арешту є доцільним. З урахуванням вимог кримінального закону щодо строку арешту, який суд може призначити неповнолітньому обвинуваченому, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги щодо призначення обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.101 КК України покарання у виді 45 діб арешту (кожному) є обґрунтованими.
Санкція ч.1 ст.263 КК України (в редакції від 05.07.2012 року) передбачає покарання від трьох до семи років позбавлення волі. Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд призначив ОСОБА_4, покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді двох років позбавлення волі. Оскільки в апеляції прокурора не ставиться питання про погіршення становища особи та призначення більш суворого покарання - колегія суддів погоджується з доводами апеляції щодо необхідності застосувати ст.69 КК України при призначенні покарання за ч.1 ст.263 КК України та вважати ОСОБА_4 засудженим за цією статтею до покарання визначеного судом, а саме на два роки позбавлення волі.
За змістом ст.ст.75,104 КК України, якщо суд при призначенні покарання неповнолітньому у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю від одного до двох років.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд прийшов до правильного висновку щодо можливості виправлення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без відбування покарання. Однак, при цьому суд не врахував, що згідно вимог ст.75 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі не може перевищувати п'яти років. За таких обставин, апеляція прокурора і в цій частині підлягає задоволенню, а призначене обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному) покарання, як за ч.2 ст.289 КК України, так і за сукупністю злочинів підлягає пом'якшенню.
Таким чином апеляція прокурора, із внесеними доповненнями, підлягає задоволенню в повному обсязі, а вирок місцевого суду - зміні в частині призначеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (кожному) покарання.
Переглядаючи справу в межах апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли.
З урахуванням вище викладеного та керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 376, 404, 407,408,409 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію, із внесеними доповненнями, прокурора прокуратури Шишацького району Полтавської області Політуна І.Г. задовольнити.
Вирок стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 змінити в частині призначеного покарання.
Пом'якшити покарання: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.289 КК України; ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України; при призначенні покарання ОСОБА_4 за ч.1ст.263 КК України застосувати ст.69 КК України.
Вважати засудженим ОСОБА_3: за ч.2 ст.289 КК України на п'ять років позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.101 КК України на сорок п'ять днів арешту, на підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців та з покладенням на нього обов'язків визначених вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 09.09.2013 року.
Вважати засудженим ОСОБА_4: за ч.2 ст.289 КК України на п'ять років позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст.101 КК України на сорок п'ять днів арешту, за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два роки позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням на нього обов'язків визначених вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 09.09.2013 року.
В іншій частині вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 09.09.2013 року стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без змін.
С У Д Д І:
ГОНТАР А.А. ГОЛУБЕНКО Н.В. ДАВИДЕНКО Е.В.