Справа № 161/20637/13-ц
Провадження № 2/161/535/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
05 лютого 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючої-судді Кирилюк В.Ф.
при секретарі Клейменовій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Свій позов обґрунтовує тим, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 28.11.2013 року було розірвано. В шлюбі народився син- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Тривалий час відповідач проживає окремо та не піклується про дитину, не приймає участі у вихованні та розвитку сина. У зв'язку з втратою роботи її матеріальний стан істотно погіршився, тому вона неспроможна утримувати сина самостійно. Відповідач коштів на утримання дитини добровільно не надає.
Покликаючись на викладені обставини, просила стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, реєстрація розірвання якого проведена 28.11.2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 28.11.2013 року. Після чого ОСОБА_2 присвоєно прізвище ОСОБА_2 (а.с.2).
Сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.10.2003 року. Дитина перебуває на утриманні позивача, відповідач коштів на утримання дитини добровільно не надає.
З позовної заяви встановлено, що позивач та відповідач не працюють.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до
самостійного життя та праці.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У відповідності до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» у 2014 році встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1286 грн., з 1 липня - 1320 грн., з 1 жовтня - 1373 грн. Вказаний прожитковий мінімум, на думку суду, повинні забезпечити обоє батьків.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та не подав своїх письмових заперечень щодо викладених у позовній заяві доводів, тим самим не спростував жодну із викладених у ній обставин. Оскільки обов'язок по утриманню дітей покладається на кожного з батьків, тому суд приходить до висновку що з відповідача в користь позивача слід стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Крім того суд приходить до висновку також, що з відповідача в дохід держави слід стягнути 229,40 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 224-226, 367 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову 29 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в дохід держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк