Справа № 318/2817/13-ц
Номер провадження №2/318/706/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" листопада 2013 р. м.Кам'янка-Дніпровська
головуючого судді Капустинського М.В.
при секретарі Бекетовій А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Укрнафта» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди
ВСТАНОВИВ:
06 лютого 2013 року на АЗС № 07/065 ПАТ «УКРНАФТА», яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Першотравнева, 2, ОСОБА_1 заїхав на АЗС для здійснення заправки автомобіля марки ВАЗ 21-063 реєстраційний номер НОМЕР_2. Після заправки автомобіля ОСОБА_1 почав рух на автомобілі, не переконавшись у безпечності руху із паливно-роздавальним краном (пістолетом) у бензобаку автомобіля. Внаслідок руху автомобіля з паливно-роздавальним краном в бензобаку майну ПАТ «УКРНАФТА» завдано наступні пошкодження: зламано носик паливно-роздавального крану, пошкоджений механізм повернення шлангу.
Своїми діями відповідач завдав ПАТ «УKPНАФТА» майнової шкоди на суму 1471,00 грн. Факт заподіяння ОСОБА_1 майнової шкоди ПАТ «УКРНАФТА», з описом шподіяних пошкоджень, встановлений Постановою Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області про закриття кримінального провадження від 28 лютого 2013 року.
Крім того, вищевикладені обставини підтверджуються розпискою правопорушника від 06.02.2013р., складеною одразу після дорожньо-транспортної пригоди, в якій відповідач зазначає, що він самостійно здійснював заправку автомобіля та поспішаючи, не повісивши паливно-роздавальний пістолет, почав рух на автомобілі внаслідок чого зламав заправний кран, відірвав носик (а.с. 19).
Згідно з п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Як передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В пункті 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, якщо це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
В абзаці 2 пункту 9 згаданої постанови Пленум Верховного Суду України йдеться, що при визначені розміру відшкодування шкоди заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
Проведення ремонтних робіт із заміни носика паливно-роздавального крану та ремонту механізму повернення шлангу здійснювалося на підставі договору на обслуговування спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів та іншого обладнання для автозаправних станцій № 37-1886-р, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма «Маркет-сервіс» 09 липня 2010 року (а.с.10-16).
Необхідність виконання робіт та їх вартість підтверджуються Актом оцінки технічного стану обладнання та вартості відновлювально-ремонтних робіт від 07.02.2013 року, Актом надання послуг № 461 від 28 лютого 2013 року (а.с.6,7).
Факт розрахунків між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірма-Маркет-сервіс» підтверджується платіжним дорученням № 1342 від 27.03.2013 року, Актом звірки розрахунків АС-0000881 від 28 лютого 2013 року (а.с.8).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент завдання шкоди майну ПАТ «УКРНАФТА» була застрахована в ПАТ «Страхова група «TAC», що підтверджується полісом № АВ/7426026, який був у відповідача в наявності (а.с. 17). Листом від 17 квітня 2013р. ПАТ СГ «TAC» повідомило, що підстави для виплати страхового відшкодування, за завдану відповідачем майнову шкоду, відсутні (18).
Таким чином, сума реальних збитків ПАТ «УКРНАФТА», завданих відповідачем, становить 1471,00 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. Суду пояснив, що він дійсно 06 лютого 2013 року заїхав на АЗС № 07/065 ПАТ «УКРНАФТА», яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Першотравнева, 2 для здійснення заправки автомобіля марки ВАЗ 21-063 реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідач стверджує, що паливно-роздавальний кран (пістолет) у бензобаку на момент заправки його автомобіля вже був пошкоджений. Він запронував вішкодувати завдану шкоду на місці події, викликати працівників Кам'янсько-Дніпровського РВ ГУМВС для оформлення протоколу, але працівники АЗС відмовилися у зв'язку з зайнятістю та не змогли обслугувати клієнта (відповідача), який поспішав.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав: позивач в підтвердження своїх вимог надав докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 У свою чергу відповідач не надав жодного доказу своєї нивинуватості, крім того його вина підтверджується розпискою від 06.02.2013 року, написаною власноруч (а.с.19).
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, серед іншого, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Відповіднодо ст. 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Виходячи з вищенаведеного суд вирішив позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 1166, 1187, 1192 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позов ПАТ «Укрнафта» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ УМВС України Запорізької області 13.06.1996 року, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ «Укрнафта», код ЄДРПОУ 00135390, р/р 26009050006928 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 майнову шкоду, що завдана джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 1471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Жовтневим РВ УМВС України Запорізької області 13.06.1996 року, ІПН НОМЕР_1 на користь ПАТ «Укрнафта», код ЄДРПОУ 00135390, р/р 26009050006928 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.В. Капустинський